1. Етап світової торгівлі. Він починається у період великих географічних відкрит-

тів ХV–ХVІ ст., коли спостерігається зародження світового господарства, формуван-

ня господарських зв’язків між країнами. Характерні ознаки першого етапу:

— абсолютна перевага зовнішньої торгівлі у міжнародних економічних зв’язках;

— нерівноправність відносин і нееквівалентність обміну;

— відсутність стійких зв’язків і правової основи регулювання міжнародних еко-

номічних відносин;

— часте використання насилля у міжнародних відносинах.

2. Етап іноземних інвестицій починається з другої половини хіх ст. Особливості

даного етапу:

— активний розвиток такої форми міжнародних зв’язків як вивіз капіталу;

— вдосконалення форм зовнішньої торгівлі;

— виникнення нових форм зовнішньоекономічних зв’язків — міжнародна мігра-

ція робочої сили, науково-технічне співробітництво.

3. Етап економічної інтеграції. Він починається з середини хх ст. Основні ознаки

етапу:

— активний розвиток виробничої діяльності за кордоном на основі вертикальної

і горизонтальної інтеграції;

— створення міжнародних економічних організацій, що координують діяльність

суб’єктів різних країн для досягнення спільної мети.

404

Частина V. Міжнародна економіка

§ 2. Міжнародні економічні відносини та їх форми

Вся сукупність національних економік у єдиному світовому господарстві

пов’язана рухом товарів, послуг та факторів виробництва (економічних ресурсів). На

цій основі між країнами виникають міжнародні економічні відносини. Міжнародні

економічні відносини (МЕВ) — система господарських зв’язків між країнами, що ви-

никають у процесі розвитку міжнародного господарського обігу, обміну товарами та

послугами, переміщення капіталів за межі національних кордонів, міжнародної мі-

грації робочої сили.

Кожній економічній системі відповідає властивий їй тип МЕВ. Міжнародні від-

носини у період рабовласництва базувались на діяльності відносно великих торгових

центрів у древніх містах і державах Риму, Греції, Єгипту та Індії, що підтримували

зв’язки з оточуючими ці міста племенами. У цей період МЕВ не носили стійкого ха-

рактеру. У період феодалізму міжнародні відносини, що були представлені в осно-

вному зовнішньою торгівлею, базувались на реалізації лишків сільськогосподарської

продукції. При мануфактурному виробництві МЕВ приймають форму відкритого

грабунку колоній з метою збагачення європейських держав. Вирішальним етапом

розвитку міжнародних економічних відносин стало створення світового ринку.

Міжнародні економічні відносини формуються на основі інтернаціоналізації

продуктивних сил, що виростає із міжнародного поділу праці (МПП). МПП — це

найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці між країнами,

основою якого є економічно вигідна спеціалізація окремих країн і обмін випущеною

продукцією визначеної кількості та якості. Країни, які зайняли вагоме місце у МПП,

мають вищі темпи економічного розвитку. Яскравим прикладом є розвиток Японії,

Німеччини, Південної Кореї та ін.

До факторів, які визначають розвиток МПП, відносять такі:

— природно-географічні умови;

— науково-технічний прогрес;

— соціально-економічні умови.

Природно географічні умови включають такі елементи: клімат, природні ресур-

си, розміри території, чисельність населення, економіко-географічне розташування.

Протягом довгого часу ці умови відігравали головну роль у міжнародному поділі

праці. Сьогодні розвиток науково-технічного прогресу призвів до зменшення зна-

чення природно-географічних умов. У розвитку МПП значну роль стали відіграва-

ти переваги науково-технічних досягнень, рівень соціально-економічного розвитку,

механізм організації національного виробництва та механізм організації зовнішньо-

економічних відносин. Головним напрямом розвитку МПП стало розширення спе-

ціалізації і кооперування виробництва, які є його формами і виражають його суть.

Під міжнародною спеціалізацією виробництва розуміють таку форму поділу праці

між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі

диференціації національних виробництв, виділення у самостійні (відокремлені) тех-

нологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби.

Основними формами прояву міжнародної спеціалізації виробництва є предметна, по

детальна (по вузлова) та технологічна (постадійна) спеціалізації. Другим елементом

у МПП є міжнародне виробниче кооперування, тобто об’єднання зусиль виробників

декількох країн у випуску певних видів товарів для світового ринку. Коопераційні

405

Розділ 36. Суть і основні тенденції міжнародної економіки

зв’язки проявляються на всесвітньому, міжгалузевому або внутрігалузевому рівнях.

У міжнародній практиці виділяють три основні форми кооперування:

а) здійснення спеціальних програм;

б) договірна спеціалізація;

в) створення спільних підприємств.

Основними формами міжнародних економічних відносин, через які проявляєть-

ся функціонування системи світового господарства, є такі:

1. Міжнародна торгівля товарами та послугами.

2. Міжнародний рух капіталів.

3. Міжнародна міграція робочої сили.

4. Міжнародні валютні відносини.

5. Міжнародний обмін технологіями.

6. Міжнародна економічна інтеграція.

Відмінна особливість сучасних МЕВ — це їх швидкий розвиток і поява нових

форм відносин. Цьому сприяє процес концентрації виробництва, розвиток спеціа-

лізації та кооперування, інтернаціоналізація господарського життя. Важлива риса

сучасних міжнародних відносин — зростання їх значення для вирішення ряду гло-

бальних проблем і загальнополітичних задач, в тому числі реалізації міжнародних

програм розвитку, збереження екологічної рівноваги. МЕВ характеризуються над-

державним регулюванням через міжнародні економічні організації. Відображенням

цього служить збільшення кількості міжнародних організацій, які в тій чи іншій фор-

мі займаються вирішенням проблем МЕВ.