§ 5. Ефект заміщення та ефект доходу.

Надлишок споживача

При дослідженні причин, що впливають на характер залежності обсягу попиту

блага X від його ціни, ми будемо використовувати результати попереднього питання.

При зниженні ціни виникають два ефекти. По-перше, споживач заміняє товаром,

що подешевів, деякі інші товари, і попит на даний товар збільшується. По-друге, ре-

альний дохід покупця збільшується, тому підвищується попит на деякі товари, до

яких зазвичай належить і товар що подешевів.

Ефект заміщення — зміна обсягу попиту, спричинена зміною відносної ціни това-

ру при незмінному реальному доході.

Ефект доходу — зміна обсягу попиту, спричинена зміною реального доходу при

незмінності відносних цін.

Ефект заміщення завжди позитивний, у той час як ефект доходу може бути як

позитивним, так і негативним.

В узагальненому вигляді дія ефектів доходу і заміщення показана в таблиці 12.2.

Таблиця 12.2

Дія ефектів доходу і заміщення

Ефект Нормальний товар Неякісний товар

Ефект доходу:

ціна зменшується

ціна зростає

Споживання зростає

Споживання зменшується

Споживання зменшується

Споживання зростає

Ефект заміщення:

ціна зростає

ціна зменшується

Споживання зменшується

Споживання зростає

Споживання зменшується

Споживання зростає

Ефект доходу позитивний для нормальних товарів, тобто з високим ступенем

корисності через їх досить високу якість. І навпаки, для неякісних товарів ефект до-

ходу — негативний.

Маючи справу з нормальними товарами, споживач реагує на зміну цін зміною

обсягу своїх покупок у зворотному напрямку. Зниження ціни, наприклад, спричиняє

збільшення закупівель. У цьому випадку спрацьовує, по-перше, ефект заміщення, і

більше дешеві товари починають витісняти більше дорогі, по-друге, має місце пози-

тивний ефект доходу: виграш від зниження ціни направляється на збільшення по-

купок того товару, ціна на який знизилася. Обидва ефекти діють в одному напрямку.

Маючи справу з товарами низької споживчої цінності, споживач реагує на змі-

ну цін зміною обсягу своїх покупок. Зниження ціни, наприклад на варену ковбасу,

відіб’ється не збільшенням її споживання, як того вимагає ефект заміщення, а вико-

ристанням більшого реального доходу споживача на придбання високоякісної коп-

ченої ковбаси. Ефект заміщення і ефект доходу в цьому випадку діють у протилеж-

них напрямках. Який з них виявиться сильніше, залежить від ряду обставин: ступеня

зниження ціни, частки даного продукту в споживчому наборі та ін.

Існує ще один аспект споживчої поведінки, пов’язаний з відповіддю на питання:

скільки споживач буде згодний заплатити за додаткову одиницю блага, що вже є в

нього в певній кількості?

151

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

Надлишок споживача — це різниця між граничною корисністю і-ї одиниці блага

і його ринковою ціною.

Надлишок споживача справедливо називають його прибутком, оскільки він яв-

ляє собою різницю між корисним результатом споживання (величиною додаткового

задоволення) і витратами на споживання (ринковою ціною блага). У цілому резуль-

тат споживання всіх одиниць блага виражається сумарним надлишком споживача,

що дорівнює сумі надлишків споживача для всіх спожитих одиниць блага.

Якщо сумарний надлишок споживача позитивний, то в цілому споживання є вда-

лим або «прибутковим». Якщо ж сумарний надлишок споживача негативний, то спо-

живання «збиткове».

152

Частина ІІ. Мікроекономіка

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Що таке корисність?

2. В чому сутність закону спадної граничної корисності?

3. Які властивості кривої байдужості ви знаєте?

4. Як визначити рівноважний стан споживача?

5. Як графічно зобразити бюджетне обмеження споживача?

6. Як побудувати криву «дохід-споживання»?

7. Як побудувати криву «ціна-споживання»?

8. Чим відрізняється крива Енгеля для якісних та неякісних товарів?

9. Що ілюструє крива індивідуального попиту?

10. В чому відмінність між ефектом доходом та ефектом заміщення?

11. Що таке надлишок споживача?

Контрольні тести

1. Сукупна корисність визначається як:

а) сума граничної корисності, що одержує людина від споживання товару;

б) приріст граничної корисності, отриманої людиною від споживання товару;

в) приріст граничної корисності, отриманої людиною від споживання товару

та поділеної на приріст споживання цього товару;

г) приріст сукупної корисності, отриманий людиною від споживання товару та

поділеної на ціну цього товару.

2. Гранична корисність — це:

а) максимальний рівень корисності, що хоче одержати споживач;

б) максимальна корисність, яку можна одержати від споживання даної кіль-

кості благ;

в) корисність, що споживач одержує від споживання додаткової одиниці блага;

г) максимальний рівень корисності, що може досягти споживач за витрат на-

явного в нього бюджету.

3. Ціна товару X становить 1,5 грошових од. Ціна товару В становить 1 грошова

од. Якщо споживач оцінює граничну корисність товару В у 30 одиниць корисності й

бажає максимізувати задоволення від покупки двох товарів, тоді чому повинна до-

рівнювати гранична корисність товару Х:

а) 15 одиниць корисності;

б) 20 одиниць корисності;

в) 30 одиниць корисності;

г) 45 одиниць корисності.

4. Закон спадної граничної корисності означає, що:

а) відношення граничної корисності до цін на предмети розкоші менше, ніж на

товари першої необхідності;

б) відношення граничної корисності до цін однаково для всіх товарів;

в) корисність, принесена кожною наступною одиницею товару, спадає в міру

збільшення кількості товарів, що здобуваються;

153

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

г) корисність товарів, що здобуваються, спадає в міру збільшення доходу спо-

живача.