§ 4. Економічна політика голлізму у Франції

Відновлення економіки Франції йшло досить швидкими темпами. Величез-

ну роль у відбудові господарства країни мала націоналізація, яка проводилася в

1945–1947 Рр., в результаті якої були націоналізовані такі важливі галузі економіки

як електроенергетика, вугільна промисловість, газові підприємства, значна частина

авіаційної промисловості, автомобільні заводи фірми «Рено», морське судноплав-

ство, повітряний транспорт.

Важливим етапом в економічній історії Франції був другий прихід до влади

Ш. де Голля (раніше він був керівником уряду в 1944–1946 рр.). 1 червня 1958 р. він

був затверджений прем’єр-міністром Франції, а з 21 грудня того ж року вибраний

керівником держави на семирічний термін.

Суть економічної політики голлізму полягала у заохоченні швидкого розвитку

практично всіх галузей промисловості, її структурна перебудова, подальша концен-

трація виробництва, створення великих корпорацій, використання досягнень НТП.

Це була послідовна і жорстка політика держави, спрямована на всебічний і пропо-

рційний розвиток всіх галузей економіки, яка згодом отримала назву політики «інду-

стріального імперативу». Економічна політика голлізму була заснована на доктрині

державного втручання в економічне життя країни.

Для післявоєнної Франції характерною рисою було широкомасштабне втручання

держави в економіку. У 1957 р. держава володіла 36% усього національного майна, на

її підприємствах створювалося біля 13% валового національного продукту. У 1958 р.

в руках держави знаходилося 97% вугільної промисловості, 95% видобутку газу, 80%

авіаційного виробництва, більше 40% автомобільної промисловості. Держава володі-

ла залізницями, великими військовими підприємствами, акціями авіаційних і мор-

ських транспортних компаній.

У післявоєнний період Франція першою з країн Західної Європи застосувала так

зване державне індикативне планування.

395

Розділ 34. Господарство країн світу в роки Другої світової війни...

§ 5. Японське «економічне диво»

Японське «економічне диво» розпочалося приблизно у 1948 p., через три роки

після нищівної поразки і воєнних руйнувань, коли країна ще була під військовою

окупацією. До початку 1953 р. Японія досягла довоєнного економічного рівня, якщо

говорити про ВНП. Відтоді вона зберегла високі темпи зростання виробництва. Про-

тягом 1952–1963 рр. її ВНП майже потроївся і характеризувався щорічним прирос-

том у 9%; протягом цих же років обсяг виробництва товарів зріс у 5 разів, а спожи-

вання подвоїлося. Від початку тріумфального економічного поступу і до 70-х років

Японії вдалося утвердитися в ролі могутньої промислової держави. Які основні пере-

думови японського «економічного дива»?

Американська окупаційна влада провела в країні цілий ряд важливих перетво-

рень, які значною мірою сприяли розвиткові японського суспільства і господарства.

Було розпущено збройні сили, встановлено демократичні свободи, запроваджено за-

гальне виборче право, сформовано парламент, уряд, прийнято конституцію. Окупа-

ційні власті здійснили ряд економічних реформ. Було введено антимонопольне зако-

нодавство, згідно з яким розпущено найбільші монопольні концерни. Американські

фінансові радники провели реформу податкової системи. Були зменшені податки на

підприємницьку діяльність. Встановлювався твердий обмінний курс ієни. Реформи в

цілому пожвавили і посилили конкуренцію підприємців, сприяли росту виробництва.

У 1946–1949 pp. була проведена земельна реформа, яка ліквідувала поміщицьке

землеволодіння. Держава викупила у поміщиків і продала селянам майже 80% усіх

сільськогосподарських угідь.

Важливу роль у повоєнній відбудові японської економіки відіграла американська

допомога. Стабілізаційна лінія Дж. Доджа, якому президент США Г. Трумен дору-

чив очолити перетворення в Японії, сприяла нормалізації фінансів, відновленню ме-

ханізмів відтворення. Величезні американські капіталовкладення, а також внутрішні

накопичення капіталу дали змогу повністю оновити обладнання, створити нові ви-

робництва. У березні 1952 р. набрав чинності закон про сприяння раціоналізації ви-

робництва. Згідно із законом підприємства отримували державну допомогу, податкові

та інші фінансові пільги за умови модернізації виробництва, оновлення устаткування.

Японці успішно використовували зарубіжні досягнення в найсучасніших галу-

зях індустрії. Закуповуючи патенти й ліцензії на наукові відкриття, оригінальні тех-

нології тощо і вміло пристосовуючи їх до своїх умов, японці отримували величезні

прибутки. Ряд значних технічних новинок народилися і були запроваджені в масове

виробництво на японських фірмах. У другій половині 50-х років — нейлон, транзис-

торні приймачі, у 60–70-х роках — аудіостереосистеми, відеокамери і відеомагніто-

фони, у 80-х — комп’ютеризовані роботи, мікросхеми на кремнієвих кристалах (чіпи)

та ін. Японія стала лідером у такій важливій галузі науково — технічного прогресу, як

електронна промисловість.

Головним чинником економічного зростання є, безперечно, повсякденна напо-

леглива праця більш ніж 120-мільйонного японського народу, його працелюбність,

самовіддача, жертовність і високий патріотизм.

Японські робітники працюють інтенсивніше, за нижчу платню, у них довший ро-

бочий день, тиждень. Це впливало на зниження собівартості продукції, її ціну.

Завдяки цим та деяким іншим чинникам Японія досягнула передових рубежів у

світі і перетворилася в один із світових центрів.

396

Частина IV. Економічна історія

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Які економічні наслідки Другої світової війни?

2. У чому полягає значення плану Маршалла для відбудови європейської економіки?

3. У чому сутність концепції соціально-орієнтованого ринкового господарства?

4. Чому економічна політика Л. Ерхарда в ФРН сприяла високій ефективності

господарських реформ його уряду?

5. У чому сутність економічної політики голлізму?

6. Проаналізуйте чинники, що сприяли «економічному диву» в Японії.

Контрольні тести

1. У якому році було створене Європейське економічне співтовариство («Спіль-

ний ринок»)?

а) 1945;

б) 1957;

в) 1933;

г) 1987.

2. Яка країна стала родоначальницею соціального ринкового господарства?

а) Швеція;

б) США;

в) Франція;

г) Німеччина;

д) Японія.

3. Хто з нижче вказаних політиків метою своїх реформ бачив створення «соціаль-

ного ринкового господарства»?

а) М. Тетчер;

б) Л. Ерхард;

в) Р. Рейган;

г) Ф. Кастро.

4. У чому полягають причини японського «економічного дива» після II світової

війни?

а) вкладення капіталу в нові галузі економіки;

б) оборонні плани;

в) специфічні риси японської наукової думки;

г) жахлива експлуатація робітників.

5. Мета плану Маршалла:

а) надати допомогу всім європейським країнам для післявоєнної відбудови на-

родного господарства;

б) не допустити поширення впливу СРСР на країни Західної Європи;

в) створити воєнну організацію у Західній Європі;

г) підпорядкувати основні промислові підприємства західноєвропейських

країн впливу США;

д) крок до створення світового ринкового господарства;

е) правильні відповіді: б), г).

397

Розділ 35. Сучасний етап реформування у зарубіжних країнах

РОЗДІЛ 35.

СУЧАСНИЙ ЕТАП РЕФОРМУВАННЯ

У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