6 Перевірка стану ізолюючих елементів рейкових кіл, що обслуговуються працівниками дистанції колії
6.1 Огляд стану рейкових кіл
При візуальному огляді працівниками дистанції сигналізації та зв’язку ізолюючих стиків, ізоляції серг, зв’язних смуг, арматури пневмообдувки та обігріву стрілок звертають увагу на недоліки, що приводять до порушення нормальної роботи рейкових кіл: згін або розтягання ізолюючих стиків, наявність „накату”, металевої стружки і пилу на торцях рейок ізолюючих стиків, відсутність торцевих прокладок у зазорі стика, зсув зазору клеєболтового стику на рейкову підкладку (при угоні рейок); видавлювання зі стика зношених (дефектних) ізолюючих прокладок; наявність торкання баласту рейок і елементів ізолюючого стика.
Зазор між торцями рейок в ізолюючому стику і товщина ізолюючої торцевої прокладки повинні складати від 5 мм до 8 мм; „накат” у торці рейок ізолюючого стика не допускається. Бічні ізолюючі прокладки стика повинні бути цілими і виступати з-під металевих накладок від 4 мм до 5 мм. Для забезпечення необхідного опору ізоляції стика місця виходу ізолюючих прокладок з металевих частин повинні бути очищені від бруду, мазуту, металевого пилу.
Справність клеєболтових стиків (клеєболтового з’єднання накладок з обома рейками) перевіряють візуально за відсутністю відносного переміщення деталей стика при проході рухомого складу, а також за наявністю слідів на рейках і накладках від тертя деталей. Відстань між торцевими поверхнями підошви рейок стика і бічною поверхнею рейкової підкладки повинна бути не менше 50 мм.
При огляді ізоляції серг, зв’язних смуг, арматури пневмообдувки та обігріву стрілок звертають увагу на наявність і цілість ізолюючих прокладок, які повинні бути надійно закріплені та очищені від бруду. Товщина ізолюючої прокладки між сергою і вістряком повинна бути не менше 4 мм, а товщина металевої прокладки – не більше 3 мм, причому металева прокладка повинна мати однакові розміри з основою серги. У місцях встановлення ізоляції стрілочного переводу, кріпильні болти не повинні мати перекосів. Необхідно, щоб арматура пневмообдувки та обігріву стрілочних переводів була ізольована від загальної мережі, а всі ізолюючі деталі були типових форм і розмірів та відповідати марці рейки.
При оглядах стану ізоляції залізобетонних шпал звертають увагу на відсутність торкання клеми і закладного болта (зазор між ними повинний бути не менше 10 мм), механічне руйнування гумової прокладки і її зсув більше ніж на 10 мм, ослаблення клем і закладних болтів, забруднення простору між закладними болтами і клемами.
6.2 Перевірка справності ізоляції ізолюючих стиків
Найбільш характерною відмовою ізолюючого стика з металевими накладками є порушення бічної ізоляції або ізолюючих втулок болтів накладок. Тому стан ізолюючих стиків контролюється в основному виміром „рейка – накладка”. Стан ізоляції накладки можна перевірити вольтметром із внутрішнім опором, який можна прирівняти до прийнятого умовно мінімального опору ізоляції стика.
Умовний опір ізоляції ізолюючого стика для зручності вимірів приймають рівним 50 Ом. Для вимірювання опору ізоляції слід використовувати вольтметр з внутрішнім опором не більше не більше 50 Ом. Якщо для вимірювання використовують вольтметр з більшим внутрішнім опором, то паралельно приладу підключають резистор номінальним опором 51 Ом. Для двониткових рейкових кіл без дросель-трансформаторів, у тому числі на відгалуженнях, не обладнаних дросель-трансформаторами, вимірювання стика 1 зводиться до визначення напруг (див. рис. 33.2).
