Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Андрющенко _Економічна теоорія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
27.12.2019
Размер:
4.17 Mб
Скачать

995 Проби, яке є власністю держави або уряду.

ІМПОРТ — видатки окремих осіб чи фірм на товари і послуги, вироблені в інших

країнах.

ІНВЕСТИЦІЇ — капітальні блага, які купують фірми і приватні особи для збіль-

шення нагромадженого капіталу; розрізняють валові та чисті інвестиції.

ІНВЕСТИЦІЇ В ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ — будь-який захід для підвищення

продуктивності праці; видатки на поліпшення освіти, здоров’я працівників та на

зростання мобільності робочої сили.

ІНДЕКС — статистичний показник, що характеризує динаміку певних явищ, зо-

крема економічних, у часі або просторі.

ІНДЕКС ГЕРФІНДАЛЯ — вимірник ступеня концентрації та рівня конкуренції

в галузі; обчислюється як сума квадратів часток ринку індивідуальних фірм.

ІНДЕКС ІМПОРТНИХ ЦІН — індекс, що фіксує зміну базових цін на основні

товари імпорту, включаючи вартість страхування і фрахт (СІР).

ІНДЕКС ЕКСПОРТНИХ ЦІН — індекс, що фіксує зміну базових цін або цін

РОВ на основні товари експорту.

ІНДЕКС ГРУБЕЛЯ-ЛЛОЙДА — індекс, що визначає рівень інтрасекторної тор-

гівлі країни.

ІНДЕКС ДОУ-ДЖОНСА — узагальнюючий показник рівня ділової активності

та ринкової кон’юнктури у США. Обчислюють за середньоарифметичною величи-

ною курсів акцій 30 промислових корпорацій, 15 підприємств паливно-енергетичної

та комунальної інфраструктури, 20 транспортних компаній, а також за загальною

середньою величиною всіх 65 корпорацій на кінець торгового дня Нью-Йоркської

фондової біржі. Розраховує і публікує індекси з 1887 р. фірма «Доу-Джонс енд ком-

пані» — видавець фінансового часопису «Уолл-стріт джорнел».

ІНДЕКС ЦІН ЛЕСПЕЙРЕСА — показник рівня цін, що обчислюють на підставі

цін певного постійного кошика товарів і послуг.

ІНДЕКС ЦІН ПААШЕ — показник рівня цін, який обчислено на підставі змінно-

го кошика товарів і послуг.

ІНДЕКС СПОЖИВЧИХ ЦІН — відношення вартості фіксованого кошика спо-

живчих товарів і послуг у розрахунковому періоді до його вартості в базовому періоді.

ІНДЕКСАЦІЯ — механізм, який забезпечує регулювання заробітної плати і

платежів відповідно до рівня інфляції; важливим елементом механізму є відповідні

пункти трудових угод.

ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ — шкала або крива пропозиції окремого

продавця товару або послуги.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПОПИТ — шкала або крива попиту окремого покупця на

товар або послугу.

ІНДУКЦІЯ — хід міркувань від фактів до узагальнень.

ІН’ЄКЦІЇ — додаткові видатки, що вливаються в потік «доходи–видатки»: інвес-

тиції, урядові закупівлі товарів і послуг та експорт.

ІНКОТЕРМС — збірник міжнародних торгових термінів з тлумаченнями. Ви-

значає взаємини (обов’язки) імпортера й експортера. Метою Інкотермс є запобі-

гання можливим суперечкам і судовим позовам між покупцем і продавцем. Згідно з

491

Глосарій

Інкотермс імпортер та експортер зобов’язані дотримуватись певних вимог, визначе-

них контрактами, рахунками, кредитними й іншими документами, а саме: обов’язків

щодо перевезення товарів, оплати транспортних витрат, страхування вантажу та

його оплати, визначення межі відповідальності кожної зі сторін. Інкотермс укладено

Міжнародною торговою палатою на основі узагальнення світової комерційної прак-

тики.

ІНТАГЛІОДРУК — друк, елементи якого виступають над поверхнею паперу,

тому їх можна відчути на дотик. Є одним із захисних елементів паперових грошей,

цінних паперів.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ — власність на інтелектуальний продукт.

ІНТЕНСИВНИЙ ТИП ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ — зростання націо-

нальної економіки, яке ґрунтується на якісному вдосконаленні та ефективному ви-

користанні факторів виробництва на основі науково-технічного прогресу.

ІНФЛЯЦІЯ — усталене зростання загального рівня цін, яке супроводжується

зниженням купівельної спроможності грошей.

ІНФЛЯЦІЯ ВИТРАТ — інфляція, що походить зі зменшення сукупної пропо-

зиції (з вищих цін на сировину або вищих ставок заробітної плати), зі зниження про-

дуктивності праці й супроводжується зменшенням реального обсягу виробництва та

зайнятості; часто цю інфляцію називають інфляцією пропозиції.

