§3. Криза рабовласницького ладу. Її причини

У добу пізньої Римської імперії (III–V ст. н.е.) господарство занепало і прийшло

до кризового стану. Причиною кризи було загострення суперечностей рабовласниць-

кого суспільства. Дешева рабська праці не стимулювала технічний прогрес. Контроль

за працею рабів у латифундіях був утруднений, що призводило до зниження про-

дуктивності праці. Витіснення з економічного життя невеликих власників підривало

господарські засади держави, її військову могутність. Зазнала краху завойовницька

політика Риму, внаслідок чого припинилося регулярне поповнення господарства ра-

бами. Ціни на них зросли, використання стало нерентабельним.

Криза рабовласницького господарства в аграрному виробництві виявилася у

зменшенні площі оброблюваних земель, нерентабельності вілл та латифундій, поши-

ренні екстенсивних форм ведення господарства. Обмежувалася абсолютна власність

рабовласника над рабами. Провідною формою виробничих відносин у сільському

господарстві став колонат — латифундії дробили на парцели, до яких стали прикрі-

плювати колонів — дрібних землеробів та рабів, відпущених на волю.

У 476 р. н.е. Західна Римська імперія перестала існувати. Її падіння вважають

кінцем історії стародавнього світу.

356

Частина IV. Економічна історія

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Контрольні запитання

1. Які ви знаєте країни східного рабства? Розкрийте його особливості.

2. Які галузі виробництва розвинули стародавні греки? Якого рівня досягли їхня

торгівля, фінанси, кредит?

3. Якими були основні причини занепаду античного рабовласницького господар-

ства?

4. У чому полягала відмінність між античним і східним рабством?

5. Чому господарство Стародавнього Риму називають класичним?

Контрольні тести

1. Чому земля у країнах Стародавнього Сходу знаходилася у державній власності?

а) через необхідність організації будівництва та підтримання у робочому стані

іригаційних споруд;

б) держава підпорядковувала собі общинників-землеробів;

в) общинну землю легше було зробити державною;

г) у зв’язку з низькою продуктивністю праці в сільському господарстві.

2. Перехід від мотичного землеробства до плужного вперше відбувався в:

а) Стародавній Месопотамії;

б) Стародавньому Єгипті;

в) Стародавньому Китаї;

г) Стародавньому Римі.

3. Коли з’явився перший банк?

а) в XI ст.;

б) у II тис. до н.е.;

в) у V ст.;

г) у XV ст.

4. Яка з країн стала батьківщиною терасної системи землеробства?

а) Стародавній Рим;

б) Стародавня Греція;

в) Стародавня Сирія;

г) Стародавня Індія.

5. У якій з країн був винайдений перший сейсмограф?

а) Стародавній Китай;

б) Стародавня Греція;

в) Стародавній Рим;

г) Стародавній Вавилон.

6. Що являла собою ергастерія?

а) велику майстерню, в якій працювали раби;

б) велику майстерню, в якій працювали вільні ремісники;

в) ділянку землі;

357

Розділ 25. Економічний розвиток стародавніх цивілізацій

г) торговельну спілку.

7. Латифундія у Стародавньому Римі — це:

а) господарство у декілька гектарів, де працювали десятки рабів;

б) господарство в тисячі і десятки тисяч гектарів, де працювали тисячі рабів;

в) господарство, у якому панувало натуральне господарство;

г) господарство, орієнтоване на ринок.

8. Іригаційні системи виникли на базі техніки:

а) кам’яної;

б) мідної;

в) залізної;

г) дерев’яної.

9. Основне призначення рабства на річкових цивілізаціях:

а) продуктивна праця;

б) полігамія;

в) престиж влади;

г) будівництво.

10. Головне джерело античного рабства:

а) неплатоспроможні боржники;

б) військова здобич;

в) сім’ї рабів;

г) осуджені злочинці.

358

Частина IV. Економічна історія

РОЗДІЛ 29.

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