2) Грошові ресурси банку в чужоземних валютах, цінних паперах, золоті, що є на

його рахунку у закордонних банках. Сукупність таких ресурсів, що належить певній

країні, називається її закордонними авуарами. Ними здійснюються виплати, погаша-

ють зобов’язання, забезпечують розрахунки між державами.

АГРАРНІ ВІДНОСИНИ — Особливий вид економічних відносин між членами

суспільства, господарствами, державою з приводу володіння та використання землі й

привласнення інших об’єктів власності, а також виробництва, розподілу, обміну спо-

живання та реалізації сільськогосподарської продукції та послуг.

АГРЕГУВАННЯ — поєднання окремих одиниць або даних в одну або декілька

одиниць. Наприклад, усі ціни індивідуальних товарів і послуг об’єднують у загаль-

ний рівень цін або всі одиниці продукції об’єднують у реальний валовий внутрішній

продукт.

АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ — Посилення виробничо-економічних

зв’язків і органічне поєднання сільського господарства та галузей промисловості,

транспорту, торгівлі тощо, які обслуговують сільське господарство, постачають ре-

сурси і доводять його продукцію до споживача.

АДВАЛОРНЕ МИТО — мито, яке встановлюють у формі процента від митної

вартості товару.

АДЕНДУМ — у страхуванні — доповнення до договору страхування чи перестра-

хування, яке містить узгоджені сторонами зміни до раніше визначених договором

умов.

АДМІНІСТРАТИВНІ МЕТОДИ — заходи державної влади, що мають своїм

змістом заборону, дозвіл або примусові дії щодо діяльності суб’єктів економіки.

473

Глосарій

АДМІНІСТРАТИВНО-КОМАНДНА СИСТЕМА (АКС) — спосіб економічної

організації суспільства, за якого усі питання вирішують державні органи. Головні

ознаки АКС: державна власність на ресурси, бюрократизація та монополізація еко-

номіки, адміністративне ціноутворення, зрівняльний розподіл життєвих благ, пану-

вання номенклатури.

АЖІО — надвишка над ціною облігації, яка виникає внаслідок того, що облігація

погашається не за номінальним, а за вищим курсом.

АКВІЗИТОР — 1) працівник страхової організації, страховий агент, діяльність

якого полягає в укладанні чи відновленні страхових контрактів, договорів про стра-

хування; 2) агент транспортної організації, який залучає нових вантажовідправників.

А-КОНТО — платіж, який здійснюється імпортером на основі рахунків експор-

тера в якості попереднього розрахунку з останнім.

АКРЕДИТИВ — 1) документ, за яким одна кредитна установа (банк) згідно з за-

явою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього

коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані по-

слуги або виплати пред’явникові А. певну суму грошей; 2) іменний цінний папір, що під-

тверджує право особи, на ім’я якої він виписаний, отримати у банку вказану в А. суму.

АКТИВИ — все, що має грошову вартість і є власністю фірми або особи.

АКТУАРІЙ — працівник страхової компанії, який оцінює страховий ризик і роз-

раховує страхові внески, премії, використовуючи статистичні та математичні методи.

АКЦИЗНИЙ ЗБІР — непрямий податок, що накладають на певний продукт.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО — ділова одиниця, статутний капітал якої поді-

лено на певну кількість акцій. Акціонери не несуть відповідальності своїм майном за

зобов’язання акціонерного товариства і наражаються на ризик збитків лише в межах

вартості акцій, які їм належать. Акціонерне товариство буває відкритим і закритим.

Відкритим визнається акціонерне товариство, учасники якого можуть відчужувати

акції, які їм належать, без згоди інших акціонерів (вільний продаж акцій). Закритим є

акціонерне товариство, акції якого розподіляються лише серед його засновників або

іншого заздалегідь обумовленого кола осіб.

АКЦІЯ — цінний папір, який свідчить про внесення паю в акціонерне товариство

і дає право на отримання доходу у вигляді дивіденду.

АЛЬПАРІ — відповідність ринкового (біржового) курсу цінних паперів чи валю-

ти їхньому номіналові (паритетові).

АЛЬТЕРНАТИВНА ВАРТІСТЬ — кількість інших продуктів, від яких потрібно

відмовитися (пожертвувати), щоб виробити одиницю певного продукту.

АМБАЛАЖ — витрати на пакування; пакувальний матеріал.

АМОРТИЗАЦІЯ — відшкодування у грошовій формі вартості капітальних благ,

яке відповідає їхньому зношенню (фізичному і моральному ).

АНАЛІЗ ВИТРАТ І ВИГІД — порівняння витрат і вигід при ухваленні рішень

про те, чи варто скеровувати ресурси і в якій кількості для реалізації проекту або про-

грами (на виробництво товару чи послуги).

АНАЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ — мислене відображення економіки, її взаємо-

зв’язків і закономірностей; вивчає поведінку людей у процесі виробництва, розподілу

і споживання матеріальних благ і послуг в умовах обмежених ресурсів; є наукою про

вибір суспільством раціональних способів використання ресурсів для задоволення

своїх потреб у сучасному і майбутньому. Інша назва — економічна теорія.

474

Глосарій

АНТИТРЕСТІВСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО — сукупність нормативно-правових

актів країни, які забороняють таємні угоди між фірмами, монополізацію ринків, що

дає змогу підвищувати ціни і обмежувати конкуренцію.

АРБІТРАЖ — спосіб розв’язання суперечок, конфліктів, нез’ясованих питань (у

тому числі й фінансових), що виникають між юридичними особами у процесі їхньої

господарської діяльності. Для здійснення А. сторони звертаються до арбітрів (тре-

тейських суддів), обраних за взаємною згодою сторін або призначених законом по-

рядку. Прийняті А. рішення щодо стягнення грошових сум чи застосування санкцій

виконуються примусово через фінансові органи, банки, судових виконавців.

АРБІТРАЖ ВАЛЮТНИЙ — купівля-продаж іноземної валюти з наступною

зворотною угодою з метою отримання прибутку від різниці валютних курсів у часі

(часовий А.в.) або за рахунок різниці в курсах певної валюти на різних валютних рин-

ках (просторовий А.в). А.в. здійснюють із двома (простий А.в) чи більшим числом

валют (складний А.в.) на умовах «спот» або «форвард».

АРБІТРАЖ ФОНДОВИЙ — біржова спекулятивна операція, що передбачає

купівлю цінних паперів на одному ринку і продаж їх на іншому з метою отримання

прибутку за рахунок курсової різниці.

