1. Позитивний ефект масштабу виникає при такій організації виробництва, коли

довгострокові середні загальні витрати скорочуються в міру збільшення обсягу ви-

пуску продукції (за рахунок підвищення спеціалізації праці, ефективного вкладення

та використання капіталу і т.п.);

2. Негативний ефект масштабу виникає при такій організації виробництва, коли

довгострокові середні загальні витрати зростають зі збільшенням обсягу випуску

продукції (за рахунок зростання управлінських витрат при розширенні масштабів ді-

яльності і т.п.);

3. Постійний ефект масштабу виникає при такій організації виробництва, коли

довгострокові середні загальні витрати практично залишаються незмінними зі зрос-

танням обсягу випуску продукції.

Всі три види ефекту масштабу показані на рис. 14.8.

LАTC

Q

C

Негативний

ефект

Позитивний

ефект

Постійний

ефект

Q1

Рис. 14.8. Відповідність форми кривої довгострокових середніх витрат ефектам масштабу

Той рівень випуску продукції, починаючи з якого позитивний ефект масштабу

припиняє діяти, але при цьому виникає постійний ефект від зміни масштабів вироб-

ництва, називається мінімальним ефективним розміром підприємства, (точка Q1 на

рис. 14.8).

Від операцій на ринку фірма отримує дохід. Аналогічно з класифікацією витрат

у короткостроковому періоді розрізняється загальний, середній і граничний дохід

фірми.

Валовий (сукупний, загальний) дохід (TR) — це сума коштів, яку одержала фірма

від реалізації товарів за певний час. Він дорівнює ціні (Р) проданого товару, помно-

женій на обсяг продажу (Q):

184

Частина ІІ. Мікроекономіка

TR = PХQ.

Середній виторг (АR) — це дохід фірми в розрахунку на одиницю продукції:

AR = TR/Q.

Граничний дохід (MR) — це зміна загального доходу підприємства в результаті

збільшення реалізації продукції на одну одиницю:

MR =  TR/  Q.

При співставленні витрат підприємства з отриманим доходом визначається ре-

зультат виробничої діяльності.

Сукупний прибуток — це величина, на яку валовий дохід (TR) підприємства пе-

ревищує його сукупні витрати (ТС). Розрізняють бухгалтерський та економічний

прибуток. Бухгалтерський прибуток дорівнює різниці між загальним доходом і бух-

галтерськими витратами. Величина економічного прибутку встановлюється як різ-

ниця між економічними витратами та доходом підприємства.

Якщо підприємство отримує нульовий економічний прибуток, то воно покри-

ває усі свої витрати. Нормальний прибуток — це прибуток, від якого відмовляються

власники підприємства на користь ресурсів на своєму підприємстві, але який вони

могли б отримати, вклавши свої ресурси в інші напрями діяльності поза межами під-

приємства. Отже, до внутрішніх витрат відноситься і нормальний прибуток, необхід-

ний для того, щоб залучити та утримати ресурси в межах даного виробництва.

Зі зміною обсягу виробництва величини валового доходу і сукупних витрат змі-

нюються по-різному, а отже, величина прибутку підприємства залежатиме від обсягу

випуску продукції. Саме тому підприємства намагаються встановити такий обсяг ви-

робництва і реалізації продукції, за якого забезпечується найбільший прибуток.

185

Розділ 14. Теорія фірми: виробництво та вартість

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. В чому полягає відмінність між короткостроковим та довгостроковим періо-

дом?

2. Що таке виробнича функція?

3. В чому полягає закон спадної віддачі факторів виробництва?

4. В чому відмінність між граничним та середнім продуктом?

5. Що являє собою ізокванта?

6. Які властивості граничної норми технологічного заміщення?

7. Що таке ізокоста?

8. Які властивості має ізокоста?

9. Що таке ефект масштабу?

10. Як визначити оптимальне положення виробника?

11. Які існують види витрат в короткостроковому періоді?

12. Чи розглядаються постійні витрати в довгостроковому періоді?

13. Як побудувати криву довгострокових середніх витрат?

14. Що таке сукупний дохід?

15. Які існують види прибутку?

Контрольні тести

1. Короткостроковим періодом називається:

а) період часу, протягом якого всі фактори виробництва розглядаються як

змінні;

б) період часу, протягом якого всі фактори виробництва розглядаються як по-

стійні;

в) період часу, протягом якого одна частина факторів виробництва постійна, а

інша — змінна;

г) період часу, протягом якого попит на фактори виробництва надзвичайно ви-

сокий.

2. Виробнича функція показує:

а) які витрати потрібно здійснити на той або інший обсяг випуску;

б) найбільш вигідний для підприємства випуск при даних цінах на ресурси;

в) максимальна кількість продукту, яку можна одержати, використовуючи різ-

ні сполучення ресурсів;

г) мінімальну кількість продукції, яку можна одержати, використовуючи дане

сполучення ресурсів.

3. Які з перерахованих властивостей не характеризують ізокванту?

а) ізокванти мають спадний нахил;

б) дві ізокванти не перетинаються;

в) ізокванта, розташована вище іншої ізокванти, відповідає меншому обсягу

випуску продукції;

г) ізокванти опуклі до початку координат.

186

Частина ІІ. Мікроекономіка

4. Ізокоста — це лінія, що вказує:

а) безліч комбінацій цін на ресурси;

б) безліч комбінацій ресурсів, які могли б бути придбані підприємством при

певній сумі видатків;

в) безліч комбінацій ресурсів, які можуть бути використані у виробництві од-

ного продукту;

г) безліч всіх комбінацій ресурсів, які забезпечують однаковий випуск продукції.

5. Рівновага виробника на графіку перебуває в точці:

а) перетину ізокванти та ізокости;

б) дотику ізокости до ізокванти;

в) дотику двох сусідніх ізоквант;

г) дотику двох сусідніх ізокост.

6. Економічні витрати необхідно визначати як:

а) витрати фірми на придбання сировини та трудових ресурсів;

б) компенсацію, що повинна бути виплачена власникам сировинних ресурсів,

щоб спонукати останніх пропонувати ресурси й у майбутньому;

в) оплату будь-яких зобов’язань фірми, що приводять до зняття з її рахунку

коштів;

г) витрати на модернізацію капітального устаткування.

7. Принципове значення явних і неявних витрат полягає в тому, що:

а) явні витрати не враховують, а неявні враховують видатки на капітальне

устаткування;

б) явні витрати пов’язані з виплатами грошей за ресурси з рахунку фірми у

банку, а неявні ні;

в) неявні витрати не можуть бути вимірювані в грошовій формі;

г) явні витрати виміряються з погляду втраченої можливості альтернативно

одержувати реальний фізичний продукт, а неявні — з погляду втраченої вар-

тості цього реального продукту.