1. Режими курсів, які регулюються. Тут у свою чергу можна виділити:

— незалежне «плавання», засноване на відокремленому «плаванні» валютного кур-

су, коли цей курс формується під впливом попиту і пропозиції на валютних рин-

ках. (США, Японія, Великобританія, Аргентина, Австралія, Венесуела та інші;

— кероване «плавання». Воно схоже на вільне, але характеризується більшим

втручанням центральних банків, які періодично здійснюють коригування ва-

лютних курсів (Греція, Індія, Туреччина, Південна Корея);

— спільне «плавання» валют країн ЄВС відносно іноземних валют при фіксова-

них межах взаємних коливань валют.

2. Режим фіксованих («пов’язаних») курсів, заснований на жорсткій фіксації

курсу національної валюти стосовно однієї, добровільно обраної іноземної валюти

або «кошика» валют. Такий курс автоматично змінюється в тих самих пропорціях,

що й курс базової валюти. Його різновидами є:

— ординарні валютні курси, прив’язані до долара США (Таїті, Гондурас, Ямайка),

французького франка (країни-члени Західноафриканської співдружності);

— ординарні валютні курси, прив’язані до інших валют (до індійської рупії — ва-

люта Бутану);

— валютні курси, прив’язані до кошика валют головних торгівельних партнерів

(Австрія. Алжир, Фінляндія, Швеція, Ізраїль).

— валютний курс, який базується на принципі ковзаючого паритету. В цьому ви-

падку за твердої фіксації валютного курсу щодо базової валюти зв’язок між

курсами встановлюється не автоматично, а з урахуванням розбіжностей у тем-

пах зростання цін (Бразилія, Чилі, Колумбія, Португалія).

Традиційними методами валютної політики є девальвація і ревальвація. Деваль-

вація являє собою зниження курсу національної валюти щодо іноземних валют або

відносно міжнародних валютних одиниць. Ревальвація, навпаки, підвищення

444

Частина V. Міжнародна економіка

§ 3. Структура та основні механізми валютного ринку

Невід’ємною ланкою МВС є валютний ринок.

Сучасний валютний ринок являє розгалужену систему механізмів, функціону-

вання яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових оди-

ниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних

платежів.

Йому притаманні атрибути будь-якого ринку:

1. Валютний ринок виступає завжди як конкурентний ринок. Суб’єкти ринку

конкурують між собою з приводу одержання якнайбільшого доходу.

2. Будь-які обмінні операції на валютному ринку містять у собі елементи валют-

ного ризику.

3. Сучасний валютний ринок інституційно регульований.

4. Регулятивні основи валютного ринку реалізуються в повних межах.

Суб’єктами валютного ринку є:

— фірми, організації та індивідуальні особи, зайняті в різноманітних сферах зо-

внішньоекономічної діяльності;

— брокерські фірми, контори і окремі брокери, які займаються посередницькою

діяльністю;

— некомерційні банківські установи, які забезпечують валютне обслуговування

зовнішніх зв’язків;

— державні установи, основне місце серед яких займають центральні банки та

державні скарбниці окремих країн.

Статистика, яка визначає щорічні обсяги операцій на валютному ринку, відсут-

ня. За існуючими оцінками нинішній оборот валютних ринків досягає 100 трлн. до-

ларів на рік. Найбільші валютні центри знаходяться у країнах, де валютні обмежен-

ня зведено до мінімального рівня. Такими центрами є валютні ринки в Нью-Йорку,

Лондоні, Парижі, Цюріху, Торонто, Токіо. На цих ринках обсяги валютних операцій

можуть досягати 100 млрд. доларів в день і більше.

Найбільша частина валютних операцій припадає на долари США (2/3 загального

обсягу).

У практиці функціонування валютного ринку застосовуються 2 групи валют-

них операцій. Це, по-перше, операції, що здійснюються на умовах «СПОТ». Йдеть-

ся про валютні угоди, які реалізуються на короткостроковій основі — поставка

валюти здійснюється протягом 48 год. Курс визначається на момент укладання

угоди. По-друге, операції форвардного типу. Це термінові операції, розрахунки за

які мають здійснюватися більш ніж за 2 дні. Однією з функціональних форм тер-

мінових угод є опціонні операції, за якими суб’єкти ринку мають право купити або

продати валюту в майбутньому за курсом, зафіксованим на момент укладання від-

повідної угоди.

Валютні цінності обертаються на валютному ринку в найрізноманітніших фор-

мах. Йдеться про обіг міжнародних засобів платежу, у яких здійснюються відповідні

розрахункові операції.

В період становлення валютного ринку провідним засобом міжнародних розра-

хунків були комерційні переказні векселі (тратти). Почали існувати з 2-ї половини