70%, Впроваджуються у виробництво нові технології.

При організації ВЕЗ використовують два різних підходи: територіальний і функ-

ціональний. В першому випадку зона розглядається як відокремлена територія, де всі

підприємства користуються пільговим режимом господарської діяльності. В друго-

му — це пільговий режим, який застосовується до певного виду підприємницької ді-

яльності незалежно від місцезнаходження відповідної фірми в країні. Організаційно-

функціональна структура ВЕЗ досить різноманітна. Можна виділити таку структуру:

— торгові зони;

— промислово-виробничі зони;

— техніко-впроваджувальні зони;

— сервісні зони;

— комплексні зони;

— міжнародні зони.

Торгові зони включають вільні безмитні зони, зони вільної торгівлі.

Вільні безмитні зони виникли в XVII–XVIII ст. Вони являють собою склади для

зберігання, упаковки та незначної обробки товарів для експорту. Зони звільняються

від мита на ввіз і вивіз товарів.

Зони вільної торгівлі найбільше поширення мають в США. Такі зони являють

собою обмежені частки території США, в межах яких встановлюється пільговий по-

рівнюючи з загальним режим господарської, в тому числі зовнішньоекономічної ді-

яльності.

До найпростіших зон вільної торгівлі можна віднести спеціальні магазини «д’юті

фрі» в великих міжнародних аеропортах. З точки зору режиму вони розглядаються

як такі, що знаходяться за межами державних кордонів. До зон вільної торгівлі від-

носяться також і традиційні вільні порти з пільговим торговим режимом.

Промислово-виробничі зони відносяться до зон другого покоління. Вони вини-

кли в результаті еволюції торгових зон, коли в них стали ввозити не тільки товар, а й

капітал, займатись не тільки торгівле., а й виробничою діяльністю. Ці зони користу-

ються значними податковими і фінансовими пільгами.

Техніко-впроваджувальні зони відносяться до зон третього покоління. (70–80 рр.).

Вони створюються стихійно (США) або спеціально з державною підтримкою навколо

великих наукових центрів (Японія, Китай). В них концентруються національні і за-

кордонні дослідницькі, проектні, науково-виробничі фірми, що користуються єдиною

системою податкових і фінансових пільг.

468

Частина V. Міжнародна економіка

В США їх називають технопарками, в Японії — технополісами, в Китаї — зонами

розвитку нової і високої технології.

Найбільш відомий в світі і США технопарк «Сілікон велі» дає 20% світового

виробництва засобів обчислювальної техніки і комп’ютерів. В ньому зайнято біля

20 Тис. Робітників. Всього в сша біля 80 подібних зон.

Сервісні зони являють собою території з пільговим режимом підприємницької

діяльності для фірм і організацій, що надають різні фінансово-економічні, страхові

та інші послуги.

До сервісних зон відносяться офшорні зони і податкові гавані.

Головна вимога до компанії, що зареєстрована в офшорній зоні і претендує на

одержання податкових і інших пільг — не бути резидентом країни, де знаходиться

офшорний центр і не одержувати на його території прибуток. Сьогодні налічується

біля 300 офшорних центрів.

Країни, де функціонують офшорні зони — Ліхтенштейн, Панама, Гонконг, Лібе-

рія, Ірландія, Швейцарія, Мальта, Ізраїль та ін.

Офшорний бізнес концентрується, як правило, в банківській, страховій справі,

морському судноплавстві, операціях з нерухомістю та інші. Капітал, задіяний в сфері

офшорного бізнесу досягає 500 млрд. дол.

Діяльність офшорних зон оцінюється неоднозначно. З одного боку визнається їх

важлива роль в міжнародному рухові капіталу. А з іншого — офшорна зона є часто

місцем відмивання «брудних грошей» і різного роду банківських афер.

Комплексні зони створюються шляхом встановлення особливого, пільгового ре-

жиму господарської діяльності на території окремих адміністративних утворень.

Міжнародні вільні економічні зони створюються при участі декількох держав.

Наприклад, готується проект Туманган. Ця зона повинна бути створена на кордоні

Росії, Китаю і Кореї. В середині 90-х рр. створені єврорегіони «Карпати», «Буг», де

важливу роль відіграють Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Україна.

Види пільг у ВЕЗ:

1. Зовнішньоторгівельні пільги. Вони передбачають запровадження особливо-

го митно-тарифного режиму (зменшення або відміни мита) та спрощеного порядку

здійснення зовнішньоторговельних операцій.

2. Податкові пільги мають норми, пов’язані з податковим стимулюванням кон-

кретних видів діяльності чи поведінки підприємців. Ці пільги можуть стосуватись

податкової бази (прибуток, вартість майна і т.д.), окремих її складових (амортиза-

ційні відрахування, витрати на заробітну плату, НІОКР), рівня податкових ставок,

питання постійного чи тимчасового звільнення від оподаткування.

3. Фінансові пільги, які включають різні форми субсидій. Вони надаються у ви-

гляді більш низьких цін за комунальні послуги, зниження орендної плати за корис-

тування земельними ділянками і виробничими приміщеннями, пільгових кредитів

тощо.

4. Адміністративні пільги надаються адміністрацією зони з метою спрощення

про цедур реєстрації підприємств і режиму в’їзду–виїзду іноземних громадян.

469

Розділ 42. Міжнародний бізнес

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Назвіть основні види міжнародного бізнесу.

2. Які причини створення транснаціональних компаній?

