Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Андрющенко _Економічна теоорія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4.17 Mб
Скачать

§ 1. Економічні наслідки Першої світової війни

Загострення на початку XX століття протиріччя між провідними країнами в ході

боротьби за переділ світу, сфер впливу і прикладання капіталу, міжнародний ринок,

джерела сировини призвели до жорстокої війни між двома коаліціями — німецько —

австрійським блоком та Антантою.

Перша світова війна (1914–1918 рр.), охопивши спочатку більше 30 країн з 1,5

млрд. населенням (2/3 населення планети). Військові дії проходили на територіях

Європи, Азії та Африки. Не виправдавши надій зачинщиків і не вирішивши основних

протиріч, війна принесла численні біди (загальна чисельність втрат склала 36 млн.

чол.). Крім того, країни — учасниці зазнали величезних воєнних втрат.

За Версальською мирною угодою територія Німеччини скоротилася на 1/8, а

населення — на 1/10. Умови угоди передбачали повернення Німеччиною провінцій

Ельзасу та Лотарингії Франції. В компенсацію за руйнування вугільних шахт півночі

Франції в рахунок репарацій стала передача цій країні Саарського вугільного басей-

ну. Німеччина позбавлялася і заморських володінь, які згодом були розділені між

головними державами — переможницями.

Згідно Версальському мирному договору Німеччина зобов’язана була компен-

сувати збитки, які понесли держави — переможниці у вигляді репарацій (132 млрд.

золотих марок). На певний час Німеччина перестала бути економічним конкурентом

Великобританії та Франції.

Отже, матеріальні та людські втрати були грандіозні. І лише Японія на 25%, а

США на 40% збільшили за роки війни своє національне багатство. Японія встано-

вила монополію на торгівлю в південно-східній Європі, а США, знаходячись в гео-

графічному віддаленні від основних театрів військових дій і здійснюючи за ширмою

нейтралітету торгівлю зброєю з обома воюючими угрупуваннями і вступивши у ві-

йну лише у квітні 1917 р., сконцентрували у себе біля половини світового запасу зо-

лота і зробили своїми боржниками майже всі західні країни. У кінці війни США пе-

ретворилися на провідну, економічно могутню країну.

§ 2. Економічний розвиток провідних країн світу у 20-ті роки

До початку 20-х років США перетворилися у високорозвинену індустріальну

країну. Після недовготривалої економічної кризи (1920–1922 рр.) у країні розпочи-

нається економічний підйом і пов’язане з ним посилення позицій США у світовій

економіці, підвищення рівня та якості життя американців, яке отримало в економіч-

ній історії назву «американського процвітання» (1923–1929 рр.).

Основу «процвітання» склали такі фактори:

перетворення США у світовий фінансовий центр;

масове оновлення основного капіталу;

розвиток фундаментальних досліджень та впровадження наукової організації

праці;

383

Розділ 33. Господарство світу в міжвоєнний період

розвиток найважливіших галузей важкої індустрії; чорної металургії, нафто-

видобувної, електроенергетики, автомобільної, електротехнічної хімічної, ра-

діотехнічної.

Символом американського «процвітання» став автомобіль. Випуск автомобілів

здійснювався заводами Форда, компаніями «Дженерал Моторс», «Крайслер» та ін.

Результатом промислового підйому стало збільшення національного доходу на 17%,

збільшення доходів усіх верств населення.

Японія під час війни зміцнила свій економічний потенціал. Виступаючи на боці

Антанти, вона фактично не брала участі у бойових діях. Змогла розширити свої коло-

ніальні володіння, нав’язала невигідні економічно-торговельні умови Китаю. Все це

дозволило за роки війни подвоїти промислове виробництво, втричі збільшити екс-

порт промислових товарів у Китай та країни тихоокеанського регіону.

Після повоєнної економічної кризи (1920–1921 рр.) на протязі 1924–1926 рр.

спостерігався швидкий ріст будівельної, металургійної, суднобудівної та інших га-

лузей промисловості, а також торгівлі. Найбільші успіхи були досягнуті в металургії,

машинобудівній та хімічній промисловості. Проте провідну роль по-старому відігра-

вала легка промисловість. За час підйому (1924–1926 рр.) завершилося становлення

японського машинобудування як самостійної галузі.

Японський капітал все більше зміцнював свої позиції у провідних галузях еконо-

міки. Так, концерни «Міцубісі» і «Сумітото» нарощували потужності у важкій про-

мисловості, «Міцуї» та «Ясуда» — в галузях кредиту та зовнішньої торгівлі. Сімейні

концерни (джайбацу) підтримували тісний зв’язок з правлячими колами.

Великим підприємцем була і держава. Технічний рівень її підприємств був зна-

чно вищим, ніж приватних.

Англія належала до країн — переможниць, проте війна знесилила її економіку,

збільшила відставання від США. Англія зазнала значних людських і матеріальних

втрат — 1/3 національного багатства. Збільшився державний борг. Світовий фінан-

совий центр перемістився із Лондона в Нью-Йорк.

Удвічі зменшився експорт товарів, натомість зріс імпорт. Продовжувалося від-

ставання від США у розвитку окремих галузей промисловості, особливо у гірничо-

добувній, сталеплавильній, текстильній, суднобудівній, обладнання яких було заста-

рілим. Водночас Англії вдалося збільшити свої колоніальні володіння. Вона частково

компенсувала свої втрати за рахунок німецьких воєнних репарацій.

Лише в кінці 20-х років було досягнуто передвоєнного рівня розвитку. Ряд га-

лузей промисловості (металургійна, вугледобувна, суднобудівна, текстильна) пере-

живали спад. Держава вкладала значні інвестиції в авіаційну, автомобільну, електро-

технічну та деякі інші галузі, завдяки чому вони успішно розвивалися. Нові галузі

давали, однак, всього 10% обсягу промислового виробництва країни. Спостерігалося

технічне відставання ряду галузей, що призвело до збільшення собівартості та зни-

ження конкурентоспроможності англійських товарів на світовому ринку. Велико-

британія залежала від імпорту сільськогосподарської продукції та промислової сиро-

вини, що також негативно позначалося на економіці країни.

Франція ще більше, ніж Англія, постраждала в роки війни. Німеччина окупу-

вала найрозвиненіші промислові регіони Франції. Було зруйновано або вивезено

фабрично-заводське обладнання, транспортні засоби. Франція втратила понад 10%

працездатного населення, під німецькою окупацією опинилися кращі сільськогоспо-

дарські райони. Видатки на війну підірвали стабільність французької валюти.

384

Частина IV. Економічна історія

У період економічного піднесення країна вступила у 1924 р. Швидкому економіч-

ному зростанню сприяло: повернення Ельзасу і Лотарингії, окупація Саару, репарації

з Німеччини.

Успішно розвивалися нові галузі виробництва: автомобільна, авіаційна, електро-

технічна, радіотехнічна, хімічна. Франція перетворилась на індустріально-аграрну

країну.

Німеччина, яка відіграла найбільш активну роль у підготовці світової війни, ста-

ла її самою приниженою жертвою. Економіка країни збанкрутувала. Вже за перші

два роки після завершення війни держава повинна була виплатити країнам Антанти