51,7 Млн осіб. Таке зниження є наслідком як природного так і міграційного руху на-

селення. З індустріально розвинених країн США — єдина держава, де населення ста-

більно збільшується, причому не лише за рахунок природного приросту, айв резуль-

таті притоку іммігрантів, який на кінець 80-х років становив в середньому 100 тис.

осіб на рік.

Високі темпи приросту населенню країн, що розвиваються (Африка — 2,9%, Ла-

тинська Америка — 2,3%, Азія — 2,2%, при збереженні його «омолодженої» вікової

структури) майже 34% людей у віці до 15 років формують збільшення масштабів тру-

дових ресурсів. Це призводить до необхідності створення нових робочих місць з ме-

тою ліквідації часткового чи повного безробіття (до 2000 р. потрібно створити майже

1 Млрд. Робочих місць). Розрахунки експертів моп показують, що для задоволення

потреби в зайнятості й ліквідації безробіття до 2025 р. на планеті необхідно щорічно

додавати 50 млн. робочих місць, в тому числі 40 млн — у країнах , що розвиваються.

Однак такі оцінки не дають підстав для оптимізму. Відомо, що НТР, крім позитив-

них результатів, має й негативні, один з яких — зростання безробіття. Так, в Японії

кожний робот позбавляє роботи 3–4 осіб. Згідно з даними МОП, найбільш гостро

від безробіття страждають Іспанія, Болівія та Пуерто-Ріко, де більше 20% активного

населення — безробітні. Згідно з оцінками, рівень безробіття буде збільшуватись і в

країнах Східної Європи і найближчим часом досягне 15%.

Науково-технічна революція «сприяла» розвиткові й такого явища, як міжнарод-

на міграція науково-технічної інтелігенції. Сьогодні «зарубіжний внесок» інтелекту-

альної еліти в розвиток знань світового співтовариства настільки високий, що про

нього можна говорити як про новий феномен. У 50–60-ті роки міжнародна міграція

висококваліфікованих кадрів відбувалась головним чином серед промислово розви-

нутих країн Заходу, у 30–70 роки цей процес іде по лінії «Південь-Північ», тобто

плинність науково-технічних кадрів та спеціалістів проходить головним чином з кра-

їн, що розвиваються, в розвинуті країни, а від середини 80-х років виникає навіть

432

Частина V. Міжнародна економіка

емігрантський потік кваліфікованих кадрів — з СССР і країн Східної Європи. Його

поява зменшує третій стан «витоку умів». Лише з 1986 по 1990 рр. із країн Східної

Європи та колишніх республік колишнього Союзу до США й країн Західної Європи

виїхало приблизно 1,3 млн осіб. Спеціалістів серед яких 30%.

§ 3. Міграційні процеси в Україні

Міграційні зв’язки України з країнами зарубіжжя останнім часом пожвавились.

Згідно законодавства громадяни України здобули право самостійно вибирати країну

працевлаштування, а іноземці — з різних мотивів в’їжджати в Україну.

Падіння «залізної завіси», створення відповідної законодавчої бази, суттєве спро-

щення механізму оформлення документів на виїзд стали своєрідним каталізатором

стрімкого зростання еміграційної активності в суспільстві. Але основна економічна

причина небувалого зростання обсягів еміграції українських громадян за кордон у

90-ті роки полягала у кризовому становищі на внутрішньому ринку праці та різкому

падінні рівня життя населення.

Масова еміграція з України спричинюється такими обставинами:

• зростанням безробіття;

• величезною різницею в умовах життя і рівні заробітної плати в Україні і краї-

нах Заходу;

• відсутністю перспектив професійного зростання для багатьох обдаро ваних лю-

дей;

• економічною нестабільністю в країні і невизначеністю шляхів виходу з неї;

• гуманітарними мотивами;

• відсутністю безпеки громадян.

Аналіз сучасного стану внутрішнього ринку праці та рівня життя населення

України не дає підстав для сподівань на поліпшення економічної ситуації, збільшен-

ня обсягів виробництва, розширення пропорцій зайнятості, ре ального зростання за-

робітної плати. Принаймні найближчим часом зупинити ескалацію труднощів, з яки-

ми повсякденно стикаються всі верстви суспільства, навряд чи вдасться. Чинниками

зниження рівня життя населення України є: загальна економічна криза; наявність

формальної неоплачуваної зайнятості; значна чисельність безробітного населення,

яке отримує мізерну допомогу від держави; невисокий рівень заробітної плати, осо-

бливо в бюджетних організаціях, а також постійні та тривалі затримки її виплати:

падіння курсу гривні; відтік грошей у тіньову економіку; систематичне зростання цін.