АСИМЕТРИЧНА ІНФОРМАЦІЯ — ситуація, коли продавець (покупець) во-

лодіє більшим обсягом інформації про товар або послугу, ніж покупець (продавець).

АСОЦІАЦІЯ КРАЇН ПІВДЕННО-СХІДНОЇ АЗІЇ (АСЕАН) — торговельне

об’єднання країн, яке виникло в 1967 р. Об’єднує нині Індонезію, Малайзію, Філіппі-

ни, Сінгапур, Таїланд, Бруней.

АУТРАЙТ — проста строкова валютна угода, що передбачає виплати в точно ви-

значені сторонами терміни за курсом, зафіксованим на момент угоди (форвард).

АФЕРА ВАЛЮТНА — протиправна, шахрайська валютна операція з метою

отримання незаконного доходу.

А-ФОРТЕ — фінансування міжнародної торгівлі шляхом обліку першокласних

векселів без права регресу, коли покупець векселя бере на себе увесь ризик неплате-

жу і не може пред’явити претензії попередньому тримачеві.

АЦИКЛІЧНИЙ — той, що змінюється у напрямі, який не збігається з ходом ді-

лового циклу.

БАГАТСТВО (МАЙНО) — чиста вартість матеріальних і фінансових засобів (усі

активи мінус пасиви), якими володіє нація, особа чи фірма у певний проміжок часу.

БАЗОВИЙ РІК — рік, який при обчисленні індексів цін беруть за основу для по-

рівняння з цінами минулих років.

БАЛАНС — бухгалтерська відомість, у якій показано активи і пасиви.

БАЛАНС ЗОВНІШНЬО-ТОРГОВЕЛЬНИЙ — співвідношення між вартістю

експорту й імпорту держави в її торгівлі з окремою країною чи групою країн за пев-

ний період часу (місяць, квартал, рік). Б.з. складається за даними митної статистики

і показує не тільки товари, які перетнули кордон, але й платежі та надходження від

експорту й імпорту, які у часі можуть не збігатися з рухом товарів. Баланс вважаєть-

ся активним, якщо вартість експорту перевищує вартість імпорту, і пасивним, якщо

експорт менший від імпорту. Б.з охоплює угоди з фактично оплаченими товарами та

угоди, здійснювані в кредит. У тій частині, в якій Б.з містить оплачені операції, він

складає частину платіжного балансу держави.

475

Глосарій

БАЛАНС МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ — співвідношення грошових ви-

мог і зобов’язань, надходжень і платежів однієї країни щодо інших країн. Основними

видами Б.м.р. є платіжний баланс держави, розрахунковий баланс, баланс міжнарод-

ної заборгованості. Всі вони відбивають грошові зобов’язання та вимоги однієї краї-

ни щодо іншої.

БАЛАНС МІЖНАРОДНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ — співвідношення між гро-

шовими і майновими вимогами та зобов’язаннями однієї країни щодо інших країн на

певну дату. До активу Б.м.з. включають: підприємства, нерухомість, акції, облігації,

векселі, поточні рахунки, різне майно й інші активи, якими організації та громадяни

цієї країни володіють за кордоном, а також оплати репарацій та контрибуцій, що на-

лежать цій країні. Пасив Б.м.з. складають аналогічні майно та вимоги, що належать

організаціям і громадянам інших країн у цій країні на ту ж саму дату.

БАЛАНС РОЗРАХУНКОВИЙ — співвідношення всіх грошових вимог і

зобов’язань окремої країни відносно інших країн на певну дату або за певний пе-

ріод. У Б.р. відображають усі види розрахункових відносин цієї країни з іншими

країнами незалежно від часу їх виникнення та завершення. На відміну від платіжно-

го балансу, в Б.р. відображають поставки товарів у кредит з подальшою оплатою їх

вартості, надання та сплату зовнішніх позик, що виходять за межі платіжного пері-

оду. Б.р. за певний період подає лише динаміку заборгованості чи вимог цієї країни

щодо інших держав, але не характеризує валютно-фінансового стану загалом. Тому

для оцінювання міжнародної розрахункової позиції важливим є Б.р. на певну дату,

котрий показує співвідношення всіх грошових вимог і зобов’язань країни незалеж-

но від того, коли вони виникли. Активне сальдо такого балансу показує, що країна

надала кредитів і здійснила зарубіжних інвестицій більше, ніж залучила. Пасивне

сальдо Б.р. на певну дату характеризує країну як нетто-боржника і показує величи-

ну її майбутніх платежів. Тому такий баланс ще називають балансом міжнародної

заборгованості.

БАЛАНС МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТИЦІЙ — похідний від платіжного балансу

статистичний звіт, що відображає зовнішні фінансові активи і зобов’язання країни.

БАЛАНС РУХУ КАПІТАЛІВ І КРЕДИТІВ — співвідношення вивезення та

ввезення державних і приватних капіталів, а також наданих та одержаних міжнарод-

них кредитів.

БАЛАНСОВИЙ ЗВІТ — баланс фінансового стану фірми на певну дату; відобра-

жає активи в одному підрозділі, пасиви — у другому.

БАНКИ — ділові одиниці, які надають грошові позики іншим діловим одини-

цям — головне за рахунок тих грошових коштів, які вони отримали у вигляді вкладів.

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ — операції, які забезпечують функціонування і при-

бутковість банків. Розрізняють пасивні (залучення депозитів) і активні (надання

кредитів) операції.

БАНКРУТСТВО — неспроможність фірм, установ, фізичних осіб здійснювати

платежі за борговими зобов’язаннями, яку засвідчує судова інстанція.

БАР’ЄР МИТНИЙ — обмеження імпорту, метою якого є завадити ввезенню ім-

портних товарів через завищення ввізного мита.

БАРТЕР — безпосередній (без використання грошей) обмін одного товару на ін-

ший.

БЕЗГОТІВКОВІ ГРОШІ — запаси на рахунках у банках.

476

Глосарій

БЕЗМЕЖНІ ПОТРЕБИ — невситиме бажання споживачів мати товари і послу-

ги, які приносять їм задоволення або користь.

БЕЗРОБІТТЯ — ситуація у сфері зайнятості, коли працівники, які погодилися

би працювати за наявну заробітну плату, не можуть знайти роботу. Основні види без-

робіття: фрикційне, структурне, циклічне. Структурне та циклічне безробіття разом

становлять вимушене безробіття.