3. Назвіть критерії зарахування до ТНК

4. Які мотиви створення спільних підприємств?

5. Назвіть типи спільних підприємств.

6. Який механізм створення транснаціональних компаній?

7. Які види вільних економічних зон ви знаєте?

8. Охарактеризуйте види пільг у вільних економічних зонах.

Контрольні тести

1. До критеріїв визначення ТНК відносяться:

а) не менше 2 філіалів за кордоном;

б) не менше 3 філіалів за кордоном;

в) не менше 4 філіалів за кордоном;

г) не менше 6 філіалів за кордоном.

2. До критеріїв визначення ТНК відносяться:

а) частка закордонних активів не менше 10%;

б) частка закордонних активів не менше 25%;

в) частка закордонних активів не менше 50%;

г) частка закордонних активів не менше 70%.

3. Формування закордонних філій відбувається такими способами:

а) придбання закордонних підприємств;

б) заснування власних підприємств;

в) обидві відповіді правильні.

4. Придбання закордонних підприємств відбувається:

а) через міжнародні злиття і поглинання;

б) через міжнародні злиття;

в) через міжнародні поглинання;

г) через заснування власних підприємств.

5. Види пільг у вільних економічних зонах:

а) соціальні;

б) технологічні;

в) транспортні;

г) податкові.

6. Види пільг у вільних економічних зонах:

а) податкові;

б) фінансові;

в) адміністративні;

г) всі відповіді правильні.

470

Частина V. Міжнародна економіка

7. Зовнішньоторговельні пільги у ВЕЗ включають:

а) зменшення мита;

б) відміна мита;

в) спрощення порядку здійснення зовнішньоторговельних операцій;

г) всі відповіді правильні.

8. Податкові пільги у ВЕЗ стосуються:

а) податкової бази;

б) рівня податкових ставок;

в) питань постійного чи тимчасового звільнення від оподаткування;

г) всі відповіді правильні.

9. Фінансові пільги ВЕЗ включають:

а) різні форми субсидій;

б) спрощення процедури реєстрації підприємств;

в) зменшення мита;

г) всі відповіді правильні.

10. Адміністративні пільги ВЕЗ включають:

а) різні форми субсидій;

б) спрощення процедури реєстрації підприємств;

в) зменшення мита;

г) всі відповіді правильні.

11. Комплексні зони:

а) створюються шляхом встановлення особливого пільгового режиму госпо-

дарської діяльності на території окремих адміністративних утворень;

б) Створюються при участі декількох держав.

12. Міжнародні зони:

а) створюються шляхом встановлення особливого пільгового режиму госпо-

дарської діяльності на території окремих адміністративних утворень;

б) створюються при участі декількох держав.

13. Технопарки є різновидом:

а) техніко-впроваджувальних зон;

б) промислово-виробничих зон;

в) сервісних зон;

г) торгових зон.

14. Функціональний підхід при організації ВЕЗ означає, що це:

а) відокремлена територія, де всі підприємства користуються пільговим режи-

мом господарської діяльності;

б) пільговий режим, який застосовується до певного виду підприємницької ді-

яльності незалежно від місцезнаходження відповідної фірми в країні;

15. Торгові зони включають:

а) вільні безмитні зони;

б) офшорні зони;

в) технополіси;

471

Розділ 42. Міжнародний бізнес

г) всі відповіді правильні.

16. Спільне підприємство — це:

а) національні монополії з закордонними активами;

б) підприємство, яке ґрунтується на спільному капіталі суб’єктів господарської

діяльності країни та іноземних суб’єктів господарської діяльності.

17. У практиці світогосподарських зв’язків використовують такі форми СП:

а) акціонерні товариства;

б) товариства з обмеженою відповідальністю;

в) холдинги;

г) всі відповіді правильні.

18. За часткою участі партнерів у капіталі СП виділяють:

а) участь на паритетних засадах;

б) більша участь іноземного капіталу;

в) менша частка іноземного капіталу;

г) всі відповіді правильні.

19. У промислово розвинутих країнах більш поширена така форма СП:

а) участь на паритетних засадах;

б) більша участь іноземного капіталу;

в) менша частка іноземного капіталу;

г) всі відповіді правильні.

472

ГЛОСАРІЙ

АБСОЛЮТНА ПЕРЕВАГА — здатність країни виробляти товари чи послуги

ефективніше (більший обсяг продукції з одиниці фактора виробництва) за інші кра-

їни.

АБСОРБЦІЯ — сумарні національні (приватні та державні) видатки на товари і

послуги.

АБСТРАКЦІЯ — вилучення з економічного аналізу економічних і позаекономіч-

них фактів, що не стосуються певного процесу.

АВАНТАЖ — вигода, користь, сприятливе становище для здійснення бізнесу.

АВТАРКІЯ — стан країни, коли вона не підтримує економічних зв’язків з інши-

ми країнами.

АВТОМАТИЧНІ СТАБІЛІЗАТОРИ — економічні інструменти, що зменшують

амплітуду економічних коливань самостійно, без здійснення спеціальних заходів

економічної політики.

АВТОРИТАРНИЙ КАПІТАЛІЗМ — економічна система, в якій матеріальні

ресурси перебувають у приватній власності, а уряд у широких масштабах регулює і

контролює економіку.

АВУАРИ — 1) різні активи (готівка, чеки, векселі, акредитиви), за рахунок яких

можуть бути здійснені виплати і погашені зобов’язання їхніх власників;