XV ст. У Франції лихварями, вихідцями з Ломбардії, відкіля і відбулося слово «лом-

бард».

ЛОМБАРДНА СТАВКА — процентна ставка, за якою центральний банк видає

кредити комерційним банкам під заставу цінних паперів.

ЛОНГ-ПОЗИЦІЯ — 1) непокритий зобов’язаннями, контрактами на продаж за-

лишок ф’ючерсних контрактів на покупку; 2) ситуація, коли покупка товарів, валюти

чи цінних паперів повинна супроводжуватися відповідним продажем.

500

Глосарій

ЛОНГ-ТЕРМІН — довгострокова фінансова операція, розрахована на кілька ро-

ків, як правило, більше двох.

ЛОРО-КОНТО — 1) комерційний рахунок, який відкривається банком своєму

банку-кореспонденту, що виконує операції за дорученням даного банку;

2) Кореспондентський рахунок, що відкривається в банку-кореспондента якого-

небудь банку третім банком.

ЛОТ, ПАРТІЯ — стандартна за кількістю та якістю партія товару; один контракт

на біржі, будь-яка група товару, яка пропонується на продаж як єдине ціле; одиниця

виміру партій товарів і біржових угод (наприклад, повний лот дорівнює 100 одини-

цям контрактів або договорів).

ЛОТ НЕПОВНИЙ — лот, що представляє партію, що відрізняється по кількості

одиниць товару від повного лота.

ЛОТ ПОВНИЙ — лот, що представляє фіксовану по кількості партію товару,

цінних паперів, продаваних на біржі, наприклад 100 акцій.

ЛЕЙ-ЕВЕЙ — практика продажу, заснована на попередній виплаті всієї чи час-

тини встановленої ціни.

ЛЕНДИНГ — плата за розвантаження товару із судна, що прибуло в порт при-

значення.

ЛЮДСЬКІ РЕСУРСИ (ЛЮДСЬКА ПРАЦЯ) — один з головних факторів ви-

робництва; характеризується кількістю та якістю людських зусиль, які спрямовують-

ся на виробництво товарів і послуг.

МАКРОЕКОНОМІКА — наука про національну економіку як єдине ціле; ви-

вчає загальний рівень виробництва, зайнятості, цін, доходу та інші сукупні економіч-

ні змінні.

МАРКСИЗМ — система філософських, економічних і політичних поглядів, яку в

XIX ст. Розвинув к. Маркс. Марксизм передрікав, що ринкова економіка, або капіта-

лізм, неминуче загине внаслідок зростання її внутрішніх суперечностей, а могильни-

ком капіталізму стане пролетаріат, якого дедалі нещадніше експлуатуватимуть.

МЕРКАНТИЛІЗМ — економічна школа в аналітичній економії (XV–XVII ст.),

представники якої ототожнювали багатство нації з золотом і вважали, що економіч-

на політика має сприяти припливу до країни більшої кількості золота підтриманням

активного торговельного балансу.

МИТО — податок на імпортні товари.

МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ (МЕВ) — відносини, які вини-

кають та існують між людьми з різних країн з приводу виробництва, обміну і спожи-

вання товарів, послуг та ідей в умовах безмежності потреб, обмеженості ресурсів і на

основі міжнародного поділу праці.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ДОПОМОГА — надання капіталу в грошовій

і товарній формі суб’єктами однієї країни у власність суб’єктам іншої країни на умо-

вах безоплатності, неповернення.

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА — це сукупність методів і засобів, спрямованих на

досягнення цілей і завдань, що випливають з інтересів суб’єктів міжнародних від-

носин.

МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ (МПП) — це процес відособлення на між-

народному рівні різних видів трудової діяльності, які взаємодіють один з одним і

501

Глосарій

взаємодоповнюють один одного, складаючи об’єктивну основу міжнародного обміну

товарами, послугами та результатами інших видів діяльності.

МІЖНАРОДНЕ ПУБЛІЧНЕ ПРАВО — це система юридичних норм, які ство-

рюються державами (і частково міждержавними й міжнародними організаціями)

шляхом узгодження їхніх воль, що регулюють певні суспільні відносини.

МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО — це галузь міжнародного права, яка

є сукупністю норм, що регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права,

пов’язані з їхньою діяльністю у сфері галузі міжнародних економічних відносин.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ — це стійкий інститут бага-

то сторонніх відносин, створений, щонайменше, трьома сторонами (як правило,

суб’єктами асоціативного типу з трьох і більше країн), який має погоджені цілі і компе-

тенцію у сфері регулювання МЕВ, а також свої постійні органи управління і політико-

організаційні норми (статут, процедура, членство, порядок прийняття рішень).

МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ — це відносини, що

виникають між суб’єктами світового господарства з приводу міжнародної міграції

капіталів, тобто з приводу переміщень з одних країн в інші вартостей у товарній і/

або грошовій формах з метою отримання їхніми власниками підприємницьких при-

бутків, позичкових процентів чи інших здобутків та вигод.

МІЖНАРОДНИЙ РИНОК ПОЗИЧКОВИХ КАПІТАЛІВ — система ринкових

відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл позичкових капіталів між кра-

їнами. Він охоплює такі сектори: світовий грошовий ринок (міжбанківські операції

терміном від одного дня до одного року); ринок євровалют; світовий фінансовий ри-

нок (емісія та розміщення цінних паперів терміном на 7–15 років).

МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ — форма руху позичкового капіталу у сфері між-

народних економічних відносин, пов’язана з наданням валютних і товарних ресурсів

на умовах повернення, терміновості та сплати процентів.

МІЖНАРОДНЕ НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО — форма

МЕВ, яка являє собою систему економічних зв’язків у сфері перетину науки, техні-

ки, виробництва, надання послуг та торгівлі й існує на основі спільних, наперед ви-

роблених та узгоджених, намірів, закріплених у міжнародних економічних договорах

і угодах.

МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ — форма міжнародних економічних

відносин, яка полягає в переливі трудових ресурсів з одних країн в інші і відображає

процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.

МІКРОЕКОНОМІКА — частина аналітичної економії, що вивчає окремі еле-

менти національної економіки (поведінку фірм, ринки окремих товарів тощо).

МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА — найнижча заробітна плата, яку праце-

давці на законній підставі платять за роботу.

МІНІМАЛЬНА ЦІНА — офіційно встановлена ціна, яка перевищує рівноважну

ціну.

МОНЕТАРИЗМ — економічна теорія, згідно з якою кількість грошей, що пере-

бувають в обігу, є визначальним чинником цін, доходів і зайнятості. М. виник у США

в 1950-х рр. XX ст. на противагу кейнсіанству. Провідний представник М. — амери-

канський економіст М. Фрідмен. Основними засобами впливу на економіку монета-

ристи вважають регулювання емісії, валютний курс національної грошової одиниці,

кредитний процент, податкові ставки, митні тарифи.

502

Глосарій

МОДЕЛЬ АКСЕЛЕРАТОРА — модель, згідно з якою обсяг інвестицій залежить

від змін в обсязі національного виробництва.

МОДЕЛЬ ЗРОСТАННЯ СОЛОУ — модель, що показує вплив заощаджень,

зростання населення і науково-технічного прогресу на динаміку рівня життя.

МОДЕЛЬ «СУКУПНИЙ ПОПИТ-СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ» — макроеко-

номічна модель, яка використовує сукупний попит і сукупну пропозицію для визна-

чення та пояснення рівня цін і реального внутрішнього обсягу виробництва.

МОНЕТАРИЗМ — сучасна економічна школа, яка доводить, що зміна пропози-

ції грошей є головною причиною макроекономічних коливань. Представники моне-

таризму вважають, що найкраща макроекономічна політика полягає у стабільному

зростанні грошової маси постійним темпом.

МОНОПОЛІЯ ВАЛЮТНА — виключне право держави на здійснення операцій

з валютними цінностями та на управління державними золотовалютними запасами.

МОРАТОРІЙ — відстрочка сплати внутрішніх або зовнішніх боргових зобо-

в’язань, що оголошується спеціальними актами державної влади на певний термін чи

до закінчення якихось надзвичайних подій.

