§ 2. Економічний закон зростання потреб

Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінливий характер.

Безперервний економічний та духовний прогрес суспільства неминуче зумов-

лює як кількісне, так і якісне зростання потреб. Виникнення нових потреб супровод-

жується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладнен-

ням їхньої структури. Прагнення задовольнити зростаючі потреби є спонукальним

мотивом удосконалення економічної діяльності, нарощування виробництва еконо-

мічних благ та поліпшення їхніх якісних характеристик.

Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості вироб-

ництва і не збігається з рівнем фактичного споживання. У цьому виявляється аван-

гардна роль потреб, що знайшла відображення в економічному законі зростання

потреб.

Закон зростання потреб — закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий

та сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією

всією системи суспільних відносин та кількісним зростанням, якісним удосконален-

ням і збагаченням потреб суспільства, зокрема розвитком сутнісних сил людини, ін-

дивідуальних, колективних та суспільних потреб (рис. 4.2).

Всезагальний економічний закон зростання потреб відбиває внутрішньо необхід-

ні, суттєві й сталі зв’язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючи-

ми можливостями їхнього задоволення.

Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою

економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу де-

далі нових і нових потреб.

Таким чином, потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності

взаємовпливу та взаємозумовленості. Потреби у споживанні породжують стимули

до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Склад-

ний механізм взаємодії потреб та виробництва забезпечує безперервність суспільно-

го відтворення.

57

Розділ 4. Економічні потреби та економічні інтереси суспільства

ВИРОБНИЦТВО —

доцільна діяльність

людей, спрямована на

задоволення їхніх потреб

ПОТРЕБИ — основний

спонукальний мотив

розвитку виробництва

Рис. 4.2. Взаємовплив потреб і виробництва

§ 3. Економічні інтереси та їх особливості

Визнані суспільством, соціальною групою, індивідами потреби стають інтересами.

Інтерес (від лат. мати важливе значення) — форма вияву потреби, усвідомлення

прагнення людини до задоволення її.

Економічні інтереси є сутнісною характеристикою рушійних сил формування та

розвитку економічних суб’єктів.

Економічні інтереси — усвідомлене прагнення економічних суб’єктів задоволь-

нити певні потреби, що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської

діяльності.

Суб’єкти економічних інтересів — окремі індивіди, сім’ї, домогосподарства, ко-

лективи, групи людей, держава, суспільство в цілому.

Об’єкти економічних інтересів — економічні блага (товари, послуги, інформація

тощо).

Економічний інтерес — це реальний, зумовлений відносинами власності та прин-

ципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення дина-

мічних систем індивідуальних потреб. Саме через інтереси, як спонукальні мотиви,

й проявляються виробничі відносини. Тому інтереси розглядаються як рушійна сила

економічного прогресу. Існує наступна класифікація економічних інтересів:

— за суб’єктами інтересів: особистий, груповий, державний;

— за поширенням: національний, регіональний, відомчий, сімейний.

— за сферою дії: виробничий (пов’язаний з організацією виробництва), невироб-

ничий (пов’язаний із задоволенням особистих потреб члена суспільства);

— за демографічними групами: працюючих, вже не працюючих, ще не працюю-

чих, не бажаючих працювати;

58

Частина І. Вступ до економічної теорії

— відносно до виробничого процесу: власника, управлінця, найманого праців-

ника.

Суб’єкти економічних відносин є виразниками специфічних економічних інте-

ресів. У ринковій економіці:

— економічні інтереси домашніх господарств спрямовані на максимізацію корис-

ності благ з урахуванням існуючих цін та доходів;

— економічні інтереси підприємців спрямовані на максимізацію прибутку, зни-

ження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції;

— економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в

цілому.

Водночас інтереси держави не тотожні суспільним інтересам, оскільки включа-

ють до свого складу інтереси державної бюрократії.

59

Розділ 4. Економічні потреби та економічні інтереси суспільства

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Поясніть взаємозв’язок між потребами та суспільним виробництвом.

2. Розкрийте зміст закону зростання економічних потреб.

3. Чому суспільні інтереси стають рушійним механізмом економічного прогресу.

4. Проаналізуйте позитивні та негативні сторони економічного прогресу для роз-

витку сучасної цивілізації.

5. Як можна охарактеризувати національне багатство України.

6. Поясніть недоліки теорії ієрархії потреб Маслоу.

7. Поясніть виникнення екологічних проблем в умовах НТР.

Контрольні тести

1. Потреби, які можуть бути задоволені при певному рівні розвитку виробни-

цтва — це:

а) абсолютні потреби;

б) платоспроможні потреби;

в) дійсні потреби;

г) загальні потреби.

2. Економічні інтереси — це:

а) ознака, показник, на основі яких обґрунтовується оцінка сутності та якості

поступального розвитку економічної системи і, передусім, головної продук-

тивної сили — людини;

б) суттєве, закономірне відношення і взаємодія між протилежними сторонами

економічного явища чи процесу, внаслідок якої вона (суперечність) є їх ру-

шійною силою розвитку, а в гносеологічному аспекті — основою пізнання

сутності економічних законів та категорій;

в) категорія, що виражає об’єктивно зумовлені матеріальні (економічні) потре-

би людей, класів, суспільства;

г) макроекономічний показник, який виражає ринкову сукупну вартість кін-

цевих товарів та послуг, які були вироблені в країні за визначений період

часу всіма виробниками.

3. До фізіологічних потреб відносять;

а) потреба у самовираженні;

б) потреба у повазі;

в) потреба у їжі;

г) потреба у спілкуванні.

4. Матеріальні потреби — це:

а) бажання людей, щоб їх поважали і розуміли;

б) бажання людей мати визнання;

в) бажання людей придбати та спожити продукти, які є для них корисними;

г) бажання людей розкрити свої здібності.

60

Частина І. Вступ до економічної теорії

5. Категорія, що виражає об’єктивно зумовлені матеріальні (економічні) потреби

людей, класів, суспільства — це:

а) блага;

б) економічний прогрес;

в) економічні інтереси;

г) абсолютні потреби.

6. Які економічні системи вивчає економічна теорія?

а) тільки ринкову економіку;

б) економічні системи, засновані на суспільній власності;

в) всі економічні системи на всіх етапах розвитку;

г) змішану економічну систему.

7. Вільні блага — це:

а) ті, що дешеві;

б) тих, що багато;

в) ті, які не вимагають затрат на придбання;

г) ті, що знаходяться в повітрі.

61

Розділ 5. Соціально-економічний устрій суспільства. Екомічна система суспільства та закони її розвитку

РОЗДІЛ 5.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ СУСПІЛЬТВА.

ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА ТА ЗАКОНИ

ЇЇ РОЗВИТКУ