БЕЗСТРОКОВИЙ ВКЛАД — вклад у комерційному банку або ощадній уста-

нові, на який можна виписувати чеки; поточний рахунок або гроші на поточному ра-

хунку.

«БИКИ» — біржовики, які грають на підвищенні курсу цінних паперів.

БІДНІСТЬ — становище, за якого особа не може задовольнити свої елементарні

потреби.

БІЖЕНЦІ — особи, які залишають країну або територію всередині країни з при-

чин політичної, економічної або етнічної дискримінації, а також унаслідок війни чи

стихійного лиха.

БІЛОННІ ГРОШІ — монети, номінальна вартість яких вища за внутрішню ре-

альну вартість металу.

БІРЖА ПРАЦІ — установа, яка надає спеціалізовані послуги із працевлаштуван-

ня громадян на ринку робочої сили.

БІРЖОВА СПЕКУЛЯЦІЯ — здійснення на біржі угод з метою одержання при-

бутку завдяки різниці між курсами (або ціною) купівлі і продажу.

БІРЖОВІ ІНДЕКСИ — різні способи визначення тенденцій зміни цін на різні

цінні папери (індекс Доу-Джонса у США, «Нікей» у Японії, ДАКС у Німеччині і т.д.).

БЛОКАДА ВАЛЮТНА — заходи, вживані державою для обмеження обігу в кра-

їні валюти іншої країни.

БЛОКАДА КРЕДИТНА — відмова однієї держави, групи держав чи міжнарод-

них валютно-кредитних організацій надавати кредити іншій державі, групі держав,

банкам чи підприємствам.

БОРГ ДЕРЖАВНИЙ — загальна сума заборгованості держави внаслідок непо-

гашення позик та невиплати за ними процентів. Є способом тимчасового залучення

державою додаткових коштів для покриття своїх витрат.

БОРГ ЗОВНІШНІЙ — фінансові зобов’язання держави (зовнішні позики та не

сплачені за ними проценти) на певну дату стосовно іноземних кредиторів. Б.з. визна-

чає державну заборгованість, що підлягає сплаті у встановлені терміни, міжнародним

валютно-фінансовим організаціям, офіційним урядовим інститутам (центральним

банкам та урядам), приватним банкам.

БРЕТОН-ВУДСЬКА СИСТЕМА — створена після Другої світової війни між-

народна валютна система, в якій регулювалися валютні курси. Міжнародний валют-

ний фонд сприяв стабілізації валютних курсів, а золото і долар використовувалися як

міжнародні валютні резерви.

БРОКЕРИДЖ — винагорода, яку отримують брокери за укладену на біржі уго-

ду. Встановлюється у відсотках (%) від вартості угод або у фіксованій сумі.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ПРИБУТОК — різниця між виторгом і витратами фірми.

БЮДЖЕТ ЗА ПОВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ — показує рівень державних видатків

і надходжень, надлишку або дефіциту бюджету за умови, що упродовж року націо-

нальна економіка функціонувала за повної зайнятості.

477

Глосарій

БЮДЖЕТНА ПРЯМА — лінія, яка показує комбінації двох продуктів, котрі

споживач може купити за свій грошовий дохід.

БЮДЖЕТНЕ ОБМЕЖЕННЯ — межа, якою розмір доходу споживача (а також

рівень цін на товари і послуги) визначає його спроможність купувати товари і послу-

ги; обмеження видатків величиною доходу.

БЮДЖЕТНИЙ НАДЛИШОК — перевищення надходжень до державного бю-

джету над його видатками.

БЮЛЕТЕНЬ КУРСІВ ІНОЗЕМНИХ ВАЛЮТ — зведена таблиця з інформа-

цією про курси обміну національної валюти на іноземні або іноземних валют між со-

бою.

ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ (ВВП) — вартість річного обсягу кін-

цевих товарів і послуг, вироблених у країні з ресурсів, що належать як резидентам

країни, так і іноземцям.

ВАЛОВИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ (ВНП) — вартість річного обсягу

кінцевих товарів і послуг, вироблених із ресурсів, що належать резидентам країни,

незалежно від того, де ці ресурси застосовують — у національній економіці чи за кор-

доном.

ВАЛЬВАЦІЯ — визначення вартості (встановлення курсу) іноземної валюти в

національній грошовій одиниці.

ВАЛЮТА ІНОЗЕМНА — грошові знаки інших країн, а також засоби і платежі,

виражені в іноземних грошових одиницях. Використовують, як правило, в міжнарод-

них розрахунках. У внутрішньому обігу іноземну валюту застосовують під час інтен-

сивного знецінення національної грошової одиниці.

ВАЛЮТНИЙ АРБІТРАЖ — операції з метою вилучення прибутку з різниці ва-

лютних курсів однієї і тієї самої грошової одиниці на різних валютних ринках (про-

сторовий арбітраж:) або з різниці в динаміці курсу (часовий арбітраж).

ВАЛЮТНИЙ КОШИК — набір певної кількості національних валют, нерідко з

встановленою часткою кожної з них у загальній величині «кошика», який викорис-

товують для котирування іноземної валюти при визначенні валютного курсу націо-

нальної або міжнародної колективної валюти.

ВАЛЮТНИЙ КУРС (ОБМІННИЙ) — курс (або ціна), за яким валюту однієї

країни обмінюють на валюту іншої країни.

ВАЛЮТНИЙ РИНОК — ринок, на якому гроші однієї країни використовують

для купівлі валюти іншої країни.

ВАЛЮТНИЙ СОЮЗ — група країн, які запровадили у своїх національних еко-

номіках спільну грошову одиницю і, отже, проводять спільну монетарну політику.

ВАРАНТ — 1) свідоцтво, що дозволяє власникові облігацій чи привілейованих

акцій купувати звичайні акції за наперед узгодженою ціною; 2) свідоцтво про при-

йняття товару на зберігання, що видається товарними складами і дає йог власникові

право отримувати позику під заставу вказаного в ньому товару (складський В.).

ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ — кількість товарів і послуг, які можна обміняти на оди-

ницю грошей; купівельна спроможність одиниці грошей; величина, обернена до рівня

цін.

ВАРТІСТЬ ІМПОРТНА — сума валютних витрат на імпорт товару; сплачена за

імпортований товар валютна ціна та пов’язані з імпортуванням додаткові витрати у

478

Глосарій

валюті (комісійні, транспортні тощо). Показник В.і. використовується для визначен-

ня ефективності імпортних операцій.

ВАУЧЕР — державний цінний папір, який забезпечує право громадянина на

участь у приватизації державного майна.

