§ 1. Революція в галузі науки та її наслідки

Основною рисою економічного розвитку капіталістичних країн в кінці XIX ст.

був поступовий перехід від капіталізму, заснованому на вільній конкуренції окремих

самостійних підприємств, до монополістичного капіталізму.

За останні десятиріччя XIX ст. світова промислова продукція виросла більше ніж

в 3 рази. В різних галузях промисловості на основі досягнень науки відбулися вели-

кі технічні зрушення. Особливо велике значення мали винаходи і вдосконалення в

електротехнічній та хімічній промисловості, в металургії та машинобудування. Та-

кий стрибок в розвитку світового промислового потенціалу був зв’язаний з початком

II науково-технічної революції.

На рубежі XIX–XX ст. кардинально змінилися основи наукового мислення, пе-

реживає розквіт природознавство, йде створення єдиної системи наук. Цьому сприя-

ло відкриття електрона і радіоактивності.

Пройшла нова наукова революція, яка розпочалася у фізиці і охопила всі основні

галузі науки. Її представляють М. Планк, який створив квантову теорію, та А. Ейнш-

тейн, який створив теорію відносності, яка ознаменувала прорив в галузь мікросвіту.

Процес революційних перетворень в галузі науки охопив техніку та техноло-

гію. В 1867 р. в Німеччині В. Сіменс винайшов електромагнітний генератор. В 70-ті

роки була винайдена динамо-машина, яку можна було використовувати як генератор

електроенергії.

У 80–90-х роках винайдені двигуни внутрішнього згорання — карбюраторний

(Н. Отто, Німеччина, 1887 р.) та дизельний (Р. Дизель — Німеччина, 1893 p.).

У 80-х роках двигуни внутрішнього згоряння були вдосконалені. На їх базі ні-

мецькі винахідники І.Г. Даймлер і К. Бенц створили автомобіль.

Відкриття в галузі виробництва хімічної продукції (синтетичні барвники, кисло-

ти, фарбувальні, лікарські, парфумерні та інші вироби) дали поштовх для прискоре-

ного розвитку хімічної промисловості.

Велике економічне значення мали технічні вдосконалення в металургії — кон-

верторний спосіб виробництва сталі, впровадження мартенівських печей, що значно

підвищували продуктивність праці.

Темпи технічного прогресу були вражаючими, їхні результати важко переоціни-

ти. Технічні та технологічні відкриття різко підвищили ефективність праці, почалося

масове виробництво товарів, знизилася їх собівартість.

Нова ступінь розвитку продуктивних сил капіталістичної промисловості обумо-

вила значні зміни в самій структурі економіки. Прискорюється процес індустріаліза-

ції. Змінилася роль важкої промисловості порівняно з легкою: вона стає провідною.

§ 2. Перехід від вільної конкуренції до монополій

Розширення виробництва вимагало великих капітальних вкладень. Тому якісно

нові зміни відбувалися і в організації та управлінні виробництвом. Провідне місце

377

Розділ 32. Господарство провідних країн світу в останній третині XIX – на початку XX ст.

належало товариствам на основі акціонерної колективної власності, завдяки яким за-

лучалися вільні капітали. Посилився процес концентрації виробництва і централіза-

ції капіталу, що охопив усі розвинуті країни й основні галузі їхньої економіки. У про-

мисловості, банківській сфері виникають і розвиваються монополістичні об’єднання.

Зрощення банківського капіталу з промисловим зумовило формування фінансової

олігархії. Основними формами монополістичних об’єднань були картелі, синдикати,

трести та концерни.

З переходом до монополістичного капіталізму посилюється циклічність капіта-

лістичної економіки, зростає нерівномірність економічного розвитку країн. В кінці

XIX — на початку XX ст. найбільш високі темпи розвитку економіки мали відносно

молоді країни — США, Німеччина, та Японія, які зайняли провідне місце в світі за

обсягами промислового виробництва і обігнали Англію та Францію.