2.4 Перевірка справності елементів заземлювальних пристроїв сцб

Електромеханік, виконуючи дану роботу, повинний перевірити стан наземних елементів заземлювальних пристроїв СЦБ і справність іскрових проміжків релейних шаф і світлофорів. При цьому перевіряють цілість заземлювальних провідників і спусків, щільність їх кріплення і наявність контакту в місцях з’єднання, а також правильність укладання і закріплення. Щільність кріплення визначають за відсутністю зсуву деталей при легкому простукуванні місць кріплення молотком чи підтягуванням кріпильних гайок. Цілість проводів спусків заземлень, правильність їх укладання та кріплення перевіряють візуально.

Наявність надійного контакту в місцях приєднання заземлювальних провідників можна визначити вимірювальним приладом заземлення М-416. Показання приладу повинні бути близькими до нуля. Наявність контакту можна перевірити і вольтметром. Наприклад, при заземленні пристрою СЦБ до рейки, вольтметром вимірюють напругу на рейках (між рейками), а потім між заземленням і протилежною рейкою (див. рисунки 39.3 і 39.4).

Рисунок 39.3 –  Схема перевірки кріплення заземлення до середньої точки ДТ методом вольтметра

Рисунок 39.4 –  Схема перевірки кріплення заземлення до рейки методом вольтметра

Якщо заземлювальний провідник має достатній контакт із рейкою (із середньою точкою ДТ), то обмірювані напруги повинні бути рівні (U1 = U2). У випадку заземлення пристрою СЦБ на середню точку дросель-трансформатора вимірювальний прилад спочатку підключають до виводів напівобмотки, а потім провід приладу із середнього виводу переносять на заземлювальний провідник. Показання вольтметра при цьому повинні бути однаковими. Аналогічно перевіряють наявність контакту заземлень пристроїв (конструкцій) і в інших місцях їх підключення. Недоліки, виявлені при перевірці, повинні бути усунуті.

Справність іскрового проміжку перевіряють методом вимірювання потенціалу на його затискачах. Для цього вольтметр постійного струму зі шкалою більше 20 В підключають до затискачів іскрового проміжку. Місця підключення приладу попередньо повинні бути зачищені до блиску. Якщо стрілка вимірювального приладу при цьому відхиляється, іскровий проміжок справний. Якщо стрілка вимірювального приладу не відхиляється навіть у момент проходу електрорухомого складу, іскровий проміжок несправний і підлягає заміні на справний.

Перед встановленням в експлуатацію іскрові проміжки перевіряють на відсутність короткого замикання в його електричному колі та відповідність необхідної пробивної напруги від 800 В до 1200 В. Іскровий проміжок перевіряють мегомметром М4100/5 (ЕС0202/2) з напругою 2500 В.

Перевірку іскрового проміжку виконують у такій послідовності. До затискних болтів іскрового проміжку паралельно підключають мегомметр, високоомну шкалу вольтметра і конденсатор ємністю 0,1 мкФ на робочу напругу 1500 В. Обертаючи ручку мегомметра і поступово збільшуючи число обертів, спостерігають за стрілкою вольтметра. Якщо іскровий проміжок справний, то стрілка вольтметра відхиляється убік збільшення напруги до моменту його пробою, а потім повертається у вихідне (нульове) положення.

Показання вольтметра не повинні бути нижче 800 В і вище 1200 В. Якщо іскровий проміжок замкнути (несправний), то стрілка вольтметра не повинна відхилятися. Несправний іскровий проміжок слід розібрати, з його мідних електродів видалити задирки, металеві ошурки тощо, потім зібрати і знову випробувати. Якщо пробій іскрового проміжку настає при напрузі нижче 800 В або вище 1200 В, то його слід розібрати і відповідно збільшити чи зменшити число слюдяних прокладок. Болт вкладиша іскрового проміжку повинний бути затягнутий повністю. Після кожної зміни прокладок іскровий проміжок слід знову випробувати.

Вимірювання опорів заземлення конструкцій і пристроїв (штучні спорудження – мости, шляхопроводи без кріплення на них контактної мережі, ВЛ живильних ліній), що підключаються до рейкових кіл (при необхідності контролю їх значень за умовами впливу на роботу рейкових кіл і захисту від електрокорозії), виконують при прийманні в експлуатацію та в наступному не рідше 1 разу в 5 років (постійний струм) і не рідше 1 разу в 10 років (змінний струм).