§ 3. Бюджетні обмеження та рівновага споживача

Карта кривих байдужності відображає суб’єктивні переваги споживача, однак іс-

нують і об’єктивні умови, що обмежують можливості вибору, і, насамперед, розміри

доходів та ціни.

146

Частина ІІ. Мікроекономіка

Для зручності геометричної інтерпретації розглянемо випадок, коли споживач

повністю витрачає весь свій дохід І на придбання тільки двох товарів Х і Y. Тоді бюд-

жетне обмеження буде мати вигляд:

І = Рх Х + Ру Y,

де Рх, Ру — ціни відповідних товарів.

Лінія, що описує це рівняння називають лінією бюджетного обмеження, або бю-

джетною лінією (рис. 12.2). Бюджетна лінія (АВ) є зображення безлічі наборів благ,

що мають однакову вартість, тобто задовольняють бюджетному обмеженню.

А2

А

В В X 2 В 1

Y

Рис. 12.2. Бюджетна лінія

Властивості бюджетної лінії: 1) чим далі бюджетна лінія розміщена від початку

координат, тим більші бюджетні можливості споживача вона ілюструє (пунктирна

лінія А2В2); 2) при пропорційному зниженні цін на обидва блага бюджетна лінія зру-

шується паралельно собі вгору, а при збільшенні цін — ближче до початку координат;

3) При зміні ціни одного товару змінюється нахил бюджетної лінії (пунктирна лінія

АВ1).

Таким чином крива байдужності показує, що споживач хотів би купити на свій

обмежений дохід, а бюджетна лінія — що споживач дійсно може купити з урахуван-

ням його бюджетного обмеження. Отже, у своїй єдності вони можуть відповістити

на запитання: Як забезпечити максимальне задоволення від покупок двох благ при

обмеженому бюджеті?

Спільний графік карти кривих байдужності та бюджетної лінії використовується для

графічної інтерпретації ситуації, коли споживач максимізує корисність, одержувану ним

від покупки двох різних благ за наявного бюджету (рис. 12.3). Це фіксується в точці доти-

ку бюджетної лінії та найвищої з доступних споживачеві кривих байдужності. Ця точка,

що показує найбільше можливе задоволення споживача, є точкою споживчої рівноваги

(точка Е).

Рівноважний стан споживача досягається в точці Е, в якій бюджетна лінія АВ торка-

ється найбільш високої з усіх доступних кривих байдужності (кривої байдужності U2).

147

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

U1

U2

U3

E

A

B

Y

X

Рис. 12.3. Рівновага споживача

Ситуація, в якій споживач не може збільшити загальну корисність, одержувану

виходячи з даного бюджету, витрачаючи менше грошей на покупку одного блага й

більше на покупку іншого блага, називається споживчою рівновагою.

Можна обґрунтувати рівновагу споживача алгебраїчно. Лише в точці Е, де бю-

джетна лінія і крива байдужості дотичні, їх нахил однаковий. Як ми знаємо, нахил

кривої байдужості (X/Y) відображає гранична норма заміни МRSXY = MUX / MUY,

а нахил бюджетної лінії — співвідношення цін (РХ/РY). Тобто в точці рівноваги:

MUX/РХ = MUY/РY або MUX/MUY = РХ/РY.

§ 4. Реакція споживача на зміну доходу та на зміну цін товарів

Розглянемо вплив на рівновагу споживача зміни доходу. Припустимо, що доход

зростає за інших рівних умов. Оскільки ціни товарів X, Y залишаються незмінни-

ми, нахил лінії бюджетного обмеження не змінюється. Поступове зростання доходу

споживача (I) призведе до зміщення бюджетної лінії (B) праворуч вгору паралельно

початковій B1 в положення B2, B3 (рис. 12.4). Сумістивши графіки бюджетного обме-

ження з картою байдужості, можемо знайти точки оптимуму споживача за кожного

з рівнів доходу.

Крива «доход — споживання» єднає всі точки рівноваги споживача, пов’язані з

різними рівнями доходу.

Траєкторія кривої «доход — споживання» залежить від типу благ. Рис. 12.4 відо-

бражає найпоширенішу ситуацію реального життя, коли зі зростанням доходу відбу-

вається збільшення споживання обох товарів. Це означає, що обидва товари належать

до нормальних благ. Крива «доход — споживання» для нормальних благ є монотонно

зростаючою. Для нижчих благ вона набуває від’ємного нахилу.

148

Частина ІІ. Мікроекономіка

Модель «доход — споживання» може бути використана для побудови кривих Ен-

геля.

E U3 2

E1

Y

E3

U1

U2

В3 В 2 В 1

X

Рис. 12.4. Крива дохід-споживання

Криві Енгеля характеризують залежність обсягу споживання товару від доходу

споживача (рис. 12.5).

Q Q Q

I I I

а) б) в)

Рис. 12.5. Криві Енгеля

На рис. 12.5 представлені криві Енгеля для нормальних (а), нижчих (б) та ней-

тральних (в) благ. Криві Енгеля і криві «доход — споживання» мають однаковий ха-

рактер залежності від доходу: для нормальних благ є висхідними і мають додатний

нахил, для нижчих — відхиляються ліворуч і набувають від’ємного нахилу, а для ней-

тральних є вертикальними.

Криві Енгеля мають практичне значення. Вони можуть надати інформацію сто-

совно груп населення з відповідними доходами, для яких реклама певних товарів

буде найбільш ефективною.

149

Розділ 12. Аналіз поведінки споживачів

Тепер проаналізуємо зміну оптимуму споживача під впливом зміни ціни одного з

благ. Припустимо, що за інших рівних умов ціна товару Х поступово знижується від

Р1 до Р2, Р3. Бюджетна лінія обертається назовні праворуч вздовж абсциси, при цьому

її кутовий коефіцієнт зменшується, що означає зміну відносної ціни товару Х, — він

стає дешевшим порівняно з благом Y. З’єднавши утворені точки рівноваги плавною

лінією, одержимо криву «ціна — споживання».

Крива «ціна — споживання» показує функціональну залежність між обсягом спо-

живання блага та його ціною; вона сполучає всі точки рівноваги споживача, пов’язані

зі зміною ціни одного з благ (рис. 12.6, а).

На основі кривої «ціна — споживання» будується крива індивідуального попиту.

Криву індивідуального попиту на товар Х отримаємо, якщо перенесемо рівноважні об-

сяги споживання товару Х у систему координат «ціна — кількість товару Х» (рис. 12.6, б).

QX

PX

X

E1

E2

E3

U1

U2

U3

В В2 В3 1

Y

а)

б)

Рис. 12.6. Крива «ціна — споживання» та крива індивідуального попиту товару Х

150

Частина ІІ. Мікроекономіка