ВАУЧЕРНА ПРИВАТИЗАЦІЯ — приватизація державного майна за широкої

участі населення, яке наділене ваучерами.

ВВП-РОЗРИВ — природний реальний валовий внутрішній продукт мінус фак-

тичний реальний валовий внутрішній продукт.

ВЕКСЕЛЬ ПРОСТИЙ — боргове зобов’язання, яке видає позичальник грошей

на ім’я кредитора; містить дані про місце і час видачі, суму зобов’язання, місце і час

платежу.

«ВЕЛИКА СІМКА» — група із семи розвинутих країн (США, Японія, Німеччи-

на, Велика Британія, Франція, Італія і Канада), лідери яких регулярно зустрічають-

ся для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою

економічну політику.

ВЕЛИКА ФІРМА — ділове підприємство, яке або виробляє істотний відсоток

загального обсягу продукції галузі, або вважається великим за розміром (за чисель-

ністю зайнятих чи акціонерів, обсягом продажу, розміром активів чи прибутків), або

володіє обома ознаками.

ВЕЛИЧИНА ПОПИТУ — кількість певного товару або послуги, яку покупці ба-

жають купити за конкретну ціну впродовж певного проміжку часу.

ВЗАЄМОДОПОВНЮВАНІ ТОВАРИ І ПОСЛУГИ — товари або послуги, які

споживаються разом (скажімо, тенісні м’ячі та ракетки), коли ціна на один із товарів

знижується (зростає), попит на другий збільшується (зменшується).

ВЗАЄМОЗАМІНЮВАНІ ПРОДУКТИ — товари або послуги, які задовольня-

ють одну і ту саму потребу (чай і кава, масло і маргарин та ін.). Для цих продуктів

існує пряма залежність між ціною на один із них і попитом на другий, тобто коли

ціна одного продукту знижується (зростає), попит на інший продукт зменшується

(збільшується).

ВИВІЗ (ЕКСПОРТ) КАПІТАЛУ — це одностороння міграція капіталу для роз-

міщення за кордоном з метою отримання прибутку від підприємницької діяльності.

Він здійснюється у формі банківського переказу чи у формі поставок засобів вироб-

ництва для реалізації комерційних проектів.

ВИДАТКОВИЙ ПІДХІД — метод вимірювання валового внутрішнього продук-

ту додаванням усіх видатків покупців на кінцеві товари і послуги.

«ВИКАЧУВАННЯ УМІВ» — еміграція із країни високоосвічених спеціалістів і

висококваліфікованих робітників.

ВИКОРИСТОВУВАНИЙ ДОХІД — особистий дохід за вирахуванням особис-

тих податків; дохід, що наявний для видатків на особисте споживання і для заощад-

ження.

ВИМІРЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОДУКТУ — система рахунків, за

допомогою яких визначають обсяг виробництва країни за певний проміжок часу.

ВИПАДОК МАКСИМІЗАЦІЇ ПРИБУТКУ — обставини, за яких фірма має

економічний прибуток, виробляючи такий обсяг продукції, коли прибуток макси-

мальний; ситуація, коли ціна, за якою фірма може продавати свій продукт, вища за

середні загальні витрати його виробництва.

479

Глосарій

ВИПАДОК МІНІМІЗАЦІЇ ЗБИТКІВ — обставини, за яких збитки фірми менші,

ніж її загальні постійні витрати; виникає тоді, коли ціна, за якою фірма може продавати

свій продукт, менша за середні загальні витрати, але більша за середні змінні витрати.

ВИРОБНИЧА ЕФЕКТИВНІСТЬ — виробництво певного блага з найнижчими

витратами; досягається тоді, коли виробляється обсяг продукції, за якого середні за-

гальні змінні витрати мінімальні, а граничний продукт на грошову одиницю затрат

кожного вхідного фактора однаковий.

ВИРОБНИЧА ЕФЕКТИВНІСТЬ — виробництво певного блага з найнижчими

витратами; досягається тоді, коли виробляється обсяг продукції, за якого середні за-

гальні змінні витрати мінімальні, а граничний продукт на грошову одиницю затрат

кожного вхідного фактора однаковий.

ВИРОБНИЧА ФУНКЦІЯ — математична функція, яка визначає можливий об-

сяг виробництва в межах фірми або економіки країни за даних ресурсів і технології.

ВИРОБНИЧА ФУНКЦІЯ КОБА-ДУГЛАСА– виробнича функція у такій фор-

мі: F(К, L) = АКaL1–a, де К — капітал, L — праця, А і а — параметри.

ВИРОБНИЧІ РЕСУРСИ — сукупність ресурсів, що використовують для виго-

товлення товарів і послуг: земля, праця, капітал і підприємницькі здібності.

ВІДКРИТА ЕКОНОМІКА — економіка країни, що пов’язана з іншими країнами

інтенсивним рухом товарів і капіталів, тобто економіка, яка експортує та імпортує

товари та послуги. Для закритої економіки характерна відсутність зовнішньоеконо-

мічних зв’язків.

ВІДПЛИВ КАПІТАЛУ — сума видатків резидентів країни на купівлю речового і

фінансового капіталу в резидентів інших країн.

ВІДРЯДНА ФОРМА ОПЛАТИ ПРАЦІ — оплата праці, яка прямо залежить від

кількості виробленої продукції.

ВІЙНА МИТ — встановлення мита однією країною у відповідь на введення мита

іншою країною призводить до зменшення переваг від міжнародної торгівлі та зни-

ження рівня доброту в кожній із країн зокрема та у світі і цілому.

ВІЙНА ЦІН — тривале зниження цін на продукцію фірм олігопольної галузі, за-

вдяки якому фірми сподіваються збільшити обсяги продажу і доходів; рідко прино-

сить фірмам вигоду.

ВІКОВИЙ ТРЕНД — підвищення і зниження рівня ділової активності за тривалі

періоди часу.

ВІЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ЗОНА — територія, де іноземні та вітчизняні фірми

користуються податковими пільгами.

ВІЛЬНА ТОРГІВЛЯ — політика мінімального державного втручання у зовніш-

ню торгівлю, що розвивається на основі вільних ринкових сил попиту і пропозиції.

ВІЛЬНЕ ПЛАВАННЯ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ — курси валюти, які визначають-

ся попитом на валюту та її пропозицією, отже, можуть знижуватися і зростати.

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ — загальний обсяг активів мінус загальний обсяг пасивів

фірми або окремої особи.