Постійно зменшується чисельність працюючих у наукомістких та соці альне орі-

єнтованих галузях економіки. Скоротилася чисельність зайнятих у галузях машино-

будівного комплексу та переробної промисловості. Більшість працівників, що звіль-

нилися, перейшла у сферу торговельно-посередницької діяльності, тобто відбулася

значна професійна декваліфікація кадрового по тенціалу. Досягти найближчим часом

оптимальної зайнятості ми не зможемо, насамперед через те, що якість робочої сили

не відповідає суспільним потре бам, а для створення нових робочих місць у різних

секторах економіки не ви стачає інвестицій.

Систематично збільшується чисельність громадян України, котрі виїжджають на

сезонні роботи або здійснюють ділові поїздки за кордон. За деякими даними, тільки

433

Розділ 39. Міжнародна міграція робочої сили

з Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей на тимча-

сові роботи за кордон щорічно виїздить близько 700 тис. осіб, а загалом цей процес

охоплює від 5 до 7 млн громадян України.

Значна частина трудових мігрантів з України працює за кордоном нелегально. За

деякими оцінками, спробу працевлаштуватися за кордоном під час поїздки за при-

ватним запрошенням робить половина з тих, хто отримує дозвіл на виїзд. їх, по суті,

можна віднести до категорії напівлегальних іммігрантів, оскільки вони все ж таки

мають право на в’їзд у ту чи іншу країну

Сучасна еміграція з України — це п’ята у вітчизняній історії хвиля масового ви-

їзду різних категорій населення в пошуках засобів існування за кордон на постійне чи

тимчасове проживання. У 80-ті роки, крім етнічних емігрантів, за межі України ви-

їжджали переважно представники творчої інтелігенції — вчені, музиканти, артисти,

художники. На початку 90-х років обсяги еміграції зростали за рахунок високоосві-

чених та кваліфікованих фахівців зі знанням іноземних мов та комп’ютерної техніки.

Паралельно з цим розширилась і географія виїзду: якщо раніше це були 2–3 найроз-

винутіші країни, то тепер наші співвітчизники працюють по всьому світові.

Нині для міграційних процесів в Україні характерною є тенденція до інтелекту-

алізації складу еміграції. Ця тенденція зберігатиметься до подолання економічної

кризи, оскільки за її умов значна частка висококваліфікованих фахівців не знаходить

належного застосування для своїх знань та кваліфікації на батьківщині.

Після 1994 р. в еміграційне русло включилися й представники менш кваліфіко-

ваних видів праці: будівельники, водії, автомеханіки, слюсарі, офіціанти, домогоспо-

дарки. Відтік кадрів за кордон набуває дедалі більших масштабів, українські фахівці

займають все нові «ніші» на міжнародному ринку праці.

У травні 1996 р. в Україні була введена державна статистична звітність про чи-

сельність та склад громадян України, які тимчасово працюють за кордоном. Зібраний

офіційний матеріал дає певне уявлення про кількісний та якісним склад українських

працівників, які виїхали на роботу за кордон в останні роки.

Серед країн, у яких офіційно працевлаштовуються українські громадяни, перше

місце посідає Греція, на яку припадає третина всіх офіційно зареєстрованих за кор-

доном трудових мігрантів з України. Значна їх частина працює в Чехії, Швейцарії, на

Кіпрі, у Великій Британії та Ірландії.

Понад 80% наших емігрантів становлять мігранти, які працюють за кордоном на

підставі трудового договору (контракту) з закордонним роботодавцем, на другому

місці — громадяни, які працюють за договорами підряду (де них належать особи,

відряджені українським роботодавцем на роботу за кордон для виконання певного

обсягу робіт або послуг згідно з договорами, укладеними між українськими та за-

кордонними суб’єктами господарської діяльності), на третьому — сезонні праців-

ники (особи, які працевлаштовують ся закордоном протягом відповідного сезону),

на четвертому — стажисти (працюють за наймом у закордонного роботодавця за

отриманою професією з метою підвищення свого професійного чи кваліфікаційного

рівня).

