§ 3. Господарство класичного середньовіччя (X–XV ст.)

Період характеризується завершенням процесу формування феодальних відно-

син. Селяни були поставлені в поземельну і особисту залежність. Спостерігається

зростання продуктивних сил. Завдяки поступовому вдосконаленню знарядь праці і

підвищенню її продуктивності проходить спеціалізація працівників в різних галузях

виробництва — ремесло відділяється від землеробства в окрему галузь. Зростаюча

спеціалізація призводить до зростання обміну, розширення торговельних зв’язків.

З’являються купецькі гільдії, розвивається ринкове господарство.

Основною формою організації виробництва в сільському господарстві залиша-

ється феодальне помістя, у якому в XI–XIII ст. панувало натуральне господарство

(повністю забезпечувалися потреби за рахунок власних ресурсів). Однак, в XIV–

XV ст. Починається розклад феодальних відносин. Відбувається заміна відробітко-

вої ренти грошовою (комутація ренти), розвивається оренда. Дворяни починають

застосовувати в господарстві найману працю. В основі цих процесів поглиблюється

суспільний поділ праці, розвиваються товарно-грошові відносини. Зміна феодальної

ренти призвела до послаблення, а потім і ліквідації особистої феодальної залежності.

В XI ст. в економічному житті Західної Європи почався період урбанізації — від-

родження античних міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон) і утворення

нових (Гамбург, Любек, Лейпциг, Магдебург). Відокремлення ремесла від сільського

господарства, розвиток товарних відносин стимулював виникнення міст як центрів

ремесла і торгівлі. Ремісники, як дрібні товаровиробники, які мали високу кваліфіка-

цію для захисту своїх інтересів об’єднувалися в особливі корпорації — цехи.

Середньовічний цех — підприємство, у якому використовувалася ручна праця,

був відсутній поділ праці і застосовувалася робоча сила залежних працівників. Кож-

ний цех мав свій статут. Повноправним членом цеху був майстер — дрібний товаро-

виробник, який був власником майстерні і засобів виробництва. В якості помічників

360

Частина IV. Економічна історія

у нього працювали один або декілька учнів. В XI–XII ст. кожний учень міг, здавши

екзамен, отримати звання майстра. Перші цехи виникли в X ст. в Італії.

У перші століття свого існування цехи мали прогресивне значення, адже забез-

печували високу якість виробів, однак з середини XIV ст. цехова організація ремесла

з її жорсткою регламентацією, забороною реклами, нерозголошенням секретів вироб-

ництва, стає перешкодою економічному розвитку.

Ріст міст в XI–XV ст. сприяв розвитку внутрішньої і зовнішньої торгівлі. Серед-

ньовічна торгівля була в основному морською. Зовнішня торгівля була сконцентро-

вана в басейнах Середземного, Балтійського та Північного морів. Середземноморська

торгівля об’єднувала купців Іспанії, Франції та Італії, які торгували між собою, а та-

кож із Візантією і Сходом. Найбільший вплив у цій торгівлі мали купці могутніх місь-

ких республік Північної Італії — Генуї та Венеції. Зі Сходу везли в Європу предмети

розкоші, вино, прянощі, фрукти. В торгівлі по Північному та Балтійському морях

брали участь північно — німецькі міста, Нідерланди, скандинавські країни, Північна

Франція, Англія, західні землі Російської держави (Новгород, Псков). Провідна роль

у північній торгівлі належала Гамбургу, Любеку, Бремену, Брюгге, Лондону. Згодом

вони об’єдналися у спілку приморських міст під назвою Ганза (об’єднання, спілка),

яка об’єднувала більше 70 міст на чолі з німецьким містом Любеком. Ганзейські купці

везли з Північної та Східної Європи хліб, рибу, мед, віск, смолу, дьоготь, пушину в

обмін на сукно з Англії та Фландрії, німецькі металічні вироби, французькі вина. Ді-

яльність спілки тривала з XII до XVII ст.

Товари східного та південного потоків зустрічалися на ярмарках, які були най-

більш розповсюдженою формою середньовічної міжнародної торгівлі. В XIII–XIV ст.

самим жвавим місцем торгівлі було графство Шампань (Франція), де ярмарки про-

ходили цілий рік. В другій половині XIV ст. ярмаркові центри перемістилися в Ліон

та Женеву. В XV ст. центром ярмаркової торгівлі в Європі стало м. Брюгге (Фланд-

рія).