ІНФЛЯЦІЯ ЕКСПОРТОВАНА — інфляція, що переноситься з одних країн в

інші у процесі міжнародних економічних відносин, які впливають на грошовий обіг,

платоспроможний попит і ціни. Головними чинниками І.е. є: підвищення цін на екс-

портовані товари; зростання трансферних цін на товари, що вивозяться у дочірні під-

розділи підприємств; збільшення обсягу валютних резервів, переміщуваних з одних

країн в інші.

ІНФЛЯЦІЯ ІМПОРТОВАНА — інфляція, що зумовлена зовнішніми для певної

країни чинниками: підвищенням імпортних товарів; надмірним впливом іноземної

валюти тощо. Об’єктивними умовами поширення І.і. є інтернаціоналізація господар-

ських зв’язків, переплетення економічних циклів у різних країнах, розвиток єврорин-

ку, діяльність транснаціональних корпорацій та ін. як і внутрішня, І.і. призводить до

дестабілізації внутрішнього ринку та розладнання грошового обігу.

ІНФЛЯЦІЯ ПОПИТУ — інфляція, що походить із надлишкового сукупного по-

питу: «надто багато грошей полює на надто малу кількість товарів».

ІНФРАСТРУКТУРА — капітальні блага, які зазвичай забезпечує держава для

використання їх усіма громадянами і фірмами (наприклад, автомагістралі, мости,

міські транспортні системи, системи водопостачання, водоочисні споруди, аеропорти

тощо).

КАПІТАЛ — один з основних факторів виробництва, який складається з виготов-

лених товарів, призначених для подальшого використання у процесі виробництва.

Розрізняють основний капітал (будівлі, машини, механізми) та обіговий (сировина,

паливо, матеріали). Інші назви — капітальні блага, інвестиційні товари, засоби ви-

робництва.

КАРТА КРИВИХ БАЙДУЖОСТІ — низка кривих байдужості, кожна з яких ре-

презентує різний рівень корисності; всі ці криві разом характеризують смаки й упо-

добання споживача.

492

Глосарій

КАРТЕЛЬ — письмова або усна угода між фірмами про запровадження спільної

ціни на продукт, про обсяги виробництва окремих фірм та про географічний поділ

ринків збуту продукції.

КАСКО — страхування транспортних засобів: суден, літаків, автомобілів, ваго-

нів, цистерн тощо.

КАФ — одна з базисних умов постачання товарів за зовнішньоторговельни-

ми контрактами (при перевезенні морським транспортом), за якою експортер

зобов’язаний: поставити товар з документами, що підтверджують його відповідність

вимогам контракту; забезпечити належне пакування товару; застрахувати судно до

порту призначення; доставити товар у порт; отримати ліцензії і виконати митні фор-

мальності; завантажити товар на судно; повідомити покупця про завантаження; пе-

редати покупцеві необхідні документи, у тому числі морський коносамент. Імпортер

зобов’язаний: застрахувати товар; оплатити всі витрати на транспортування вантажу,

за винятком фрахту; прийняти документи в експортера; оплатити товар.

КЕЙНСІАНСТВО — один із провідних напрямів аналітичної економії у XX

ст., основи якого були закладені Дж. М. Кейнсом. Центральним пунктом концепції

Кейнса є положення, що ринкова економіка не може автоматично досягти рівноваги

за повної зайнятості; за Кейнсом, недоліки ринкової економіки можна усунути за до-

помогою фіскальної та монетарної політики.

КІНЦЕВА ГОТОВА ПРОДУКЦІЯ — товари і послуги, які купують для спожи-

вання, а не для подальшої обробки чи переробки. Протилежним поняттям є проміжна

продукція.

КЛАСИЧНА ШКОЛА — панівний до появи робіт Дж. М. Кейнса напрям аналі-

тичної економії, засновником якого був А. Сміт. Школа виходила з того, що природні

економічні закони (конкуренція, ціни, індивідуальні егоїстичні інтереси тощо) є най-

кращим механізмом узгодження приватних і суспільних інтересів, розподілу ресур-

сів та доходів, стимулювання ефективного розвитку економіки.

КЛАСИФІКАТОР ВАЛЮТ — позначення за допомогою цифр і літер (кодуван-

ня) валют країн світу. Використовується для заповнення комерційної, зокрема мит-

ної, документації.

КЛІРИНГ — 1) система безготівкових розрахунків за продані товари, цінні попери

чи послуги, яка заснована на заліку взаємних вимог сторін, що беруть участь у розра-

хунках; розрізняють міжбанківський К. (розрахунки між банками шляхом зарахування

взаємних грошових вимог юридичних осіб однієї країни) і міжнародний (валютний) К.

(розрахунки в зовнішній торгівлі та інших формах економічних відносин між країнами,

здійснювані на підставі міжнародних угод). К. буває двостороннім і багатостороннім;