§ 2. Сучасні світові ринки робочої сили

У світі склалось кілька ринків робочої сили. Перший дуже швидко створюється в

районі нафтодобувних країн Близького Сходу. Тут зайнято близько 3 млн. Іноземних

робітників із сусідніх арабських країн. Про інтенсивність цієї еміграції свідчить зна-

чна питома вага іноземної робочої сили в її загальній чисельності. Так в Об’єднаних

Арабських Еміратах вона становить близько 90%, Катарі — понад 50%, Кувейті —

близько 70%.

Другий ринок склався в країнах Західної Європи, де почали активно викорис-

товувати іноземну робочу силу. Іноземні робітники традиційно використовуються у

тих сферах, де велика частка ручної праці і де робота є небезпечною або непрестиж-

ною для місцевого населення. їхня зайнятість тут інколи досягає 70%. В імміграції до-

даткової робочої сили і міждержавному пересуванні в основному бере участь молодь

до 25 років, яка придатна до найважчих фізичних робіт.

Третій ринок традиційно належить США, трудові ресурси яких історично скла-

лися за рахунок іммігрантів. У теперішній час вони становлять близько 5% загальної

кількості робочої сили.

Четвертий ринок сформувався в Латинській Америці, де в основному Аргентина

приймає робітників із сусідніх країн. Загальна чисельність іммігрантів досягає 8 млн.

осіб.

Щоб зберегти деяку суму для переказу додому, іммігранти вимушені обмежувати

власні потреби, необхідні для нормального відновлення працездатності. При пере-

казі частини заробітної плати на Батьківщину вони здають у банки іноземну валюту,

а їх родини одержують перекази у вітчизняній валюті, яка звичайно має нижчу купі-

431

Розділ 39. Міжнародна міграція робочої сили

вельну здатність порівняно із зданою валютою, тобто недодержують належну їм купі-

вельну здатність грошового переказу. Проте через велику різницю в заробітній платі

у різних країнах ці перекази є суттєвою підтримкою для залишених на Батьківщині

родин іммігрантів. У багатьох країнах добре відпрацьований принцип «ротації» ім-

мігрантського контингенту, який передбачає оновлення людського матеріалу, тобто

іноземні робітники неодноразово замінюються новими, молодшими.

Статистика промислово розвинутих країн включає до економічно активного на-

селення громадян від 15 років, тоді як в країнах що розвиваються — із 12–14 років, а в

окремих африканських країнах — навіть із шестирічного віку. Ця частина населення

у промислово розвинутих країнах складає трохи більше 45%, у країнах, що розви-

ваються — трохи менший від 40%. Прогнози показують, що до 2000 р. все населення

землі досягне приблизно 6,2 млрд. осіб, в тому числі економічно активне населен-

ня буде сконцентровано переважно в країнах «третього світу», (приблизно 1,9 млрд.

осіб.), а в індустріально розвинутих країнах в результаті старіння населення ця част-

ка скорочуватиметься.

В основі десятиріччя демографічна ситуація на Заході, а також у деяких державах

СНД, в тому числі в Україні, характеризується тривожними тенденціями. Йдеться

про те, що в окремих країнах населенню збільшується повільно або ж не зростає зо-

всім. Чисельність населення України з 1.01.94. до 1.01.95 рр. Зменшилось з 52,1 до