§ 1. Основні фактори розкладу феодального господарства

та становлення індустріального суспільства

Розклад феодального господарства був пов’язаний з такими процесами, як роз-

виток товарного господарства, посилення майнової та соціальної диференціації,

формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення, перетворення

феодальної земельної власності на об’єкт купівлі-продажу, використання найманої

робочої сили тощо.

Значну роль у занепаді феодального господарства та становленні індустріально-

го суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Оскільки від ролі мануфакту-

ри в економічній структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI–

XVIII ст. Можна охарактеризувати як мануфактурне. Мануфактура — підприємство,

засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія

промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Існува-

ли два типи мануфактур — розсіяна (децентралізована) та централізована.

Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI — першій половині

XVII ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі. Робітники при

даному типі виробництва, не зважаючи на їхню просторову відособленість, були

пов’язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабрикат, інші доводили його

до необхідної кондиції.

Централізована мануфактура характеризувалася територіальною єдністю вироб-

ництва і утвердилася в другій половині XVII ст.

Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалізації та технічного роз-

витку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в

сукняному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні.

Фактором, який значно прискорив розклад феодалізму, стали Великі географічні

відкриття кінця XV — початку XVI ст.

Найважливішими з них стали:

— відкриття Америки Х. Колумбом в 1493 р.;

— відкриття морського шляху в Індію Бартоломео Діасом та Васко да Гамою

(1487, 1497);

— відкриття Північної Америки Дж. Кеботом (1497–1498);

— перша кругосвітня подорож Ф. Магеллана (1519–1522).

Передумови Великих географічних відкриттів:

— криза Левантійської торгівлі, яка виникла після загарбання турками Констан-

тинополя у 1453 р. Завоювавши Візантію турки перерізали торгівельний шлях

з Європи на Схід;

— нестача золота як грошового металу;

— розвиток науки і техніки, особливо суднобудування та навігації;

— політичні передумови.

364

Частина IV. Економічна історія

Наслідки Великих географічних відкриттів:

— «революція цін», викликана притоком в Європу великої кількості золота та

срібла. Як наслідок, в Іспанії та Португалії ціни виросли в 4–4,5 р., в Італії та

Німеччині — в 2 рази. Як не парадоксально, потік золота не збагатив Іспанію

та Португалію, а наніс удар по її господарству, тому що в цих країнах пану-

вало натуральне господарство. Навпаки, «революція цін» посилила Англію та

Нідерланди, країни з розвинутим товарним виробництвом, чиї товари йшли в

Іспанію та Португалію.

— створення світового ринку;

— створення колоніальної системи;

— збільшення обсягів торгівлі.

Відбулися значні зрушення у сфері торгівлі, обігу та розподілу. Просте товарне

виробництво переростало в ринкове, поглиблювався міжнародний поділ праці, фор-

мувалися національні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З’явилися

монопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні біржі.

Значну роль у процесі ґенези індустріальної цивілізації відіграли буржуазні рево-

люції в Нідерландах, Англії, Північній Америці, Франції.