Основна частина українських трудових емігрантів влаштовується за кордоном на

робочі місця, які не потребують спеціальної підготовки та професійного навчання,

незважаючи на те, що це люди з достатньо високий рівнем освіти: до 50% — мають

вищу освіту, а понад 30% — професійно-технічну підготовку.

434

Частина V. Міжнародна економіка

Еміграція для багатьох людей та їхніх сімей є способом виживання, оскільки вони

не можуть знайти роботу у своєму регіоні чи в межах країни не тільки за фахом, але

й будь-яку. Має значення і той факт, що навіть на найбільш низько кваліфікованих і

непрестижних роботах за кордоном трудові мігранти отримують у кілька разів вищу

зарплату, ніж вони могли б заробити вдома. У Чехії, наприклад, протягом року пра-

цюють близько 0,5 млн громадян України, які зайняті головним чином у будівництві,

легкій промисловості, сільському та домашньому господарстві. Потреба в робочій

силі з України тут зумовлена ще й тим, що дуже значним є відплив чеських громадян

на роботу до Німеччини.

Економічні та професійні мотиви еміграції полягають у незадоволенні спеціаліс-

тів не тільки матеріальним становищем, а й своїм статусом у су спільстві, низьким

соціальним престижем, тим, що наша слабка матеріально-технічна та інформаційна

база не дає змоги реалізувати їхні творчі мож ливості.

Що стосується вікової характеристики, то найвищий рівень міграційної актив-

ності зафіксований серед осіб 28–40 років, понад 70% українців, працюючих за кор-

доном, — молодші за 40 років. Отже, вітчизняний ринок праці постійно втрачає най-

активнішу й найконкурентоспроможнішу частину трудового потенціалу країни.

435

Розділ 39. Міжнародна міграція робочої сили

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття еміграція, імміграція, рееміграція.

2. З’ясуйте причини міжнародної міграції робочої сили.

3. Які наслідки переміщення робочої сили для країн-експортерів?

4. Які наслідки переміщення робочої сили для країн-імпортерів?

5. Визначте основні напрями сучасної міжнародної міграції робочої сили.

6. Охарактеризуйте світові ринки робочої сили.

Контрольні тести

1. Загальною причиною і умовою міжнародної міграції робочої сили є:

а) різниця в темпах нагромадження капіталу;

б) безробіття;

в) низький рівень заробітної плати;

г) воєнні конфлікти.

2. Кількість українських емігрантів в останні роки складає:

а) 1–2 млн осіб;

б) 2–3 млн осіб;

в) 3–4 млн осіб;

г) 5–7 млн осіб.

3. Еміграція — це:

а) в’їзд працездатного населення в певну країну з-за кордону;

б) виїзд працездатного населення з певної країни за кордон;

в) переселення працездатного населення з одних країн в інші терміном біль-

ше року, викликане причинами економічного або неекономічного харак-

теру;

г) правильна відповідь відсутня.

4. Імміграція — це:

а) в’їзд працездатного населення в певну країну з-за кордону;

б) виїзд працездатного населення з певної країни за кордон;

в) переселення працездатного населення з одних країн в інші терміном біль-

ше року, викликане причинами економічного або неекономічного харак-

теру

г) правильна відповідь відсутня.

5. Міграційне сальдо — це:

а) міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

б) різниця еміграції з країни та імміграції в країну;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання;

г) всі відповіді правильні.

6. Рееміграція — це:

а) міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів;

436

Частина V. Міжнародна економіка

б) різниця еміграції з країни та імміграції в країну;

в) повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання;

г) всі відповіді правильні.

7. Кількість мігрантів у світі:

а) постійно зростає;

б) постійно падає;

в) залишається на тому ж рівні;

г) змінюється хвилеподібно.

8. Уряду ФРН вигідно стимулювати імміграцію тому що:

а) іммігранти скорочують безробіття;

б) іммігранти приносять технологічні знання, яких не вистачає;

в) обидві відповіді правильні;

г) обидві відповіді неправильні.

9. Міжнародна міграція робочої сили у світовому масштабі приводить до:

а) стабілізації обсягів виробництва;

б) зменшення обсягів виробництва;

в) збільшення обсягів виробництва.

10. До причин еміграції відносять:

а) безробіття;

б) відмінності в оплаті праці;

в) різне пенсійне забезпечення;

г) всі відповіді правильні.

437

Розділ 40. Світова валютна система та міжнародні розрахунки

РОЗДІЛ 40.

СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА ТА

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