§ 1. Поняття та види монополії

Монополія — це тип ринкової структури, коли лише одна фірма пропонує весь

ринковий обсяг блага, для якого не існує близьких замінників.

Фірма, що діє в умовах монополії є монополістом, а ринок на якому діє монопо-

ліст називається монопольним ринком.

Умови функціонування монополії:

1. Один виробник — багато покупців.

2. Монополіст повністю забезпечує потреби ринку в певному продукті.

3. Виникає там, де існують бар’єри входження в ринок.

4. Продукція однорідна і не має близьких замінників.

5. Ціна на монопольну продукцію економічно необґрунтована (висока).

Поняття монополія — монополістична (фірма) — це те саме, що поняття галузі.

Види монополії:

1. Чиста монополія — один виробник забезпечує весь попит.

2. Природна монополія — утворюється внаслідок розширення якогось підприєм-

ства і поглинають конкурентів, тобто існує за рахунок економії на масштабі.

3. Проста монополія — ціна на її товар однакова для всіх покупців.

4. Монополія з ціновою дискримінацією — ціна на один товар і той самий товар

різна для різних покупців.

5. Закрита монополія (її права охороняються урядовими постановами та юридич-

ними актами).

6. Відкрита монополія — після утворення в новій галузі фірма певний час є моно-

полістом.

7. Адміністративна монополія — підприємство належить державі (тютюн, алко-

гольні вироби).

8. Монопсонія — багато продавців, один покупець — в основному характерна для

ринку праці.

§ 2. Попит та пропозиція монополії

Монополіст є єдиним виробником, тому його індивідуальна крива попиту збіга-

ється з кривою ринкового попиту. Особливістю кривої попиту є те, що вона спадна:

обсяг продажів можна збільшити тільки за рахунок зниження ціни. Спадна крива

попиту означає, що чиста монополія може збільшувати свої продажі, тільки призна-

чаючи нижчу ціну за одиницю своєї продукції. Це є причиною того, що граничний до-

хід стає менше, ніж ціна для кожного рівня випуску, окрім першого, а графік попиту

збігається із середнім доходом.

В умовах монопольного ринку крива пропозиції відсутня, тому що не існує про-

порційної залежності між ціною і кількістю виробленої продукції. Зміни в попиті не

призводять до пропорційних змін в ціні, як це має місце на конкурентному ринку

(рис. 16.1, а). Але можуть бути змінені ціни при постійному обсязі виробництва, або

201

Розділ 16. Монополія

змінені як ціна так і обсяг виробництва (рис. 16.1, б). В результаті цього монополіст

має унікальну можливість маніпулювати як ціною так і обсягом продажу.

P2

MR D1 1 MR1

Q2

MR2

MR2

MС

D1

D2

D2

Q Q

P P

P2

P1

Q1 = Q2

P1

Q1

а) б)

MС

Рис 16.1. Вплив попиту на ціну та обсяги виробництва монополіста

Взаємозв’язок між попитом загальним та граничним доходом демонструє рис. 16.2:

Q

MR D

Ed>1

Ed=1

Ed<1

Q

TR

P

P

Рис. 16.2. Криві граничного та загального доходу монополіста

При русі вниз по еластичному відрізку кривої попиту граничний дохід зменшу-

ється, але є додатним, а загальний дохід зростає. Загальний дохід досягає максимуму

коли граничний дохід дорівнює нулю. Таким чином, монополіст не захоче знижувати

ціну на нееластичному відрізку кривої попиту. Тому що загальний дохід зменшується,

202

Частина ІІ. Мікроекономіка

загальні витрати зростають, а значить загальний прибуток зменшується. Отже, мак-

симальний дохід монополія отримує у випадку одиничної еластичності, коли гранич-

ний дохід дорівнює 0.

МR = 0 — умова максимізації прибутку монополістами.

Необхідно відмітити, що в усіх цих випадках ціна більша за граничний дохід. Мо-

нополія як і будь-яка інша фірма прагне збільшити розмір прибутку (рис. 16.3).

MR D

Q

P MС

АТС

Qm

Pm

Економічні прибутки

Рис. 16.3. Рівновага монополіста в короткостроковому періоді

Даний графік свідчить, що монополіст отримує надприбутки при таких умовах:

• Випускає таку кількість продукції, за якої граничні витрати дорівнюють гра-

ничному доходу (МС = MR).

• Встановлює монопольну ціну (Рm) входячи з розміру попиту (Qm). Це і дає

можливість отримати надприбуток.

Показники рівня монопольної влади.

Індекс Ларнера — введений в 1934 році і розглядає розмір прибутку як ознаку

монополії. Його суть полягає в тому, що порівнюються монопольна ціна і граничні

витрати

1 MOH

L

S

P MC

I

MC E



  .

За досконалої конкуренції даний ІL = 0, тому що досконала конкуренція перед-

бачає Р = МС.

Чим вищий даний коефіцієнт, тим більший рівень монополії.

Індекс Герфендаля показує концентрацію ринку шляхом оцінки частки кожної

фірми в загальному об’ємі виробництва продукції

2 2 2 2

6 1 2 3 ... n I  S  S  S  S ,

де: S — питома вага фірми в загальному обсязі виробництва. Якщо фірма на даному

ринку одна, то даний індекс = 10000.

203

Розділ 16. Монополія

Галузь вважається висококонцентрованою (монопольною) якщо І6  1800.

Рівновага монополіста в довгостроковому періоді. В довгостроковому періоді

монополіст обирає масштаби виробництва, а не лише обсяги використання змін-

них факторів. Монополіст буде збільшувати обсяг виробництва до тих пір, доки

граничний дохід буде дорівнювати довгостроковим граничним витратам МR = LС

(рис. 16.4). Така рівність дозволяє визначати TR, а порівняння LATC дозволяє від-

повісти на друге запитання. Якщо середні витрати монополіста зростають за інших

рівних умов, настає стан довгострокової рівноваги. Коли виробництво є беззбитко-

вим, тобто LATC = Pm. Перевищення LATC над Pm є умовою закриття виробництва.

S

MR

LATC

LMC

Q

P

Qm

Pm

Рис. 16.4. Рівновага монополіста в довгостроковому періоді

Монополія може знаходитися в стані рівноваги довгий час, так як вхід в даний

ринок блокований.

Виходячи з цього цінова політика монополій відрізняється в коротко- і довго-

строковий періоди.