1870 Р. Фабрика не витіснила мануфактуру і ремесло.

Особливості запізнілого промислового перевороту та індустріалізації в Німеччині:

— розвивалася головним чином важка промисловість, а легка відставала. Випе-

реджаючий розвиток важкої промисловості можна пояснити будівництвом за-

лізниць та військовими потребами;

— Німеччина була країною молодого капіталізму (німецькі заводи будувалися на

півстоліття пізніше англійських і, природно, оснащувалися новітньою на той

372

Частина IV. Економічна історія

час технікою, купленою в Англії, хоча було здійснено ряд власних винаходів.

Тут, наприклад, відкрили методи виробництва анілінових фарб, і в результаті

цих відкриттів почала успішно розвиватися хімічна промисловість;

— значна частина необхідних для розвитку промисловості капіталів знаходилася

не в буржуазії, а в поміщиків.

Промисловий переворот США розпочався в останньому десятилітті XVIII ст.,

але проходив в особливих умовах. Однією з таких умов був постійний притік емі-

грантів з різних країн Європи. Якби не ця обставина, американська промисловість не

мала б робітників. Другою умовою промислового перевороту був хронічний дефіцит

робітників, тому що вони постійно йшли на захід, у фермери.

Як і в більшості країн Європи, переворот розпочався у бавовняній галузі. В 90 —

ті рр. XVIII ст. англійський робітник Слейтер, який приїхав в Америку, по пам’яті

відновив креслення ватерної машини, однієї з перших прядильних машин. У ті ж

роки американський учитель Уїтні винайшов бавовноочисну машину (1793 р.). Пер-

ша фабрика в США була заснована в 1791 р. М. Браном у штаті Род-Айленд. Од-

нак початковим етапом технічної революції в бавовняній промисловості вважається

заснування Френсісом Лоуелом в 1815 р. в Уотелі (штат Масачусетс) фабрики, де

вперше в світі був налагоджений процес виробництва під одним дахом.

До середини XIX ст. переворот у бавовняній промисловості був закінчений і

США за виробництвом бавовняних тканин вийшли на II місце в світі після Англії.

Американці не тільки швидко переймали європейську техніку, але й створили ряд

власних винаходів: молотарка, косарка, револьверний станок, бесемерівський процес

в металургії, трактор, швейна машинка, пневматична шина, фосфорний сірник та ін.

У 50-х роках XIX ст. в промисловості Північно-Східної частини США запанувала

фабрична система.

Бурхливий розвиток металургії, будівництво залізниць стали добрим стимулом

для розвитку вугільної промисловості (Пенсільванія). У 1807 р. на р. Гудзон з’явився

колісний пароплав, збудований Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися ка-

нали, які мали велике господарське значення.

Та все ж до середини XIX ст. США залишалися в основному аграрною країною,

промисловий переворот завершився лише в північних штатах. Південь залишався

аграрним районом з рабовласницьким плантаційним господарством. Суперечності

між північними і південними штатах викликали Громадянську війну в США (1861–

1865 Pp.), яка водночас була буржуазною революцією. Війна закінчилася перемогою

Півночі. Важливими її наслідками було скасування рабства, ліквідація політичної та

економічної роз’єднаності США та остаточне завершення промислового перевороту.