МУЛЬТИПЛІКАТОР — відношення зміни рівноважного ВВП до зміни у будь-

якому компоненті сукупних видатків; коефіцієнт, на який треба помножити зміну в

кожному компоненті сукупних видатків, щоб знайти підсумкову зміну рівноважного

ВВП.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД — сума факторних доходів; різниця між чистим

націо нальним продуктом (ЧНП) і непрямими податками.

«НЕВИДИМА РУКА» — концепція, запроваджена в аналітичну економію А.

Смітом. Згідно з цією доктриною, кожна людина, прагнучи власної вигоди, в умовах

ринкової економіки водночас немовби керується «невидимою рукою», аби у кінцево-

му підсумку сприяти вигоді всіх і кожного.

НЕДОСКОНАЛА КОНКУРЕНЦІЯ — ринкова ситуація, коли фірма (або де-

кілька фірм) виро бляє і постачає таку частку продукту, що може ви рішальним чином

впливати на формування ціни. До недосконалої конкуренції відносять чисту моно-

полію, олігополію і монополістичну конкуренцію.

НЕЕЛАСТИЧНА ПРОПОЗИЦІЯ — пропозиція, коефіцієнт якої менший за

одиницю або відсоток зміни величини якої менший, ніж відсоток зміни ціни.

НЕЕЛАСТИЧ-НИЙ ПОПИТ — попит, коефіцієнт еластичності якого менший за

одиницю або відсоток зміни величини якого менший, ніж відсоток зміни ціни.

НЕМИТНІ БАР’ЄРИ — усі перешкоди (за винятком мита), які створюють краї-

ни, щоб стримати міжнародну торгівлю: наприклад, імпортні квоти, спеціальні ліцен-

зії, необґрунтовані стандарти на якість товарів, бюрократична тяганина при здійснен-

ні митних процедур тощо.

НЕОБМЕЖЕНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — відсутність будь-якої межі максиму-

му збитків, які окрема особа може понести і які згідно з законом вона має взяти на

себе; необмежений розмір збитків, які одноосібний власник повинен взяти на себе.

НЕПРЯМІ ПОДАТКИ НА БІЗНЕС — накладаються на товари і послуги (по-

даток на додану вартість, акцизний збір та ін.).

НЕЦІНОВА КОНКУРЕНЦІЯ — застосовувані фірмами способи, крім знижен-

ня цін на їхню продукцію, за допомогою яких фірми намагаються збільшити вироб-

503

Глосарій

ництво і продаж своїх продуктів; до цих способів відносять диференціацію продукту,

рекламу і заходи у сфері збуту.

НЕЯВНІ ВИТРАТИ — витрати, що дорівнюють доходові, який міг би принести

цей ресурс за найліпшого альтернативного його застосування.

НОМІНАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА — сума грошей, яку отримує найманий

працівник за певний проміжок часу (тиждень, місяць, рік і т.д.).

НОМІНАЛЬНА ПРОЦЕНТНА СТАВКА — рівень процента, не скоригований

на інфляцію.

НОМІНАЛЬНИЙ ВВП — валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних

цінах.

НОМІНАЛЬНИЙ ДОХІД — кількість грошей, яку отримала певна особа або

група осіб упродовж певного періоду.

НОРМАЛЬНИЙ ПРИБУТОК — мінімальна плата (дохід), яку має (сподіваєть-

ся) отри мувати підприємець для виконання підприємницьких функцій у фірмі.

НОРМАТИВНА ЕКОНОМІКА — частина аналітичної економії, що ґрунтується

на ціннісних судженнях людей стосовно того, якою має бути національна економіка;

тлумачить проблеми економічних цілей та економічної політики.

ОБЛІГАЦІЯ — цінний папір, який приносить процент. Облігації випускають

корпорації та уряди і гарантують у майбутньому повернення суми грошей (ціна об-

лігації) плюс процент у точно встановленому розмірі.

ОБЛІКОВА (ДИСКОНТНА) СТАВКА — процентна ставка, яку центральний

банк призначає за позики, які він надає комерційним банкам.

ОБСЛУГОВУВАННЯ БОРГУ — погашення основної суми кредиту та виплата

відсотків за нього відповідно до графіка, узгодженого кредитором і позичальником.

