1997 Р.). Частка країн атес у світовому ввп становить 54%, в світовій торгівлі —

41,5%.

АТЕС являє собою міждержавний форум, що має консультативний характер.

Головною метою організації є узгодження політики в галузі торгівлі та інвестицій,

співробітництво в таких галузях, як енергетика, транспорт і телекомунікації, туризм,

охорона довкілля. В 1993 р. в межах АТЕС утворено Комітет з торгівлі й інвестицій.

Регулюванням підприємницької діяльності відає Тихоокеанський діловий форум і

робочі групи. Передба чається створення зони вільної торгівлі до 2020 року.

Серед інших інтеграційних об’єднань Азії й Азіатсько-Тихо-океанського регіону

слід назвати:

• «План Коломбо» із спільного економічного й соціального розвитку в Азії й Ти-

хому океані; утворений в 1951 р. і об’єднує 24 держави Південної, Південно-

Східної, Східної Азії, а також США, Австралію;

• Асоціацію регіонального співробітництва Південної Азії (СААРК); утворена в

1985 Р., об’єднує 7 країн регіону (Бангладеш, Бутан, Індію, Мальдіви, Непал,

Пакистан, Шрі-Ланку).

Регіональні інтеграційні процеси розвиваються і на Африканському континенті,

який має свої географічні, демографічні, економічні, екологічні та соціальні особли-

вості (специфіку). Африка — це регіон, який економічно швидко розвивається, де

розташовано понад 50 держав з населенням понад 500 млн. осіб, і знаходиться в без-

посередній близькості до Близького Сходу. Більшість молодих африканських держав

володіють значним, здебільшого не освоєним економічним потенціалом. Це — багаті

запаси сировини, сприятливі, як правило, природно-кліматичні умови для ведення

сільського господарства, значні трудові ресурси. Проте цей потенціал розподілений

між африканськими країнами вкрай нерівномірно. Так, основні запаси нафти знахо-

дяться на північному (Єгипет, Лівія, Туніс, Алжир) та західному (Нігерія, Камерун,

Конго, Ангола) узбережжі. Густота населення на континенті — 19 осіб. на 1 кв. км —

одна з найнижчих у світі. Все це зумовлює істотні відмінності між країнами Африки

щодо темпів економічного зростання, рівня розвитку економіки, її структури та зо-

внішньої торгівлі.

Процес економічного розвитку країн Африки в цілому ха рактеризується супер-

ечливими тенденціями. Після здобуття незалежності в регіоні загострилася супер-

ечність між накопиченням і споживанням: максимізація накопичення і недостатній

рівень споживання. Вузькість внутрішніх ринків, зростання соціальної напруженос-

ті, дефіцит власних кваліфікованих кадрів, низькі виробнича культура та дисципліна

праці — всі ці проблеми, пов’язані з незадовільним станом споживання, стали нега-

тивно позначатися на загальній динаміці капітальних вкладень, на їх структурі. Упо-

вільнився приплив до ключових галузей капіталів, посилилась диспропорціональ-

ність розвитку. Що суттєво знижувало темпи економічного зростання.

Особлива роль у забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону нале-

жить гірничодобувній промисловості. Розвиток виробництва в державах регіону

пов’язаний з витратами значних фінансових ресурсів, що визначає зростаючий попит

цих країн на капітал. У зв’язку з цим економічний розвиток країн Африки значною

мірою залежить від надання іноземних позик, а також безоплатної міжнародної до-

помоги.

458

Частина V. Міжнародна економіка

Через орієнтованість економік країн Африки на зарубіжні ринки виключно важ-

лива роль у забезпеченні їх економічного розвитку належить зовнішньоторговель-

ним зв’язкам, а значить, вирішенню питань спільного ринку та ефективному розви-

тку їх зовнішньоекономічної діяльності.

Найбільшою з африканських інтеграційних груп країн є ЕКОВАС (Економічне

співтовариство країн Західної Африки). До складу ЕКОВАС входять 16 країн Афри-

ки з населенням понад 247 млн осіб. і ВВП понад 278 млрд. дол.

Основні зусилля співтовариства спрямовані на ліквідацію внутрішніх тарифів

та встановлення єдиного зовнішнього тарифа, що повинно перетворити ЕКОВАС у

митний союз на зразок ЄС. Проте надто проблематичним є вихід ЕКОВАС на подібні

до ЄС форми інтеграції, оскільки в регіоні існують й інші види міждержавного спів-

робітництва, а також у зв’язку з тим, що у країн-учасниць цієї організації відсутня

зацікавленість в успішній діяльності її.

