§ 3. Держава як суб’єкт ринку

Жодна сучасна національна економіка не обходиться без участі держави у її ре-

гулюванні. Держава впливає на економічну діяльність домогосподарств і фірм через

систему важелів та інструментів: інфраструктура, гроші, ціни, кредити, податки, до-

тації, субсидії, ліцензії, квоти, інвестиції, патенти, амортизація тощо. Однак погляди

на роль держави в економіці зазнали значних змін.

У ХVІ–ХVШ ст., коли ринкова економіка тільки формувалась, панували ідеї

меркантилізму: визнання безумовної необхідності державного регулювання розви-

тку торгівлі і мануфактурного виробництва.

В основі ідеології меркантилізму лежав принцип: державна влада повинна забез-

печувати монополії (привілеї) для вітчизняних підприємців та комерсантів на вну-

трішньому і зовнішньому ринках. Держава своєю політикою повинна була:

— сприяти експорту готової продукції;

122

Частина І. Вступ до економічної теорії

— сприяти імпорту дешевої сировини і підтримувати національного виробника;

— обмежувати імпорт промислових товарів і захищати національного виробника;

— обмежувати експорт сировини.

У кінці XVIII ст. на зміну меркантилізму приходять ідеї економічного лібераліз-

му, які заперечували необхідність державного втручання в економіку. Згідно А. Смі-

ту, ринкова система сама здатна до саморегулювання, в основі якого лежить власна

вигода. Вважалось, що економіка буде функціонувати ефективніше, якщо виключити

її регулювання державою.

У 30 роках XX ст. було теоретично доведено і практично підтверджено, що споді-

вання тільки на ринкове саморегулювання є вкрай небезпечними і можуть загрожу-

вати розвалом самої системи. Особливо чітко це проявилось у період «великої депре-

сії» у США (1928–1932 рр.). Дж. М. Кейнс довів необхідність державного втручання,

яке здатне урівноважити сукупний попит і сукупну пропозицію, вивести економіку з

кризи і сприяти її стабілізації і прискоренню.

У 70-і роки XX ст. прихильники монетаризму (М. Фрідмен) обґрунтовують ідею

про те, що потрібне створення державою фінансових умов для нормального функціо-

нування ринку на основі монетарної політики.

Інституційна економічна теорія (Д. Норт, О. Уїльямсон) розглядає державу як

особливу організацію, яка здійснює свою діяльність на основі делегування їй грома-

дянами частини своїх прав. Як правило, розподіл прав між громадянами і державою

фіксується в конституції, яка відіграє роль соціального контракту.

Марксистські погляди на економічну роль держави відображають модель

адміністративно-командної системи (АКС) (командної економіки).

По-перше, у цій системі метою і функцією державних планових органів є збе-

реження параметрів існуючих економічних структур. Підприємства не закривалися,

люди не бояться втратити роботу, рівень доходів гарантований, поява підприємств

стала можливою тільки після узгоджень з вищими державними інтересами.

По-друге, в командній економіці держава встановлює ціни на господарські бла-

га. Наразі встановлена державою ціна зовсім не впливає на становище підприємства.

Якщо витрати перевищували доходи, то підприємство отримувало від держави до-

тації.

Якщо доходи перевищували витрати, то значна частина надлишку вилучалася у

державний бюджет.

По-третє, в командній економіці держава виконує функцію єдиного підприємця.

Саме вона, а не самостійні фірми, приймають рішення про те, що виробляти, як, за

якими цінами, для кого.

По-четверте, в централізованій економіці держава стимулює гігантизм і монопо-

лізм.

І нарешті, у командній економіці держава приймає всі рішення про виробництво,

розподіл і споживання господарських благ. З огляду на специфіку АКС всі функції

держави націлені на забезпечення переважно екстенсивного розвитку та господарю-

вання.

Незважаючи на різноманітність теоретичних поглядів на економічну роль дер-

жави, нині всі, по суті, сходяться на тому, що «невидима рука» ринку повинна допо-

внюватися «видимою рукою» держави.

Економічні функції держави в ринковій системі:

123

Розділ 9. Су’бєкти ринкової економіки