6. Наукове значення палеогеографії

– Прогнозування (девіз науки, реконстукції, моделі);

- Значення П-х карт для ландшафтознавства (ці дані дозволяють встановити форми рельєфу, етапи розвитку грунтів, їх вік;

- П-ні карти можуть використовуватися для уточнення меж на всіх фізико-географічних картах;

- Створення моделей розвитку ГО;

- Виявлення хоро-хронологічних зв’язків прир. середовища та досл. їх зміни під впливом різних факторів.

Наукове значення палеогеографії

1. Прогнозування й прогноз природи, окремих природних явищ і процесів, екологічних та екогеографічних змін на підставі даних палеогеографії. Значення палеогеографічних карт для географії.

2. Розуміння сучасних ландшафтів.

3. При геоморфологічних та ґрунтознавчих дослідженнях.

Паеогеографічні карти можуть бути узгоджені з картами фізико-географ-ічного спрямування.

1. значення для прогнозування 2. світоглядна функція (походження Землі) 3. значення палеогеографічних карт для ландшафтознавства та грунтознавства 4. дані використовуються для встановлення історії розвитку рельєфу 5. уточнення меж та їх виділення на ланд., грунтових катрах

7. Практичне значення палеогеографії

– Пошук корисних копалин (давні поховані долини річок є прогнозними територіями для пошуку бетонних пісків, родовищ, бутового каменю.

Еолові піски є гарною сировиною для виробництва скла.

Четвертинні відклади є цінною сировиною для пошуку солевих родовищ.

Болотні відклади – сировина для керамзиту.

Четв. відкл. – основа для буд-ва.

• Палеогеоморфологічні матеріали використовують для фізико-географічного картографування.

8. Періодизація геологічної історії як основа палеогеографії. Періоди фанерозою.

Геологія нерозривно пов`язана з часом, бо постійно вирішує послідовність формування і умови утворення гірських порід. Це має важливе теоретичне і практичне значення бо дає відповідь на питання: коли утворилась земна кора, платформи материків, океанічні западини, гірські системи; коли з`явилось життя на Землі і як воно мінялось з плином геологічного часу.

Важливо також знати, наприклад, коли і при яких умовах утворились поклади кам`яного вугілля, нафти, солей, рудних корисних копалин, дорогоцінних каменів тощо. Це допомагає геологам виявити закономірності формування корисних копалин в часі і просторі і, таким чином, виділити райони, які перспективні для їх пошуків. Тобто, вивчення геологічної історії має велике світоглядне і практичне значення.

Крім визначення віку порід, в геології часто виникає потреба у визначенні початку і кінця рухів земної кори або процесів у ній чи на її поверхні, появи певних тварин та рослин і їх вимирання. Навіть зміна кліматів протягом геологічної ери та періодів нерідко цікавлять геологів, бо давні клімати різних широт не тільки пояснюють способи утворення осадових порід, а й формування багатьох видів корисних копалин (наприклад, деяких алюмінієвих, марганцевих і залізних руд, солей, вапняків тощо). Багато допомагає в цьому наука палеогеографія, яка вивчає клімат, рельєф суші і дна морів, розподіл морів і континентів та інші фізико-географічні особливості минулих геологічних епох і зміни цих особливостей у часі. В житті Землі і формуванні земної кори величезну роль відігравали тектонічні рухи, що призводили до утворення гірських систем, щитів, западин, підняттів та інших геологічних структур.

Саме встановлення часу і вияснення процесу виникнення тектонічних структур та їх подальшого розвитку є ще одним завданням історичної геології. Це завдання вирішує один із розділів історичної геології – геотектоніка. Крім того, перед історичною геологією стоять завдання вивчення послідовності магматичних і метаморфічних процесів. Історична геологія тісно пов`язана з цілим рядом інших наук і в першу чергу – з палеонтологією і регіональною геологією. Вони виникли і розвивались фактично одночасно (з середини ХІХ ст.), доповнюючи одна одну.

Фанерозойський еон, фанерозой (др.-грец - життя) - геологічний еон, що почався ~ 570 млн років тому і триває в наш час, час «явного» життя. Початком фанерозойських еону вважається кембрійський період, коли відбулося різке збільшення числа біологічних видів і з'явилися організми, що володіють мінеральними скелетами. Попередній еон називається криптозой , тобто час «прихованого» життя, оскільки слідів його прояву знаходять дуже мало. Фанерозойський еон поділяється на три геологічних ери (від більш древніх до молодих): Палеозой (кембрій, ордовік, силур, девон, карбон, перм), мезозой (тріас,юра, крейда), кайнозой (палеоген, неоген, антропоген).