§ 3. Особливості економічного розвитку провідних країн світу

в кінці XIX — на початку XX ст.

Німеччина в останній третині XIX — на початку XX ст. за обсягами і темпами

промислового виробництва зайняла II місце в світі та перше в Європі. Цьому сприя-

ло ряд факторів, серед яких найголовнішими можна вважати:

— завершення об’єднання Німеччини, що призвело до ліквідації митних кордо-

нів, створення державної системи фінансів, грошового обігу;

— перемогу у франко-прусській війні 1870–1871 pp., яка дала контрибуцію в

5 Млрд. Фр.

— для розвитку промисловості були значні запаси вугілля, залізної руди, калієвої

солі;

— приєднання Ельзасу та Лотарингії, багатих на залізну руду;

— аграрні реформи;

— інтенсивне будівництво залізниць.

Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що прискорений розвиток

промисловості, особливо важкої, був спрямований у мілітарне русло. Державні за-

мовлення на зброю, боєприпаси у значній мірі зумовили ріст галузей важкої інду-

стрії. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, ав-

томобілебудівна.

Оскільки у важкій промисловості не могло бути дрібних підприємств, Німеччина

виходить на I місце в світі за концентрацією виробництва. Темпи економічного зрос-

тання у країні були найвищими у Європі. Монополізація економіки Німеччини теж

мала свої особливості. Процес монополізації відбувався тут на основі картелів та син-

дикатів. Найбільше їх виникло у вугільній, хімічній, електротехнічній, суднобудівній

та військовій галузях промисловості. Напередодні першої світової війни у Німеччині

було близько 600 монополістичних об’єднань.

У кінці XIX ст. США стали провідною капіталістичною державою світу. Причи-

нами економічного підйому були:

— перемога Півночі над Півднем, створення національного капіталістичного

ринку;

— наявність величезних природних багатств;

378

Частина IV. Економічна історія

— високий рівень накопичення національного капіталу і притік капіталів з Єв-

ропи;

— зростання чисельності населення, головним чином за рахунок емігрантів;

— завершення промислової революції і індустріалізації по всій території країни і

прискорений технічний прогрес.

США вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, обігнали

Великобританію, яка втратила роль «фабрики світу».

Вражаючими були темпи економічного розвитку країни. Національний дохід з

1870 По 1913 pp. Виріс у 5 разів, а національне багатство — майже у 7 разів. Най-

вищими темпами зростало промислове виробництво. Особливо швидкими темпами

розвивалися нові галузі важкої промисловості — нафтова, алюмінієва, гумова, елек-

тротехнічна, автомобільна, сталеплавильна.

У кінці XIX — на початку XX ст. відбулися якісно нові зміни в управлінні вироб-

ництвом, викликані ростом концентрації виробництва і централізації капіталу. По-

чали виникати акціонерні товариства, монополістичні об’єднання. Перші монополії

виникли ще у 60–70-х роках. Одна з найбільших — «Стандарт ойл Компані» — була

створена Дж. Рокфеллером у 1872 р. Згодом вона приєднала ще 14 компаній з видо-

бутку та переробки нафти. У 1882 р. була реорганізована у трест і монополізувала

виробництво понад 90% очищеної нафти у країні. На початку XX ст. у США було

близько 800 трестів, у які входило понад 5 тис. підприємств з капіталом у 7 млрд.

доларів. Монополізація сприяла ефективнішому управлінню виробництвом, однак

поступово монополії зосередили у своїх руках велику економічну владу. Уряд США

був змушений приймати антимонопольні закони, втручатися в економічні процеси.

Перехід до індустріального суспільства в Японії відбувся пізніше, ніж в країнах

Західної Європи та США, і мав ряд особливостей. До середини XIX ст. вона була

типовою аграрною країною, в якій панувала феодальна система господарства, фор-

мувалося мануфактурне виробництво. Однак у кінці XIX ст. Японія стала доганяти

провідні держави світу.

Особливості японського монополістичного капіталізму проявилися по — перше,

в особливій формі монополій — джайбацу. Це були не зовсім монополії, тому що вони

виникли не в ході конкурентної боротьби і концентрації виробництва, а при розда-

чі державних підприємств у приватні руки. I місце серед джайбацу займав концерн

«Міцуї», до якого входили банк, текстильні, гірничі, торгові підприємства. На II місці

знаходився концерн «Міцубісі». До його складу входили судноплавні та суднобудів-

ні підприємства, вугільні шахти.