В Африці існують також й інші інтеграційні угруповання: митний і економічний

союз Центральної Африки (ЮДЕАК), що об’єднує 6 країн; спільний ринок Східної і

Південної Африки (КОМЕСА), що об’єднує 20 країн регіону; південноафриканське

співтовариство розвитку (САДК), що об’єднує 11 країн регіону.

Інтереси багатьох груп постійно стикаються один з одним. Майже всі групи праг-

нуть до співробітництва, створюючи ті чи інші форми інтеграції, яка, здебільшого від-

бувається на низькому рівні. Африканські країни настільки бідні, а їхнього економіч-

на активність настільки низька, що бази для їх співробітництва поки що практично

нема.

459

Розділ 41. Міжнародна економічна інтеграція

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Поясніть, в чому суть економічної інтеграції.

2. Які основні форми інтеграції ви знаєте?

3. Яка основна характеристика зони вільної торгівлі?

4. Назвіть характерні риси митного союзу.

5. Визначте основні етапи формування Європейського Союзу.

6. Що являє собою Європейська асоціація вільної торгівлі?

7. Назвіть основні умови загальноєвропейської економічної інтеграції.

8. Визначте цілі та функції НАФТА.

9. Назвіть зони вільної торгівлі Латинської Америки.

10. Які інтеграційні угрупування Азії ви знаєте?

11. Які економічні угрупування існують в Африці?

Контрольні тести

1. Угоду про створення Європейського економічного співтовариства підписано у:

а) 1951 р.;

б) 1960 р.;

в) 1590 р.;

г) 1957 р..

2. Перше розширення ЄС відбулося в:

а) 1965 р.;

б) 1970 р.;

в) 1973 р.;

г) 1980 р..

3. Маастрихтський договір підписано в:

а) 1992 р.;

б) 1994 р.;

в) 1995 р.;

г) 1998 р..

4. Яка з названих країн не є членом ЄС:

а) Австрія;

б) Швеція;

в) Фінляндія;

г) Норвегія.

5. СНД створено в:

а) 1990 р.;

б) 1991 р.;

в) 1992 р.;

г) 1993 р..

6. СНД за формою інтеграції належить до:

460

Частина V. Міжнародна економіка

а) зони вільної торгівлі;

б) митного союзу;

в) економічного союзу;

г) не є формою інтеграції.

7. ЄС за формою інтеграції є:

а) зона вільної торгівлі;

б) митний союз;

в) спільний ринок;

г) економічний союз.

8. Зона вільної торгівлі передбачає:

а) зниження чи ліквідацію мита у торгівлі з третіми країнами;

б) зниження чи ліквідацію мита у взаємній торгівлі;

в) встановлення єдиного мита у торгівлі з третіми країнами;

г) вільне переміщення товарів і капіталів.

9. Міжнародна організація ОПЕК передбачає:

а) ліквідацію мита у взаємній торгівлі;

б) встановлення єдиного мита у торгівлі з третіми країнами;

в) встановлення квот продажу нафти на світовому ринку;

г) всі відповіді правильні.

10. Україна є членом:

а) ЕС;

б) ЄАВТ;

в) ЧЕС;

г) ЄОВіС;

11. АСЕАН об’єднує країни:

а) центральної Азії;

б) Південної Азії;

в) Близького Сходу;

г) Південно-Східної Азії.

12. «Митний союз» передбачає:

а) зниження чи ліквідацію мита у торгівлі з третіми країнами;

б) зниження чи ліквідацію мита у взаємній торгівлі;

в) встановлення єдиного мита у торгівлі з третіми країнами;

г) вільне переміщення товарів і капіталів.

13. «Спільний ринок» передбачає:

а) зниження чи ліквідацію мита у торгівлі з третіми країнами;

б) зниження чи ліквідацію мита у взаємній торгівлі;

в) встановлення єдиного мита у торгівлі з третіми країнами;

г) вільне переміщення товарів, капіталів і робочої сили.

14. «Нафта» за формою інтеграції є:

а) зона вільної торгівлі;

б) митний союз;

461

Розділ 41. Міжнародна економічна інтеграція

в) спільний ринок;

г) економічний союз.

15. «Нафта» об’єднує:

а) нафтодобуваючі країни світу;

б) нафтодобуваючі країни Азії;

в) нафтодобуваючі країни Європи;

г) правильна відповідь відсутня.

462

Частина V. Міжнародна економіка

РОЗДІЛ 42.

МІЖНАРОДНИЙ БІЗНЕС