§ 6. Інфляція, її причини та наслідки

Інфляція — це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному

виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому

зростанні цін на товари і послуги.

Інфляція зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин .

Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

— порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагро-

мадженням і споживанням, попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і

сумою товарних цін;

— значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовле-

них непродуктивними державними витратами;

— надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;

— мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну

промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживан-

ня, створює їх дефіцит;

— збільшення податкового тягаря на товаровиробників;

— випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зрос-

тання продуктивності праці.

Зовнішні фактори інфляції пов’язані з посиленням інтернаціоналізації господар-

ських зв’язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на сві-

тових ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних

валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною,

продовольчою, фінансовою та ін.)

Типи інфляції

Помірна інфляція. Помірна інфляція характеризується повільним зростанням

цін. Можна умовно кваліфікувати її так: щорічний темп інфляції вимірюється одно-

значним числом. Коли ціни відносно стабільні, то люди довіряють грошам і охоче

нагромаджують гроші, тому що через місяць чи рік гроші матимуть таку саму купі-

вельну спроможність, як і сьогодні. Люди охоче підписують довгострокові контрак-

ти у грошовому вираженні (номінальна ціна), оскільки вони впевнені, що рівень цін

не підніметься надто високо від того, за якого вони зараз продають і купують. Люди

не втрачають часу чи коштів, намагаючись розмістити своє багатство в «реальних»

86

Частина І. Вступ до економічної теорії

активах, а не в «грошових» чи «паперових», тому що вірить, що їхні грошові активи

збережуть свою реальну вартість.

Галопуюча інфляція. Інфляція, що вимірюється двозначними чи тризначними

числами — 20, 100 чи 200% за рік, називається галопуючою. Галопуюча інфляція ін-

коли спостерігається і в розвинених країнах, наприклад в Італії. Багато латиноаме-

риканських країн, зокрема Аргентина і Бразилія, зазнавали темпів інфляції від 50 до

700% На рік у 70–80-ті роки.

Коли помірна інфляція перероджується у галопуючу, виникають економічні спо-

творення. Контракти здебільшого «прив’язуються» до певного цінового індексу або

до іноземної валюти, наприклад, до долара США. За таких умов гроші втрачають

свою вартість дуже швидко — реальний рівень процента може становити мінус 50

чи 100% на рік. Тому люди не тримають грошей більше, ніж необхідно для щоденних

операцій. Фінансові ринки звужуються і капітали розміщуються скоріше через фон-

дування, як за командної системи, ніж через проценти і ставки. Населення нагрома-

джує товари, купує будинки і ніколи не віддає гроші в позику за низькими номіналь-

ними процентними ставками.

Гіперінфляція. Коли економіка, здається, витримує галопуючу інфляцію, вини-

кає третій і смертельний вид інфляції — гіперінфляція. Нічого хорошого не можна

сказати про ринкову економіку, в якій ціни зростають на мільйони чи навіть мільяр-

ди процентів на рік.

Інфляція означає зростання загального рівня цін. Темп інфляції є темпом зміни

загального рівня цін і розраховується так:

( ) ( 1)

( )

( 1)

рівень цін рік t рівень цін рік t

Темп інфляції у році t

рівень цін рік t

 





.

Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює диспропор-

ції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зрос-

танні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання вироб-

ництва.

По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спе-

кулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні

прибутки, а також «втікають» за кордон у пошуках прибутковішого застосування й

надійного прибутку. Зростають спе куляція, тіньова економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової систе-

ми. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке

явище як «втеча від грошей», коли підприємці й населення надають перевагу вкла-

данню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються

кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під не-

великі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених

грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється

прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима

своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад — до простої, або

випадкової, форми вартості.

87

Розділ 6. Основні форми економічного розвитку. Товар і гроші

По-п’яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-

кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчиз-

няних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутріш-

ньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження

іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через

її знецінення.

Соціальні наслідки інфляції

По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо

тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів

зростання цін на товари й послуги.

По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в бан-

ках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної тру-

дової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в

суспільстві.

Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка пе-

редбачає:

— зростання виробництва і насичення ринку товарами;

— структурну та конверсійну перебудову економіки;

— обмеження емісії грошей;

— скорочення дефіциту державного бюджету;

— стимулювання нагромаджень та інвестицій;

— приватизацію і стимулювання середнього й малого підприємництва;

— скорочення ставок податків;

— регулювання валютного курсу;

— ослаблення інфляційних очікувань;

— роздержавлення, приватизацію, розвиток підприємн ицтва;

— проведення грошової реформи конфіскаційного типу.

Дефляція — загальне зниження середнього рівня цін в економіці. Процес, проти-

лежний інфляції.

88

Частина І. Вступ до економічної теорії

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Проаналізуйте роль економічних форм у функціонуванні суспільного вироб-

ництва

2. Як ви уявляєте натуральне виробництво? Дайте характеристику його основ-

них рис.

3. Як ви розумієте товарні (мінові) відносини між людьми — це явище біологічне

чи суспільне?

4. Що ви розумієте під товарним виробництвом? Які основні умови його виник-

нення можете назвати?

5. Які основні риси характеризують товарне виробництво і в чому його відмін-

ність від натурального виробництва?

6. Згадайте характерні особливості розвитку товарного виробництва в умовах ра-

бовласницького й феодального ладу.