Японські монополії зразу ж склалися як фінансово — промислові групи, що по-

яснювалося державним характером японського капіталізму.

В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового

виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії

зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промис-

ловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі то-

вари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне ста-

ріння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи

були збудовані ще в кінці XVIII — першій половині XIX ст. і оснащені машинами та

механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти

379

Розділ 32. Господарство провідних країн світу в останній третині XIX – на початку XX ст.

таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на

ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої

третини XIX ст.

Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але

надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень. Ан-

глійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в

колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм

високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в

колоніальній сировині — нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.

Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні

зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важ-

кої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випере-

дили традиційно розвинені галузі — видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку

бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпе-

ченість країни.

Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж в США

та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банків-

ський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації.

Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкла-

дів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на по-

чатку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.

Франція впродовж XIX ст. займала друге місце в світі за рівнем промислового

виробництва, поступаючись лише Англії. Однак в кінці XIX ст. вона опинилася на

четвертому місці.

Причини промислового відставання Франції:

— поразка у франко-прусській війні, сплата Німеччині 5 млрд. франків контри-

буції, передачу частини своєї території — економічно розвинених провінцій

Ельзасу та Лотарингії;

— слабкий технічний рівень виробництва;

— нестача сировини і палива;

— відстала структура економіки;

— політика буржуазії, за якою не вкладалися кошти у французьку промисловість.

Французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За

даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5

млрд. франків, в облігації та закордонні цінності — 104,4 млрд. франків. Вивіз

капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.

Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною

країною.

380

Частина IV. Економічна історія

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Назвіть основні здобутки науки, техніки, технології виробництва в останній

третині XIX ст., вкажіть їхні наслідки.

2. Які структурні зміни відбулися в економіці провідних країн світу протягом

останньої третині XIX — на початку XX ст.?

3. Якими були передумови та наслідки створення монополістичних об’єднань?

Назвіть основні форми монополій.

4. Назвіть основні причини економічного відставання Великобританії та Франції.

5. У чому проявилися особливості японського монополістичного капіталізму?

Контрольні тести

1. Перший у світі радіоприймач був винайдений:

а) В. Сіменсом;

б) Г. Герцем;

в) А. Поповим;

г) Т. Едісоном.

2. Основна форма американських монополій:

а) концерн;

б) картель;

в) синдикат;

г) трест.

3. Двигун внутрішнього згорання винайшов:

а) А. Лодигін;

б) Дж. Флемінг;

в) Т. Едісон;

г) Р. Дизель.

4. Провідне місце у промисловому виробництві Європи в кінці XIX — на початку

XX ст. займала:

а) Німеччина;

б) Англія;

в) Франція;

г) Росія.

5. Головна причини економічного підйому Німеччини в кінці ХІХ ст.:

а) перемога над Францією у франко-прусській війні;

б) об’єднання країни;

в) більш пізній початок промислового перевороту;

г) відносно дешева робоча сила.

6. В англійському експорті кінця ХІХ ст. переважали:

а) промтовари;

б) капітал;

381

Розділ 32. Господарство провідних країн світу в останній третині XIX – на початку XX ст.

в) сировина;

г) позики.

7. Основна форма німецьких монополій:

а) трест;

б) картель;

в) концерн;

г) синдикат.

8. Чим була зумовлена втрата Англією світової економічної першості наприкінці

XIX ст.?

а) слідуванням принципу «життя за рахунок колоній»;

б) втратою промислової монополії;

в) політикою фритредерства;

г) світовою аграрною кризою.

9. У якій країні у кінці XIX — на початку XX ст. провідною формою монополій

стають «джайбацу»?

а) Німеччині;

б) США;

в) Японії;

г) Італії.

10. Які причини обумовили економічне піднесення США та перетворення їх у про-

відну індустріальну державу світу в останній третині XIX ст.?

а) перемога капіталістичної Півночі над рабовласницьким Півднем у грома-

дянській війні 1861–1865 рр.;

б) наявність величезних природних багатств;

в) стандартизація продукції;

г) розвиток сільського господарства.

382

Частина IV. Економічна історія

РОЗДІЛ 33.

ГОСПОДАРСТВО СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД