Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Андрющенко _Економічна теоорія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4.17 Mб
Скачать

8. Які з організацій відіграють провідну роль у розв’язанні глобальних проблем:

а) ООН;

б) МВФ;

в) Світовий Банк;

г) Європейський Союз;

д) Світова організація торгівлі?

143

ЧАСТИНА ІІ.

МІКРОЕКОНОМІКА

РОЗДІЛ 12.

АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ

§ 1. Корисність в економічній теорії і проблема її виміру

Мікроекономічний аналіз поведінки індивіда-споживача базується на мотива-

ційній концепції прагнення споживача задовольнити свої потреби. Матеріально-

уречевлені засоби та послуги, що спроможні задовольнити потреби, називають

благами. Переважну більшість благ відносять до категорії економічних, створених

людською працею в результаті альтернативного вибору використання обмежених ре-

сурсів. Споживач здійснює свій вибір благ, керуючись власними потребами та наяв-

ними коштами. Загальною основою для зіставлення різноманітних варіантів заведено

вважати корисність благ — їх здатність задовольняти потребу. Корисність — поняття

суб’єктивне, для різних споживачів корисність тих самих благ суттєво різниться.

Споживання благ підвищує рівень добробуту споживача не однаковою мірою, що

визначається особистими перевагами, уподобаннями. Іноді в результаті вибору спо-

стерігається зниження рівня добробуту внаслідок споживання антиблага — блага, що

набуває негативної корисності (взагалі — забруднене повітря, вибірково — дим від

паління цигарки для того, хто не палить).

Формалізований аналіз поведінки споживача передбачає визначення функції ко-

рисності як певного співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що

досягається споживачем:

U = f(x1, x2, ……xn),

де U — рівень корисності;

X1, x2, ……xn — кількість споживаних благ, одиниць; п — кількість видів благ.

Корисність того самого блага може змінюватися в залежності від його кількості.

Чим більшу кількість товару купує споживач, тим менше його намагання придбати

додаткову одиницю товару. При цьому сумарна корисність усіх споживаних одиниць

блага називається сукупною (загальною) корисністю (TU), а додаткова корисність, яку

отримує споживач з однієї додаткової одиниці блага — граничною корисністю (MU).

Взаємозв’язок між кількістю спожитого продукту й ступенем задоволення від

споживання кожної додаткової одиниці продукту відображає закон спадної гранич-

ної корисності: за умови, що споживання інших благ не змінюється, а благом Х спо-

живач насичується, задоволення від споживання наступної одиниці (порції) цього

блага зменшується, тобто гранична корисність кожної наступної одиниці блага Х

знижується. Проілюструвати дію закону можна за допомогою таблиці сукупної і гра-

ничної корисності (табл. 12.1).

144

Частина ІІ. Мікроекономіка

Таблиця 12.1

Закон спадної граничної корисності

Q — кількість

Гранична корисність

(од. корисності)

Сукупна корисність

(од. корисності)

1 40 40

2 30 70

3 20 90

4 10 100

5 0 100

6 –10 90

7 –20 70

Як видно з табл. 12.1, кожне наступне здобуте благо, містить все меншу корис-

ністю в порівнянні з попереднім, у міру того як потреба в цьому благі в споживача

наближається до насичення.