«ВМОНТОВАНІ СТАБІЛІЗАТОРИ» — вплив на національну економіку не-

дискреційної фіскальної політики; зміна прямих податків, що перебувають у прямій

залежності від зміни валового внутрішнього продукту.

ВНУТРІШНЄ НАГРОМАДЖЕННЯ КАПІТАЛУ — збільшення обсягу капі-

талу країни завдяки заощадженню та інвестуванню частини виробленої в цій країні

продукції.

480

Глосарій

ВНУТРІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ МЕВ — це внутрішня факторна будова систе-

ми міжнародних економічних відносин разом з її внутрішніми законами існування,

функціонування й розвитку.

ВНУТРІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ — заборгованість держави своїм громадя-

нам, фірмам та інституціям (тобто власниками державних цінних паперів є резиденти).

«ВТЕЧА» КАПІТАЛІВ — стихійний, не регульований державою відплив грошо-

вих коштів підприємств і населення (валюти) за кордон з метою більш надійного і

вигідного їх розміщення, а також для того, щоб уникнути інфляції, високого рівня

оподаткування чи експропріації.

ВТРАТА КУРСОВА — збитки власників валюти, пов’язані зі зниженням валют-

ного курсу.

ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ — частка продук-

ції галузей національної економіки у ВВП країни.

ГАЛУЗЬ — група фірм, які виробляють однакові або подібні продукти.

ГАРАНТІЯ РИЗИКУ ЕКСПОРТУ — державна чи банківська гарантії щодо ри-

зиків (виробничого, транспортного, ризику відмови чи несплати) у процесі прове-

дення експортних операцій.

ГЕДЖ — страхування від ризиків несприятливої зміни цін; ф’ючерсний контр-

акт, який слугує для страхування від ризиків несприятливої зміни цін.

ГЕДЖЕР — особа, що здійснює операції хеджування на ф’ючерсній біржі.

ГЕДЖИНГ (ГЕДЖУВАННЯ) — страхування від значних збитків внаслідок не-

сприятливої зміни цін по ф’ючерсних угодах способом купівлі чи продажу ф’ючерс-

них контрактів.

ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА З ТАРИФІВ І ТОРГІВЛІ (ГАТТ) — міжнародна угода,

досягнута у 1947 р. між 23 державами, згідно з якою кожна з них погодилася забез-

печити іншим рівний і недискримінаційний режим торгівлі, скорочувати ставки мита

на основі багатосторонніх домовленостей, з часом усунути імпортні квоти. Нині її

підписали 124 держави.

ГЕНЕРАЛЬНА УГОДА ПРО ПОЗИКИ — угода щодо залучення Міжнародним

валютним фондом (МВФ) фінансових ресурсів економічно розвинутих краї для на-

дання кредитів іншим країнам-учасницям угоди в разі браку коштів для здійснен-

ня своїх функцій у МВФ. Країни, що підписали угоду (США, Німеччина, Японія,

Франція, Великобританія, Італія, Нідерланди, Канада, Бельгія, Швеція, Швейцарія)

зобов’язані на першу вимогу МВФ надати йому кредити в національних валютах у

межах встановлених лімітів, передбачених угодою.

ГІПЕРІНФЛЯЦІЯ — дуже високі темпи зростання рівня цін (понад 50% за місяць).

ГІПОТЕЗА ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ — теорія споживання, яка наголошує на

ролі заощаджень і позик у переміщенні ресурсів між різними періодами життя особи

для зрівноваження обсягу її споживання.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ЖИТТЯ — формування цілісного сві-

тового господарства на основі розвитку щільних економічних зв’язків між фірмами,

країнами і регіонами.

ГНУЧКИЙ ВАЛЮТНИЙ КУРС — курс, який змінюється під впливом попиту

і пропозиції на валютному ринку і на який держава може за певних умов впливати

шляхом валютних інтервенцій.

481

Глосарій

ГОТІВКА — сума випущених в обіг паперових і металевих грошей.

ГРАДУАЛІСТСЬКИЙ ПЕРЕХІД ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ — система

заходів економічної політики, результатом яких є поступова заміна директивних ме-

ханізмів керування національною економікою ринковими.

ГРАНИЧНА КОРИСНІСТЬ — додаткова корисність, яку отримує споживач із

додаткової одиниці товару або послуги.

ГРАНИЧНА СХИЛЬНІСТЬ ДО ЗАОЩАДЖЕННЯ — частка заощаджень у

будь-якій зміні використовуваного доходу домогосподарства; дорівнює зміні заоща-

дження, поділеній на зміну використовуваного доходу.

ГРАНИЧНА СХИЛЬНІСТЬ ДО СПОЖИВАННЯ — частка видатків на спожи-

вання у будь-якій зміні використовуваного доходу; показує, наскільки збільшується

споживання, якщо використовуваний дохід зростає на одиницю.

ГРАНИЧНА ТЕОРІЯ РОЗПОДІЛУ — теорія розподілу доходів (розвинута Дж.

Б. Кларком), згідно з якою кожен фактор оплачується відповідно до його граничного

продукту.

ГРАНИЧНИЙ ВИТОРГ — зміна загального виторгу фірми, що походить із про-

дажу однієї додаткової одиниці її продукту; дорівнює зміні загального виторгу, поді-

леній на зміну кількості проданого продукту.

ГРАНИЧНИЙ КОЕФІЦІЄНТ ЗАМІЩЕННЯ — виражений коефіцієнтом сту-

пінь готовності споживача замінити один товар або послугу іншим товаром або по-

слугою і при цьому отримати однакову корисність (однакова загальна корисність);

дорівнює нахилу кривої байдужості.

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ — додатковий обсяг продукції, отриманий від засто-

сування додаткової одиниці ресурсу (кількість інших ресурсів незмінна).

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ КАПІТАЛУ — додатковий обсяг продукції від збіль-

шення затрат капіталу на одну одиницю (решта факторів не змінюється).

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ ПРАЦІ — додатковий обсяг продукції від збільшен-

ня затрат праці на одну одиницю (решта факторів не змінюється).

ГРАНИЧНИЙ ПРОДУКТ У ГРОШОВОМУ ВИРАЖЕННІ (ВИТОРГ ВІД

ГРАНИЧНОГО ПРОДУКТУ) — зміна загального виторгу фірми при викорис-

танні однієї додаткової одиниці ресурсу (кількість інших ресурсів незмінна); до-

рівнює зміні загального виторгу, поділеній на зміну кількості використовуваного

ресурсу.