Рисунок 33.2 – Структурна схема вимірювання ізоляції накладок стика
Якщо напруги UР2Н1 < 0,5UР1Р2 і UР2Н2< 0,5UР1Р2, а UР4Н1 < 0,5UР3Р4 і UР4Н2 < 0,5UР3Р4, то опір ізоляції накладок Н1 і Н2 щодо рейкових ниток Р1 і РЗ задовільний. Якщо хоча б одне із зазначених нерівностей не виконується, то ізоляція накладок HI і Н2 щодо рейки Р1 чи РЗ порушена. Аналогічно визначають справність ізоляції стика 2. Зазначений метод вимірювання заснований на тому, що напруга між рейковими нитками прикладається до послідовної схеми з опорів вимірювального приладу, підключеного до однієї з рейкових ниток і накладки, і опору ізоляції між цією накладкою і протилежною рейкою. Чим більше опір ізоляції між накладкою і рейкою, тим менше напруга на вимірювальному вольтметрі, підключеному між цією накладкою і протилежною рейкою.
Опір ізоляції між відповідними накладками і рейками:
RР1Н1 = RВН (UР1Р2 / UР2Н1 – 1) RР1Н2 = RВН (UР1Р2 / UР2Н2 – 1) |
(33.1) |
RР3Н1 = RВН (UР3Р4 / UР4Н1– 1) RР3Н2 = RВН (UР3Р4 / UР4Н2 – 1) |
|
RР2Н3 = RВН (UР1Р2 / UР1Н3– 1) RР2Н4 = RВН (UР1Р2 / UР1Н4 – 1) |
|
RР4Н3 = RВН (UР3Р4 / UР3Н3– 1) RР4Н4 = RВН (UР3Р4 / UР3Н4 – 1), |
де RВН – внутрішній опір вимірювального вольтметра.
Рисунок 33.3 – Схема вимірювання опору ізоляції „рейка – накладка” на електрифікованій дільниці
Опір ізоляції „рейка – накладка” можна визначити за допомогою п’яти вимірювань (див. рис. 33.3) і наступного розрахунку:
RР1Н1 = {[UР1Р2 – (UР1Н1 + UР2Н1)] / UР2Н1}RВН; |
(33.2) |
RР2Н1 = {[UР1Р2 – (UР1Н1 + UР2Н1)] / UР1Н1}RВН; |
|
RР1Н2 = {[UР1Р2 – (UР1Н2 + UР2Н2)] / UР2Н2}RВН; |
|
RР2Н2 = {[UР1Р2 – (UР1Н2 + UР2Н2)] / UР1Н2}RВН. |
Приведений спосіб може бути використаний для вимірювання опору ізоляції „рейка – накладка” у всіх ізолюючих стиках на електрифікованих дільницях залізниць, а також на внутрішніх стиках стрілочних секцій на неелектрифікованих ділянок. На стиках без дросель-трансформаторів даний спосіб можна застосовувати, якщо протилежний стик шунтувати опором RШ = 10 Ом (див. рис. 33.4).
Рисунок 33.4 – Схема вимірювання опору ізоляції „рейка – накладка” на неелектрифікованій дільниці
Рисунок 33.5 – Схема вимірювань при перевірці справності ізолюючих стиків в однониткових рейкових колах
В однониткових рейкових колах справність ізолюючих стиків перевіряють за схемою, наведеною на рис. 33.5, з дотриманням умов щодо внутрішнього опору вольтметра, зазначених в пункті 6.2 цієї ТК.
Умова справності ізоляції в ізолюючому стику:
UР1Н1 < 0,5UР, UР1Н2 < 0,5UР, UР2Н1 < 0,5UР І UР2Н2 < 0,5UР |
(33.3) |
За аналогією з однонитковим рейковим колом перевіряють справність ізолюючих стиків в двониткових рейкових колах, обладнаних дросель-трансформаторами (рис. 33.6).
Рисунок 33.6 – Схема вимірювань при перевірці справності ізолюючих стиків в двониткових рейкових колах, обладнаних дросель-трансформаторами
Опір ізоляції ізолюючого стика в колі „рейка – накладка” можна визначити за схемою, наведеною на рис. 33.7.
Рисунок 33.7 – Схеми вимірювання ізоляції стика за допомогою допоміжного джерела живлення (а) і вимірника опору (б)
При використанні джерела постійного струму GB напругою від 8 В до 9 В вимірюють напругу U і струм I (див. рис. 33.7). Потім за відношенням U/I обчислюють опір ізоляції електричного кола „накладка – рейка”. При електротязі постійного струму необхідно виконати два вимірювання при прямій і зворотній полярності підключення джерела живлення. Остаточний результат дорівнює середньому значенню результатів двох вимірювань.