Торгівля, як відомо, без грошей нормально розвиватися не може. У Західній Єв-

ропі в середні віки в грошовому обігу була велика кількість найрізноманітніших мо-

нет. Розібратися у їх повноцінності, обміняти їх було досить складно. На допомогу

купцям прийшли так звані міняйли. Поступово міняйли перетворилися на банкірів.

Вперше вони з’явилися на півночі Італії у XV ст. В багатьох містах були організо-

вані установи, які видавали кредити під заставу цінних речей, беручи за це 5%. Їх

ініціаторами стали францисканські монахи. Спочатку ці установи називали «горою

милосердя», а згодом — ломбардами, тобто установами, які винайшли італійці. Пер-

ший ломбард був заснований у 1462 р. у м. Перуджі (провінція Ломбардія). Банки

виникли в Італії ще в XI ст.

Інтенсивний розвиток сільського господарства, промисловості, торгівлі, грошо-

вого обігу, банківської системи, кредиту свідчить, що в ряді країн Західної Європи

з’явилися паростки нового, прогресивнішого виробництва. Виникають спеціалізова-

ні райони з виробництва різноманітних товарів, численні ярмарки, товарно-грошові

відносини, формуються національні ринки.

361

Розділ 29. Економічний розвиток країн західної європи в епоху середньовіччя

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Як проходив процес еволюції форм землеволодіння у Західній Європі в період

раннього середньовіччя?

2. Назвіть основні риси феодальної економіки.

3. Охарактеризуйте процеси, які відбувалися в економічному житті Західної Єв-

ропи у ранньому середньовіччі.

4. Які форми феодальної ренти ви знаєте?

5. Розкрийте фактори розвитку і піднесення міст Західної Європи в XI ст.

6. Опишіть цеховий лад середньовічного ремесла, покажіть його економічну ра-

ціональність у XII–XIV ст.

7. Охарактеризуйте риси, характер європейської торгівлі в середні віки, її головні

шляхи, учасників.

8. Що вам відомо про розвиток банків та кредитної системи у середні віки?

Контрольні тести

1. В якому столітті у Західній Європі розпочався процес урбанізації?

а) X ст.;

б)XI ст.;

в) XV ст.;

г) XVI ст.

2. Центр ярмаркової торгівлі у XIII–XIV ст. був розміщений у:

а) Франції;

б) Швейцарії;

в) Нідерландах;

г) Німеччині.

3. Який з єзуїтських орденів заснував перший ломбард?

а) орден тамплієрів;

б) орден францисканців;

в) орден домініканців;

г) орден бенедикціанців.

4. У якій країні було вперше винайдено книгодрукування?

а) в Англії;

б) у Франції;

в) в Німеччині;

г) в Італії.

5. У якій послідовності з’явились форми феодального землеволодіння?

а) бенефіцій — алод — феод;

б) феод — бенефіцій — алод;

в) алод — феод — бенефіцій;

г) алод — бенефіцій — феод;

д) феод — алод — бенефіцій.

362

Частина IV. Економічна історія

6. Провідну роль в Ганзейському союзі відігравали:

а) Гамбург, Бремен, Любек;

б) Париж, Рига, Гданськ;

в) Ліон, Версаль, Мілан;

г) Гамбург, Рига, Ліон;

д) Париж, Любек, Гданськ.

7. Цехова регламентація середньовічного ремесла була зумовлена:

а) потребами виживання у міських умовах дрібних виробників;

б) релігійними канонами;

в) іміджевими професійними причинами;

г) підвищенням якості виробів.

8. Гільдія — це об’єднання:

а) ремісників;

б) купців;

в) лихварів;

г) суднобудівників;

д) мореплавців.

9. Прекарна угода складалася між феодалом та селянином з приводу:

а) передачі землі феодала у приватну власність селянину;

б) передачі землі селянина у приватну власність феодалу;

в) передачі панської землі в оренду селянам;

г) видачі селянинові кредиту для ведення сільськогосподарського вироб-

ництва.

10. За чийого князювання у Київській Русі вперше почали карбувати монети?

а) Володимира Великого;

б) Святополка;

в) Ярослава Мудрого.

363

Розділ 30. Господарство країн Західної Європи та США у період розпаду феодалізму... (XVI–XVIII ст.)

РОЗДІЛ 30.

ГОСПОДАРСТВО КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ ТА США

У ПЕРІОД РОЗПАДУ ФЕОДАЛІЗМУ ТА ЗАРОДЖЕННЯ

ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА (XVI–XVIII СТ.)