3. Господарський механізм.

Господарський механізм є структурним елементом економічної системи, що

складається із сукупності форм і методів регулювання економічних процесів та сус-

пільних дій господарюючих суб’єктів на основі використання економічних законів,

економічних важелів, правових норм та інституційних утворень.

Найважливіша функція господарського механізму — забезпечення динамічної

рівноваги в суспільному виробництві й, насамперед, між виробництвом та споживан-

ням, попитом і пропозицією.

§ 2. Типи і еволюція економічних систем

Вчені-економісти минулого і сучасності по-різному трактують сутність та осо-

бливості історичного розвитку суспільства. Найбільшого поширення набули форма-

ційний, пофазний, інституціональний і цивілізаційний підходи до розуміння процесу

економічного розвитку людського суспільства.

Формаційний підхід був розроблений К. Марксом і його послідовниками. Суть

його полягає в тому, що продуктивні сили суспільства у сукупності з виробничими

відносинами становлять певний спосіб виробництва, а спосіб виробництва у поєд-

нанні з політичною надбудовою суспільства — соціально-економічну формацію.

Основоположним економічним ядром кожного способу виробництва, а відповідно і

формації, є панівна форма власності, оскільки саме вона визначає спосіб поєднання

працівника із засобами виробництва.

Формаційний підхід передбачає, що розвиток людського суспільства відбуваєть-

ся як послідовна зміна одного способу виробництва іншим:

— первіснообщинний;

— рабовласницький;

— феодальний;

— капіталістичний;

— комуністичний.

Формаційний підхід виходить із того, що вирішальна роль у суспільному розви-

тку належить процесу виробництва, а його головною рушійною силою є протиріччя

між продуктивними силами й виробничими відносинами і загострення класової бо-

ротьби в суспільстві.

Пофазний підхід виходить з того, що економічна система значною мірою є наслід-

ком загального характеру суспільства. Так, на спосіб організації господарського життя

63

Розділ 5. Соціально-економічний устрій суспільства. Екомічна система суспільства та закони її розвитку

суспільства значний вплив мають релігія, філософія, природні й національні особли-

вості, ментальність тощо. Політична система суспільства може висувати і залишати при

владі консерваторів, які намагаються зберегти все як було, внаслідок чого економічні

зміни відбуватимуться повільніше. Культурна спадщина нації може включати запас

нагромаджених економічних знань, за рахунок чого економічна система буде істотно

відрізнятися від економічних систем, де такі знання незначні. Окрім цього на розвиток

економічної системи значний вплив справляють природно-економічні умови країни.

Інституціональний підхід за своєю структурою є близьким до формаційного під-

ходу. Проте, його автор — Г.-К. Мюрдаль (1898–1987) — доводить, що економічна

система, її складові разом з іншими важливими інституціями утворюють інституці-

ональну основу суспільства. Тобто, матеріальна основа суспільства у сукупності з

інституціями становлять інституціональну основу суспільства, а інституціональна

основа суспільства у поєднанні з ідеологічною основою суспільства — інституціо-

нальну економічну систему.

Цивілізаційний підхід є найпоширенішим в сучасних умовах. Цивілізація — істо-

рично конкретний стан суспільства, який характеризується досягнутим рівнем про-

дуктивних сил, особливою формою виробництва і відповідною духовною культурою.

В основу цивілізаційного підходу покладено такі принципи: 1) багатовимірнос-

ті аналізу економічних систем; 2) природної еволюційної поступовості історичного

процесу; 3) відмови від класових, конфронтаційних оцінок змісту і цілей системи;