ОВЕРБОТ — ситуація на ринку, за якої внаслідок великого попиту ціни на това-

ри, валюту чи цінні папери стрімко піднімаються, дестабілізуючи тим самим ринок.

ОВЕРДРАФТ — форма короткотермінового кредиту, суть якого полягає у спи-

санні коштів з розрахункового рахунку клієнта понад їх залишок на рахунку, тобто в

утворенні на рахунку клієнта дебетового сальдо. Для банківських кореспондентських

розрахунків з використанням О. застосовують бланкові кредити. Кредит за О. визна-

чається під час відкриття рахунку і не може перевищувати наперед визначеної суми.

О. надають особливо надійним клієнтам. З від’ємного залишку на рахунку стягують

процент, як і за звичайні кредити.

ОВЕРДСОЛД — ситуація на ринку, за якої ціни на товари, валюту чи цінні папе-

ри внаслідок перенасичення ними ринку знижуються до збиткового рівня.

ОДИНИЧНА ЕЛАСТИЧНІСТЬ — випадок, коли коефіцієнт еластичності до-

рівнює одиниці; відсоток зміни величини (попиту або пропозиції), що дорівнює від-

сотку зміни ціни.

ОДНООСІБНА ВЛАСНІСТЬ — фірма, якою володіє окрема особа.

ОЛІГОПОЛІЯ — ринок, на якому декілька фірм продають стандартизований

або диференційований продукт; вхід нових фірм на цей ринок ускладнений; фірми

на цьому ринку мають обмежений контроль над ціною продукту внаслідок взаємо-

залежності (за винятком змови між фірмами); на такому ринку типовою є нецінова

конкуренція.

ОЛІГОПСОНІЯ — ринок, на якому є лише декілька покупців.

504

Глосарій

ОПТИМАЛЬНА ВАЛЮТНА ЗОНА — підтримка фіксованого валютного курсу

між обмеженою групою країн і гнучкого валютного курсу з іншими країнами.

ОПТИМАЛЬНА СТАВКА МИТА — рівень мита, що забезпечує максимізацію

рівня національного економічного добробуту.

ОРГАНІЗАЦІЯ КРАЇН — ЕКСПОРТЕРІВ НАФТИ (ОПЕК) — картель, який

утворили у 1961 р. 13 країн — експортерів нафти з метою контролю ціни і кількості

сирої нафти, котру експортують його члени, на яких припадає вагома частка світо-

вого експорту нафти.

ОФЕРТА — формальна пропозиція однієї особи іншій укласти угоду із зазначенням

усіх необхідних для її укладання умов. Зокрема в О. вказують назву, кількість, ціну то-

вару, умови постачання, термін поставки, умови оплати тощо. Відповідно на О. можуть

бути контр-оферта з умовами покупця, тверда О. (акцепт) чи беззастережний акцепт.

ОФІЦІЙНІ РЕЗЕРВИ — сукупність валових іноземних активів центрального

банку і ліквідних валютних резервів уряду, які можуть бути використані для здій-

снення зовнішніх платежів.

ОФШОР — центр спільного підприємництва, в якому існує пільговий режим для

фінансово-кредитних операцій з іноземними резидентами і в іноземній валюті.

ПАГАМЕНТ — плата готівкою.

ПАРТНЕРСТВО (ГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО) — правова форма фір-

ми, що об’єднує двох або більше вла сників, які погоджуються розподіляти між собою

при бутки чи збитки фірми у певній пропорції.

ПАТЕНТ — документ, який видається компетентним державним органом на пев-

ний термін винахіднику чи його правонаступнику, де засвідчується авторство і ви-

ключне право на винахід.

ПАРИТЕТ ВАЛЮТНИЙ — законодавче встановлене співвідношення між двома

валютами, яке є основою валютного курсу. Під час існування золотого і грошового

стандартів поняття П.в. збігалося з поняттям золотого паритету, що визначається зо-

лотим вмістом валют.

ПАРИТЕТ ЗОЛОТИЙ — 1) встановлений державою і зафіксований ваговий

вміст чистого золота в грошовій одиниці країни;