§ 1. Суть, причини та наслідки руху капіталу

Вивіз капіталу — експорт вартості в грошовій чи товарній формі фірмами і дер-

жавами в інші країни з метою одержання більшого прибутку, для зміцнення еконо-

мічних і політичних позицій в боротьбі за світові ринки, за утвердження конкурен-

тоспроможності.

Вивіз капіталу — це не просто його переміщення з країни в країну, а ціла сукуп-

ність міжнародних економічних відносин, тісно пов’язаних з внутрігосподарськими

національними відносинами. Ці відносини необхідно розмежувати, виділивши:

1) відносини, що пов’язані з вивозом капіталу в країни, що розвиваються;

2) відносини стосовно міграції капіталу з однієї розвинутої країни в іншу.

В першому випадку вивіз капіталу виступає як засіб прямого економічного пану-

вання, встановлення відносин залежності слаборозвинутих країн. В другому випадку

вивіз капіталу є головним чином знаряддям конкуренції, міжнародної боротьби фі-

нансових капіталів.

До основних причин вивозу капіталу можна віднести такі:

1. Відносно надлишковий капітал в даній країні, який шукає більш вигідного

вкладення коштів.

2. Більша ємність ринків збуту продукції

3. Можливість одержання вигоди і пільг в процесі реалізації продукції. Досить

широкий діапазон митних зборів, різні курси валюти, різноманітні транспортні вит-

рати — все це відображається на витратах руху і вкладення капіталу.

4. Бажання окремих фірм і корпорацій використати менш жорстке законодавство

щодо охорони навколишнього середовища.

5. Наявність в країнах, куди експортується капітал, більш дешевої сировини і ро-

бочої сили. Так, наприклад, німецький робітник в обробній промисловості «коштує»

в 4 рази більше тайванського, в 9 раз більше бразильського і 50 разів більше україн-

ського.

6. Бажання менш розвинутих країн використати науковий потенціал і управлін-

ський досвід розвинутих країн.

7. Стабільна політична ситуація і в цілому сприятливий інвестиційний клімат в

приймаючій країні, пільговий інвестиційний режим в спеціальних вільних економіч-

них зонах.

8. Несприятлива соціально-політична і економічна ситуація в якій-небудь країні,

різке погіршення фінансової кон’юнктури та ін. Вивіз капіталу в такому випадку при-

ймає характер відтоку, втечі.

Для країн, що експортують капітал, наслідки вивозу мають позитивне значення,

оскільки вирішуються такі питання, як проблема надлишкового капіталу, в певній

мірі зменшується гострота економічних криз, зміцнюються позиції фінансового капі-

талу. Але разом з тим вивіз капіталу має і ряд негативних наслідків:

1. Поглиблюється структурна криза економіки розвинутих країн, із-за відсутнос-

ті коштів ряд галузей приходить в занепад.

421

Розділ 38. Міжнародний рух капіталу

2. З’явились нові сфери, які вимагають великих капіталовкладень усередині кра-

їни, але ця потреба ігнорується монополістичним капіталом. Прикладом цього може

служити екологічна сфера.

3. Вивіз капіталу супроводжується і вивозом робочих місць, що поглиблює про-

блему безробіття.

Наслідки вивозу капіталу для країн-імпортерів також неоднозначні. Для країн,

що розвиваються, імпорт капіталу має позитивний характер в тому плані, що при-

скорюється розвиток продуктивних сил, відсталі регіони світу все більше втягуються

в орбіту світогосподарських зв’язків. Разом з тим розвиток продуктивних сил часто

має односторонній напрямок. Характерним показником наслідків вивозу капіталу в

країни, що розвиваються, є сальдо балансу руху фінансових ресурсів між ними і про-

мислово розвинутими країнами — з розвиваючих країн коштів вивозиться набагато

більше, ніж вкладається в їх економіку.