ГРАНИЧНІ ВИТРАТИ — приріст витрат на виробництво додаткової одиниці

продукції (або зменшення витрат, коли виробництво скорочується на одиницю про-

дукції).

ГРОШІ — будь-який предмет, який звичайно приймають продавці за свої товари

і послуги.

ГРОШОВА БАЗА — сума грошей, яку отримує найманий працівник за одиницю

часу (годину, день тощо); номінальна заробітна плата.

ГРОШОВА МАСА — сукупний обсяг готівки (паперових грошей та монет) і по-

точних чекових рахунків.

ГРОШОВА СИСТЕМА — спосіб організації грошового обігу, закріплений за-

коном; охоплює найменування грошової одиниці; види державних паперових знаків

і монет, які мають законну платіжну силу; порядок безготівкових розрахунків; дер-

жавні органи, що регулюють грошовий обіг держави.

482

Глосарій

ГРОШОВИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР — частина надлишкових резервів, яку сис-

тема комерційних банків може використати для збільшення кількості грошей в обігу;

дорівнює одиниці, поділеній на норму обов’язкових резервів.

ГРОШОВІ ДОХОДИ — доходи, отримані у вигляді оплати праці, пенсій, стипен-

дій, доходів від підприємницької діяльності, від власності, доходів від продажу неру-

хомого майна, продукції сільського господарства, доходів від надання різних послуг.

ДЕБЕНТУРА — свідоцтво митниці на повернення мита в разі вивезення за кор-

дон товарів, увезених раніше зі сплатою мита.

ДЕВАЛЬВАЦІЯ ВАЛЮТИ — законодавче зниження цін курсу валюти або цен-

трального паритету при режимі фіксованого валютного курсу.

ДЕДУКЦІЯ — хід міркування від загальних положень до висновків; метод до-

слідження, згідно з яким правильність гіпотези (припущення) перевіряється через

порівняння висновків, які випливають з неї, з фактами дійсності.

ДЕЗІНФЛЯЦІЯ — зниження високого темпу інфляції.

ДЕКЛАРАЦІЯ ВАЛЮТНА — документ у формі заяви, що пред’являється на

митниці і містить відомості про валюту, яку перевозять через кордон.

ДЕКЛАРАЦІЯ ВАЛЮТНОГО КОНТРОЛЮ — документ, що заповнюється

експортером чи імпортером для контролю за зовнішньоторговельними угодами. За

експортом контролюють переведення в країну отриманої іноземної валюти. За ім-

портом контролюють правильність витрачання коштів відповідно до договорів по-

стачання.

ДЕКЛАРАЦІЯ МИТНА — документ, що містить відомості про переміщення че-

рез кордон вантажів, цінностей, валюти. Д.м. оформляється відповідно до вимог на-

ціонального законодавства.

ДЕЛЬКРЕДЕРЕ — угода-зобов’язання агента (комісіонера) відшкодувати комі-

тентові (принципалові) збитки, що виникають у разі неплатоспроможності покупця,

в межах суми, визначеної угодою. Включається в договір комісії у формі застережен-

ня делькредере. Комісіонер, який бере на себе Д., не тільки продає товар, але й гаран-

тує його оплату, якщо покупець виявиться неплатоспроможним. Цим же терміном

позначають і винагороду за поруку.

ДЕМЕРЕДЖ (ДЕМУРЕДЖ) — штрафна сума, сплачувана власником вантажу

власникові судна (вагона) за простій під час його завантаження чи розвантаження

понад визначений угодою час.

ДЕМПІНГ — штучне зниження цін на товари (роботи, послуги) на зовнішніх

ринках з метою усунення конкуренції.

ДЕМПІНГ ВАЛЮТНИЙ — вивіз товарів за цінами, нижчими, ніж світові, з краї-

ни зі знеціненою валютою до країни з більш твердою або менш знеціненою валютою.

Д.в. виникає тоді, коли купівельна спроможність національної валюти падає повіль-

ніше, ніж її курс щодо інших валют. Придбавши товар за відносно низькими вну-

трішніми цінами, експортери реалізують їх на міжнародних ринках за більш стійку

валюту і, обмінюючи потім останню на знецінену національну валюту, отримують

завдяки цьому курсовий прибуток. Д.в. є одним із засобів боротьби за ринок збуту.

ДЕПОЗИТ — сума грошей, яку клієнт вносить на зберігання у банк.

ДЕПОЗИТ ІМПОРТНИЙ — вимога до імпортера внести наперед частину вар-

тості товару, що ввозиться.

483

Глосарій

ДЕПРЕСІЯ — глибокий затяжний спад, що триває декілька років. У роки депресії

простежуються високе безробіття, недовантаження виробничих потужностей, низькі

обсяги виробництва та інвестицій. Неглибокий спад називають рецесією.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ — система заходів законодав-

чого, виконавчого і контрольного характеру в умовах ринкової економіки, які здій-

снюються відповідними державними установами задля стабілізації та пристосування

економічної системи до змінних умов.

ДЕРЖАВНИЙ БОРГ — загальна сума заборгованості уряду власникам держав-

них цінних паперів, що дорівнює сумі його минулих бюджетних дефіцитів мінус бю-

джетні надлишки.

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ — баланс доходів і видатків держави за певний про-

міжок часу (як правило, за рік).

ДЕРЖАВНИЙ СЕКТОР — частина національної економіки країни, що її по-

вністю контролює держава.

ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ — грошові видатки уряду на

придбання вироблених у певному році товарів і послуг.

ДЕРЖАВНІ ЗАОЩАДЖЕННЯ — різниця між надходженнями і видатками

державного бюджету; надлишок у державному бюджеті.

ДЕРИВАТИВ — документ встановленої форми, що засвідчує право та (або)

зобов’язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або не-

матеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Відповідно до виду

цінностей Д. поділяють на фондові, валютні і товарні. Перші пов’язані з купівлею-

продажем цінних паперів, другі — валюти, а треті — будь-яких біржових товарів (крім

цінних паперів) До Д. належать форвардні та ф’ючерсні контракти, опціони.

ДЕТАКСАЦІЯ ЕКСПОРТНА — зниження чи повна відміна непрямого оподат-

кування продукції, призначеної для вивезення на зовнішній ринок.

ДЕТЕЗАВРУВАННЯ (ДЕТЕЗАВРАЦІЯ) — використання накопичених коштів

з метою споживання їх на інвестиційні потреби. Д. — процес зворотний тезавруванню

(тезаврації).

ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ — надлишок видатків державного бюджету над надхо-

дженнями до нього; звичайно фінансується шляхом позик (інший шлях — емісія гро-

шей); рівень дефіцитності бюджету обчислюють як відношення дефіциту до ВВП,

виражене у відсотках.

ДЕФЛЮВАННЯ — виявлення реального валового внутрішнього продукту че-

рез зменшення вартості номінального ВВП, виробленого в році, в якому ціни були

вищі, ніж у базовому (дефлятор ВВП перевищує одиницю).

ДЕФЛЯТОР ВВП — індекс цін, який використовують для визначення реального

ВВП; визначається як відношення вартості кошика товарів і послуг, які виробляють

у поточному році, до вартості кошика у базовому році.

ДЕФЛЯЦІЯ — падіння загального рівня цін у національній економіці.

ДИВІДЕНД — величина виплат за акції, яка залежить від прибутку, вказаного в

балансі акціонерного товариства.

ДИСКОНТУВАННЯ — вираження майбутнього доходу в поточній вартості.

ДИСКРЕЦІЙНА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА — зміни в оподаткуванні (подат-

кових ставках) і державних видатках, здійснювані законодавчим органом країни за-

для досягнення обсягу національного виробництва за повної зайнятості.

484

Глосарій

ДИСПАЧ — винагорода (премія), що її сплачує власник судна (залізничного ва-

гона) фрахтувальникові (власникові вантажу) за дострокове завантаження чи роз-

вантаження судна (вагона). Протилежне — демередж.

ДИСПАША — 1) обчислення збитків, завданих судну чи вантажу з метою їх по-

рятунку у надзвичайних ситуаціях (під час аварії) ті пропорційний їх розподіл між

судно- та вантажовласником; 2) документ, що містить розрахунок цих збитків.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПРОДУКТ — продукт, який відрізняється за фізич-

ними або іншими параметрами від аналогічних продуктів, вироблених іншими фір-

мами; продукт, купуючи який, покупці віддають перевагу певному продавцеві, незва-

жаючи на те, що ціни в усіх продавців однакові.

ДІЛОВИЙ ЦИКЛ — періодичне коливання рівня ділової активності — обсягу

національного виробництва, доходу, зайнятості тощо. Звичайно триває кілька або

кільканадцять років. Діловий цикл містить чотири фази: спад (реальний ВВП змен-

шується); дно (найнижча точка спаду); піднесення (реальний ВВП зростає); вершина

(найвища точка піднесення).

«ДОБРОВІЛЬНЕ» ОБМЕЖЕННЯ ЕКСПОРТУ — кількісне обмеження екс-

порту, що базується на зобов’язанні одного з партнерів по торгівлі обмежити або що-

найменше не розширювати обсяг експорту, прийняте в рамках офіційної міжурядо-

вої чи неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.

ДОВГОСТРОКОВИЙ ПЕРІОД — достатньо тривалий період часу, впродовж

якого виробники продукту можуть змінити кількість усіх використовуваних ними

ресурсів; період, у якому всі ресурси і витрати є змінними.

ДОДАНА ВАРТІСТЬ — різниця між вартістю вироблених фірмою товарів і по-

слуг та вартістю матеріалів та сировини, які куплені у постачальників.

ДОДАТКОВА ВАРТІСТЬ — термін марксистської політекономії; вартість, яка

створена найманими працівниками понад вартість їхньої робочої сили і безплатно

привласнена капіталістами.

ДОМОГОСПОДАРСТВО — економічна одиниця, що складається з однієї або

більше осіб; постачає економіку ресурсами і використовує отримані гроші для купів-

лі товарів та послуг, які задовольняють матеріальні потреби людини.

ДОСКОНАЛА КОНКУРЕНЦІЯ — структура ринку з великою кількістю про-

давців і покупців; пропоновані товари на такому ринку однорідні та жодна фірма не

може впливати на ринкову ціну.

ДОХІД — потік зарплати, процентів, дивідендів та інших грошових надходжень,

які отримує особа чи країна протягом певного часу (звичайно року).

ДОХОДНІ УМОВИ ТОРГІВЛІ — індекс, що відображає можливості країни

щодо імпорту за рахунок виручки від експорту.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ — відношення між витратами обмежених

ресурсів і виробленими у результаті їх використання товарами та послугами; вироб-

ництво обсягу продукції певної вартості за найменших загальних видатків на ресур-

си; отримання найбільшого обсягу виробництва товару або послуги із застосуванням

ресурсів певної вартості.

ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ — співпраця між національними господарства-

ми різних країн і повна або часткова їх уніфікація; ліквідація бар’єрів у торгівлі між

цими країнами; зближення ринків цих країн з метою утворення одного великого

(спільного) ринку.

485

Глосарій

ЕКОНОМІЧНА МОДЕЛЬ — виведення закономірностей розвитку економіки із

відповідних економічних фактів.

ЕКОНОМІЧНА РЕНТА — плата за використання землі та інших природних ре-

сурсів, пропозиція яких є незмінною (тобто абсолютно нееластичною).

ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА — спосіб організації національної економіки.

ЕКОНОМІЧНЕ БЛАГО — благо, кількість якого менша, ніж та, котру потребу-

ють. Тому воно звичайно розподіляється через встановлення ціни.

ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ — збільшення реального обсягу продукції (ВВП)

у країні.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРИБУТОК — загальний виторг фірми за вирахуванням її

економічних витрат.

ЕКОНОМІЧНИЙ ПРИНЦИП — узагальнення мотивів і реальної економічної

поведінки інституцій та індивідів.

ЕКОНОМІЧНІ ВИТРАТИ — платежі, потрібні для отримання і використання

ресурсів.

ЕКОНОМІЧНІ (МАТЕРІАЛЬНІ) ПОТРЕБИ — бажання, які можна задоволь-

нити через споживання товару чи послуги.

ЕКОНОМІЧНІ СУБ’ЄКТИ (УЧАСНИКИ РИНКОВОГО ПРОЦЕСУ) — ті,

хто самостійно ухвалює рішення, планує і реалізує у сфері господарської діяльності

практичні заходи. Є три основні учасники ринкового процесу: домогосподарства, ді-

лові підприємства (фірми) і держава.

ЕКОНОМІЧНІ РЕСУРСИ — всі види ресурсів, які використовуються у процесі

виробництва товарів і послуг.

