Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Андрющенко _Економічна теоорія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4.17 Mб
Скачать

§ 2. Правило максимізації прибутку

Кожна фірма, в умовах будь-якої ринкової структури, завжди вирішує для себе

два важливих питання:

1. Чи потрібно їй взагалі залишатися в даній галузі та виробляти продукцію, або

ж припинити існування?

2. Якщо залишатися в галузі, то, у якому обсязі виробляти товари або послуги.

Бажання припинити виробництво або ліквідувати підприємство виникає в під-

приємця коли загальні витрати перевищують валовий дохід (ТC > ТR).

Однак, ухвалюючи рішення щодо ліквідації підприємства, підприємець пови-

нен мати на увазі, що при повному припиненні виробництва його витрати будуть

дорівнюють постійним витратам (він повинен буде розрахуватися по всіх своїх

зобов’язаннях — орендна плата, кредит тощо). Тому, якщо додаткове використання

змінних ресурсів дозволяє виробити такий обсяг продукції, виручка від продажу яко-

191

Розділ 15. Ринок досконалої конкуренції

го покриває всі змінні витрати (ТR > VС) і хоча б частину постійних витрат, то під-

приємцеві потрібно продовжувати виробництво.

Підприємство повинне ліквідуватися, якщо валовий дохід від продажу будь-

якого обсягу його продукції не перевершує величину змінних витрат виробництва

цієї кількості товарів і послуг, тобто ТR < VС. Якщо ж обидві частини розділити на

величину обсягу виробництва Q, то підприємство повинне припинити виробництво,

якщо ціна товару не перевершує середніх змінних витрат, тобто Р < АVС.

Якщо фірма ухвалює рішення щодо продовження виробництва, то вона повинна

визначити, в якому обсязі випускати продукцію.

Рівноважним є такий обсяг виробництва, за яким прибуток фірми максимальний.

Для визначення рівноважного обсягу виробництва застосовують два підходи.

Перший підхід. Порівняння валового доходу і валових витрат.

Максимальний прибуток може бути отриманий за такого обсягу виробництва

продукції, за яким валовий дохід перевищує валові витрати на максимальну величи-

ну (рис. 15.2).

Q

збитки

TR,

TC TR

A

B

TC

Q QB E Q A

збитки

прибуток

Рис. 15.2. Вибір оптимального обсягу виробництва шляхом порівняння валового доходу

і валових витрат

На рис. 15.2 крива валового доходу конкурентної фірми (TR) зображена прямою,

що проходить через початок координат. Її нахил визначається ціною продукту. Кри-

ва валових витрат (ТС) перетинає криву TR у точках А і В. Відповідно, за обсягу

QА та QВ прибуток фірми дорівнює нулю. Якщо обсяг виробництва менше ніж QА,

або більше ніж QВ, то витрати перевищують дохід і фірма зазнає збитки. Якщо об-

сяг виробництва знаходиться в інтервалі від QА до QВ, тобто крива ТR розташована

вище кривої ТС, фірма отримує прибутки. Однак, лише в точці QЕ, цей прибуток буде

максимальним, тому що виручка перевищує витрати на найбільшу величину (сама

велика відстань між кривими TR і ТС).

Другий підхід. Порівняння граничного доходу та граничних витрат.

Максимальний прибуток може бути отриманий при такому обсязі виробництва

продукції, за яким граничний дохід дорівнює граничним витратам (рис.15.3).

Отже, лише в точці QЕ фірма отримує максимальний прибуток, а МR = МС. Як

тільки приріст витрат починає перевищувати приріст виторгу, фірма припиняє ви-

робляти додаткову продукцію. У цьому полягає правило максимізації прибутку.

192

Частина ІІ. Мікроекономіка

Q Q Е

МС

МR

Р

Рис. 15.3. Вибір оптимального обсягу виробництва шляхом порівняння граничного доходу

і граничних витрат

Таким чином, головною умовою для фірми, що прагне максимізувати прибуток, є

рівність граничного доходу і граничних витрат:

МR = МС.

Для фірми, що функціонує в умовах досконалої конкуренції правило максиміза-

ції прибутку може бути записане як

МR = МС = Р.