§ 1. Причини, хід та наслідки промислового перевороту в Англії

Капіталізм перемагає тільки з другої половини XVIII ст. Чому? Тому що тільки

з цього часу розпочинається промисловий переворот — перехід від мануфактури з її

ручною ремісничою технікою до великого машинного фабрично-заводського вироб-

ництва. Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія — в останній

третині XVIII — середині XIX ст.

Причини промислового перевороту в Англії:

— накопичення капіталу;

— знищення класу селянства і повний перехід сільського господарства на шлях

капіталізму;

— Англійська буржуазна революція;

— створення колоніальної імперії (до середини XIX ст.);

— створення армії найманих робітників.

Розпочався промисловий переворот у текстильній промисловості, і перш за все в

бавовняній галузі. Потіснивши дороге сукно, бавовняна тканина, виготовлена з допо-

могою нових машин, стала більш дешевою та якісною. Саме вона змогла забезпечити

як власний значний попит, так і витіснити конкурентів на світовому ринку.

Саме ткацтво стало об’єктом удосконалень та винаходів. Розпочався промисло-

вий переворот з того, що у 1733 р. механік Джон Кей винайшов найпростіший ткаць-

кий верстат з літаючим човником. Винахідником — ткачем Джеймсом Харгрівсом у

1765 Р. Була винайдена механічна прялка «Дженні», на якій можна було працювати

спочатку на 8, а потім на 80 веретенах. У 1769 р. була сконструйована «ватерна маши-

на Хайса», яка приводилася в рух водою. В останній третині XVIII ст. С. Кромптон

створив «мюль-машину», яка базувалася на принципах роботи прядки «Дженні», але

виготовляла тонку і міцну бавовняну пряжу. Вона поширилася у виробництві і стала

технічною основою механізованого прядіння.

Процеси ткацтва деякий час відставали від механізованого прядіння, але ця невід-

повідність була ліквідована винаходом механічного ткацького верстата Е. Картрайта

у 1785 р. Він заміняв роботу 40 ткачів. Так в англійській промисловості з’явилися

перші машини і фабрики. У 60-80-х роках XVIII ст. вони з’явилися в інших галузях

промисловості.

Епохальне в історії промисловості значення мав винахід шотландського механіка

Джеймса Уатта, який у 1769 р. винайшов першу парову машину. У 1782 р. Дж. Уатт

удосконалив її, і з цього часу парова машина стала основним джерелом енергії бри-

танської текстильної промисловості. Це дало змогу широко використовувати вугілля

як основне паливо, ліквідувало залежність від водяного двигуна, відкрило для про-

мисловості нові регіони країни.

Застосування машин прискорило розвиток металургії, вугільної промисловості.

Виникло машинобудування, основу якого складали винахід і широке застосування

токарного верстата та свердлильної машини. Зростання промислового виробництва

370

Частина IV. Економічна історія

зумовило появу нових досконаліших та швидкісних транспортних засобів. Наявність

парової машини зробила можливим її застосування на залізничному і морському

транспорті. У 1812 р. в Англії пущено пароплав на р. Клайд. У той же час розпочалися

експерименти на залізницях. Р. Тревтик збудував декілька моделей парових повозок.

Продовжив його пошуки Дж. Стефенсон, який створив самохідну паросилову установ-

ку на основі стаціонарної парової машини. Локомотив Стефенсона у 1829 р. пройшов

перші випробування і розвивав швидкість 22 км/год. У 1830 р. була збудована перша в

Англії та світі залізниця, яка з’єднала Манчестер і Ліверпуль та мала велике господар-

ське значення. Будівництво залізниць викликало докорінні зміни в економіці Англії,

створивши стабільні комунікації між різними районами та галузями промисловості.

Промисловий переворот змінив економічну географію Англії. Виникли нові про-

мислові райони, які спеціалізувалися на виробництві окремих видів товарів і про-

дуктів. Значно зросли обсяги промислового виробництва. На середину XIX ст. країна

перетворилася у «майстерню» світу, виробляючи близько половини світової промис-

лової продукції, і зайняла виняткове становище в світовому господарстві й міжна-

родній політиці.

Промислово-торговій гегемонії Англії сприяла економічна політика держави. До

40-х років XIX ст., коли індустріалізація ще не була завершена, в Англії панували

високі митні збори на іноземні товари. Коли ж англійська промисловість наскільки

зміцніла, що перестала боятися іноземної конкуренції, буржуазія проголосила необ-

межену свободу торгівлі — так зване фрітредерство (від «фрі тред» — вільна торгів-

ля). Його суть полягала в повному звільненні від мита майже всіх товарів, що заво-

зилися в Англію, і була розрахована на взаємне сприяння, тобто зустрічну відміну чи

значне скорочення мита на ввіз англійських товарів в інші країни. Це забезпечувало

Великобританії як вільний збут за кордоном своїх товарів, так і дешеву імпортну си-

ровину та продовольство.

Перемога машинного виробництва в Англії дала поштовх до формування соці-

альної структури індустріального суспільства. Промисловий пролетаріат становив