ЕКОНОМІЧНІ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ — сукупність напрямів державного ре-

гулювання економіки: правове регулювання економіки; сприяння конкуренції та

пом’якшення наслідків від недоліків ринку; організація виробництва благ громадсь-

кого вжитку; коригування побічних наслідків (переливів); перерозподіл доходів;

здійснення макроекономічної політики.

ЕКСПОРТ — товари й послуги, вироблені у країні та продані покупцям інших

країн.

ЕКСПОРТ ПІДПРИЄМНИЦЬ-КОГО КАПІТАЛУ — це капіталовкладення в

закордонні інвестиції у вигляді створення філій, дочірніх компаній, спільних підпри-

ємств і просто у вигляді участі в капіталі.

ЕКСПОРТНА КВОТА — показник, що відображає значення зовнішньої торгівлі

для країни і визначається як частка експорту (включаючи експорт послуг) у ВВП.

ЕКСТЕНСИВНИЙ ТИП ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ — зростання, що

базується на кількісному збільшенні трудових і матеріальних ресурсів, які залуча-

ються у виробництво.

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ЕКСПОРТУ — зміна пропозиції товарів на експорт, що ви-

пливає зі зміни умов торгівлі.

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ІМПОРТУ — зміна попиту на імпорт, що випливає зі зміни

умов торгівлі.

ЕЛАСТИЧНА ПРОПОЗИЦІЯ — пропозиція, для якої коефіцієнт еластичності

більший за одиницю, тобто відсоток зміни величини пропозиції більший, ніж відсо-

ток зміни ціни.

ЕЛАСТИЧНИЙ ПОПИТ — попит, для якого коефіцієнт еластичності більший

за одиницю, тобто відсоток зміни величини попиту більший, ніж відсоток зміни ціни.

486

Глосарій

ЕЛАСТИЧНІСТЬ — поняття, яке застосовує аналітична економія для позначен-

ня реагування однієї змінної на зміну іншої (наприклад, величини попиту на зміну

ціни тощо); відсоток, на який змінюється одна змінна у відповідь на один відсоток

зміни іншої змінної.

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ ЗА ДОХОДОМ — відношення відсотка зміни ве-

личини попиту на товар до відсотка зміни доходу; вимірює ступінь реагування заку-

півель споживача на зміни в доході.

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ ЗА ЦІНОЮ — відношення відсотка зміни величи-

ни попиту на продукт до відсотка зміни його ціни; реагування величини попиту на

продукт на зміну ціни продукту.

ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПРОПОЗИЦІЇ ЗА ЦІНОЮ — відношення відсотка зміни ве-

личини пропозиції продукту до відсотка зміни його ціни; реагування величини про-

позиції продукту на зміну ціни продукту.

ЕМБАРГО — накладання державою заборони (арешту) на ввезення державами

чи вивезення золота, іноземної валюти, окремих товарів.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВАЛЮТНА — відносний показник, що характеризує відно-

шення валютного виторгу до валютних витрат і використовується для оцінювання

результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Його визначають за пев-

ний період часу (рік, квартал, місяць) або для конкретного зовнішньоекономічного

заходу.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКСПОРТУ БЮДЖЕТНА — відношення експортної вар-

тості товару до його вартості у внутрішніх відкритих цінах з урахуванням витрат на

транспортування цього товару до кордону.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ІМПОРТУ БЮДЖЕТНА — відношення вартості імпортова-

ного товару за цінами реалізації вітчизняному споживачеві до його імпортної вартості.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗА КУПМАНОМ — зростання виробництва одного товару

при заданій кількості іншого товару приводить до зростання добробуту в світі.

ЕФЕКТИВНА СТАВКА МИТА — реальний рівень митного обкладання кінце-

вих імпортних товарів, обчислений з урахуванням мита, що накладають на імпорт

проміжних товарів.

ЕФЕКТ «ТРЕТІХ ОСІБ» (ЕФЕКТ ПЕРЕЛИВУ) — ситуація в економіці, коли

частина вигід або витрат, пов’язаних з виробництвом або споживанням продукту,

впливає на тих, хто не є його виробником або споживачем.

ЕФЕКТ ВИТІСНЕННЯ — зменшення запланованих інвестиційних видатків у

національній економіці внаслідок зростання процентних ставок, яке спричинюється

збільшенням узятих урядом позик на грошовому ринку.

ЕФЕКТ ДОХОДУ — вплив зміни ціни продукту на реальний дохід споживача

(купівельну спроможність) і, отже, на кількість продукту, яку споживач купить.

ЕФЕКТ ЗАМІЩЕННЯ — вплив, який зміна ціни споживчого блага може спра-

вити на кількість продукту, котру споживач купить за умови, що його дохід не змі-

нюється.

ЕФЕКТ МУЛЬТИПЛІКАТОРА — вплив зміни сукупних видатків на рівноваж-

ний валовий внутрішній продукт (вплив, викликаний змінами у споживанні, інвес-

тиціях, державних видатках або чистому експорті).

ЕФЕКТ ПІГУ — збільшення домогосподарствами видатків на споживання, що

зумовлене зростанням добробуту споживачів унаслідок зниження цін.

487

Глосарій

ЕФЕКТ ХРАПОВИКА — тенденція рівня цін до зростання зі збільшенням су-

купного попиту (але рівень цін не знижується зі зменшенням сукупного попиту).

ЕФЕКТИВНИЙ РОЗПОДІЛ РЕСУРСІВ — розподіл ресурсів в економіці між

виробництвом різних товарів і послуг, який максимізує задоволення потреб спожи-

вачів.

ЄВРОВАЛЮТА — валюта, переказана на рахунки іноземних банків і використо-

вується для операцій у всіх країнах, включаючи країну-емітента даної валюти.

ЄВРОРИНОК — частина світового ринку позичкових капіталів, на якому банки

здійснюють депозитно-позичкові операції в євровалютах.

ЄВРОКРЕДИТИ — міжнародні кредити, що надаються великими комерційни-

ми банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку. Позичальниками євровалют

виступають здебільшого ТНК чи великі національні монополії для фінансування

масштабних проектів і заходів. Є. Надають на термін від 2 до 10 років з плаваючими

процентними ставками. Сума Є. залежить від фінансової репутації та обмеження ва-

лютного законодавства країн, де ці банки розміщені. Цим самим створюються спри-

ятливі умови для одержувачів Є. Зокрема, полегшується регулювання кредитних

процентних ставок, встановлення термінів кредитів та умов їх перегляду, викорис-

тання системи надвишків і знижок тощо.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ (ЄС) — асоціація європейських держав, утворена у