7. У чому ви бачите єдність і відмінність між простим і капіталістичним товар-

ним виробництвом? Які з цього можна зробити висновки?

8. У чому полягає основна суперечність товарного виробництва й до яких соці-

ально-економічних наслідків приводить її розвиток?

9. Як ви вважаєте, чи є обов’язковою умовою приватна власність на засоби ви-

робництва для існування товарного виробництва (ринкової економіки)?

10. Чи обов’язковою умовою функціонування товарного виробництва (ринкової

економіки) є капіталістична система господарювання?

11. Що таке товар і в чому полягає його споживна вартість? Як ви розумієте дві

сторони споживної вартості?

12. Мінова вартість і вартість товару. В якому зв’язку вони знаходяться?

13. Як ви розумієте суспільний характер вартості?

14. Чому споживна вартість — категорія вічна, а вартість — категорія історично

минула?

15. У чому полягає двоїстий характер праці, втіленої в товарі?

16. Як вимірюється величина вартості товару?

17. Продуктивна сила праці, інтенсивність і величина вартості товару. Проаналі-

зуйте зв’язок між ними.

Контрольні тести

1. Натуральне виробництво — це:

а) виробництво, призначене для задоволення власних потреб виробника;

б) виробництво, засноване на суспільному поділі праці;

в) виробництво, засноване на особистій праці та виготовленні продукції на

продаж;

г) всі відповіді правильні.

2. Товарне виробництво — це:

а) процес перетворення людиною речовини природи з метою отримання необ-

хідних життєвих засобів;

89

Розділ 6. Основні форми економічного розвитку. Товар і гроші

б) організація суспільного господарства, в якому відокремлені виробники ви-

робляють продукти і послуги на продаж;

в) самостійне ведення господарства і споживання створеного продукту;

г) організація виробництва для самозабезпечення.

3. Виробництво продуктів не для власного споживання, а для обміну є характер-

ною ознакою:

а) натурального виробництва;

б) простої кооперації праці;

в) товарного виробництва;

г) суспільного виробництва.

4. Причиною виникнення товарного виробництва є:

а) розвиток продуктивних сил;

б) розвиток виробничих відносин;

в) суспільний поділ праці;

г) всі відповіді правильні.

5. Першим крупним суспільним поділом праці є:

а) відокремлення ремісництва в самостійну галузь суспільного виробництва;

б) відокремлення скотарства від землеробства і розвиток їх як самостійних га-

лузей;

в) розвиток торгового капіталу;

г) немає правильної відповіді.

6. Другим крупним суспільним поділом праці є:

а) відокремлення ремісництва в самостійну галузь суспільного виробництва;

б) відокремлення скотарства від землеробства і розвиток їх як самостійних га-

лузей;

в) розвиток машинного виробництва;

г) розвиток торгового капіталу.

7. Товар — це:

а) будь-яка цінність;

б) продукт праці, призначений для обміну;

в) запас матеріальних благ;

г) всі відповіді правильні.

8. В якій з відповідей правильно названі властивості товару?

а) мінова вартість і вартість;

б) споживна вартість і вартість;

в) мінова вартість і ціна;

г) споживна вартість і ціна.

9. Споживна вартість товару — це:

а) сукупність його споживчих властивостей;

б) його здатність задовольняти певну потребу виробника;

в) його здатність задовольняти певну потребу інших людей, покупців;

г) здатність обмінюватися на інший товар.

90

Частина І. Вступ до економічної теорії

10. Конкретна праця — це:

а) праця конкретної особи, що створює життєві блага;

б) певний вид праці, який створює певну споживну вартість;

в) праця людини у фізіологічному значенні, безвідносно до фахових особли-

востей;

г) немає правильної відповіді.

11. Величина вартості виробництва товару — це:

а) кількість праці, затраченої на виробництво товару;

б) кількість праці, затраченої на виробництво товару окремим (індивідуаль-

ним) виробником;

в) кількість суспільно-необхідної праці, втіленої в товарі;

г) кількість праці виробника, затраченої на виробництво одиниці продукції.

12. Яке з визначень розкриває сутність товару як економічної категорії?

а) це річ або послуга, створена працею людини;

б) це продукт праці, створений виробником для задоволення певних виробни-

чих чи особистих потреб;

в) це продукт праці, створений виробником для продажу;

г) всі відповіді правильні.

13. Яка ознака є головною відмінною рисою натурального господарства?

а) наявність суспільного поділу праці;

б) вільний вибір виробником напряму діяльності;

в) споживання життєвих засобів всередині господарської одиниці, де вони

були створені;

г) замкненість господарювання.

14. За яких умов товар реалізується на ринку за вартістю?

а) коли попит перевищує пропозицію;

б) коли пропозиція перевищує попит;

в) коли пропозиція товару збігається з величиною суспільного попиту на нього;

г) немає правильної відповіді.

15. Товарне виробництво — це:

а) процес створення матеріальних благ та надання платних послуг;

б) організація господарськими суб’єктами виробництва життєво необхідних

благ;

в) організація суспільного господарства, в якому відокремлені виробники ви-

готовляють продукти і послуги для обміну, продажу;

г) всі відповіді вірні.

91

Розділ 7. Ринок, його суть та функції. Конкуренція і монополія

РОЗДІЛ 7.

РИНОК, ЙОГО СУТЬ ТА ФУНКЦІЇ.

КОНКУРЕНЦІЯ І МОНОПОЛІЯ