1 Перевірка стану електропривода

Стан електропривода перевірити без його розбирання і вимикання стрілки, у тому числі стрілки з хрестовиною з БПК, із централізації. Зняти кришку редуктора та оглянути зубчасті колеса, провертаючи шестерні редуктора. Зубчасті колеса не повинні мати тріщин, вм’ятин, підрізування та викришування зубів. Редуктор перевіряють у плюсовому і мінусовому положеннях стрілки (осердя хрестовини з БПК). При провертанні він повинен працювати плавно і безшумно. Визначити наявність мастила на частинах електропривода, що труться і масла в редукторі. Масло в редукторі повинно відповідати температурним умовам.

Визначити стан зовнішнього і внутрішнього фарбування електропривода. При перевірці звернути увагу на технічний стан конденсаторів, що знаходяться усередині корпусу електропривода, на відповідність їх номінальних ємності і напруги нормам, а також на відсутність торкання конденсаторів корпусу електропривода.

Звернути увагу на наявність на конденсаторах бірки РТД і дотримання терміну перевірки. Перевірити надійність кріплення проводів монтажного джгута під гайками, наявність гайок і контргайок на контактних штирях, стан пайок проводів на виводах конденсаторів.

Відповідно до ТК 20 перевірити: стан і кріплення внутрішніх частин і корпусу електропривода, монтажного джгута; правильність регулювання контрольних тяг; чіткість роботи автоперемикача; нормовані зазори; легкість переміщення (без заїдань) рухомих частин електропривода; дію блокувальної заслінки і замка; справність ущільнення кришки, блокувальної заслінки; вихід шибера і контрольних лінійок.

За результатами перевірки старший електромеханік визначає необхідність агрегатної зміни електроприводів на стрілках (хрестовинах із БПК) станції. Зняті електроприводи ремонтують централізовано в майстерній дистанції сигналізації та зв’язку за встановленою технологією.

2 Перевірка стану гарнітури

Виконати на централізованих стрілках перевірки стану гарнітури, передбачені в ТК 16, а для хрестовин з БПК із поворотним (рухомим) осердям – також в ТК 17.

3 Перевірка стану електродвигуна

Для визначення справності стрілочного електродвигуна перевірити стан ізоляції його обмоток від корпусу, опір обмоток збудження і якоря, стан колектора і щіткового вузла, а також цілість корпусу, муфти і виводів.

Опір ізоляції обмоток електродвигуна з проводами його монтажу щодо корпусу вимірюють мегомметром з робочою напругою 500 В чи 1000 В. Перед вимірюванням слід перевірити працездатність мегомметра. При з’єднаних між собою затискачах „Лінія” і „Земля” стрілка мегомметра повинна показувати нуль, а при роз’єднаних – нескінченність. Потім вивід „Земля” підключити до корпусу, а вивід „Лінія” – до одного з виводів електродвигуна. Опір ізоляції обмоток електродвигуна, що знаходиться в експлуатації, щодо корпусу повинен бути не менше 5 МОм. Опір ізоляції знову встановлюваного електродвигуна повинен бути не менше 100 МОм.

При виявленні електродвигуна зі зниженим опором ізоляції замінити його на справний, а несправний відправити для ремонту в РТД дистанції сигналізації та зв’язку. Несправність електродвигуна можна визначити також мультиметром типу В7-63.

Таблиця 24.1

Електродвигун	МСП-0,1 30 В	МСП-0,15 30 В	МСП-0,1 100 В	МСП-0,1 160 В
Опір, Ом, обмотки:
збудження	0,4 – 0,5	0,5 – 0,7	3,7 – 4,6	11,3 – 13,8
якоря	0,6 – 0,7	0,5 – 0,7	6,0 – 7,0	16,0 – 20,0

Електродвигун	МСП-0,15 160 В	МСП-0,25 30 В	МСП-0,25 100 В	МСП-0,25 160 В
Опір, Ом, обмотки:
збудження	9,9 – 12,1	0,2 – 0,3	1,4 – 1,7	3,5 – 4,2
якоря	13,1 – 16,0	0,2 – 0,3	2,4 – 3,0	6,0 – 7,4

При перевірці опору обмотки збудження вимірювальний прилад підключають до одного з крайніх виводів електродвигуна, а інший вивід приладу – до лівої щітки колектора. Для вимірювання опору обмотки збудження провід монтажного джгута знімають з виводу електродвигуна. Опір другої обмотки збудження електродвигуна вимірюють аналогічно.

Опір обмотки якоря електродвигуна вимірюють підключенням комбінованого приладу до щіток електродвигуна при вимкнутому курбельному контакті. Цілість кожної пайки необхідно перевіряти, повільно обертаючи якір на повний оберт. При забрудненому колекторі прилад показує завищений опір обмотки, а при міжвиткових замиканнях – занижений. Значення опору справних обмоток збудження і якоря для різних електродвигунів повинні відповідати даним табл. 24.1.

Якір електродвигуна МСП разом із щітками утворює два паралельні електричні кола, кожне з яких складається з 12 секцій якоря, з’єднаних послідовно через колекторні пластини (див. рис. 24.1).

При обриві секцій в одному колі обмотки якоря вимірювальний прилад показує опір в 2 рази більше, тому що в цьому випадку електричний струм проходить тільки через одну з двох секцій. При обриві двох і більше секцій, у деяких положеннях якоря при його обертанні, вимірювальний прилад показує велике значення опору чи обрив електричного кола.

Рисунок 24.1 – Схеми електродвигуна МСП (а) і укладання секцій обмотки якоря (б)

1 – обмотки збудження; 2 – щітки; 3 – якір

Рисунок 24.2 – Схема електродвигуна ДП

Рисунок 24.3 –  Схема електродвигуна трифазного змінного струму МСТ, МСА, ДАТ

Опір обмоток статора в електродвигунах змінного струму типу МСТ, МСА, ДАТ вимірюють при визначенні причини відмови. Значення опору однієї обмотки статора наведені в табл. 24.2.

Таблиця 24.2 – Основні параметри електродвигунів змінного струму

Електро- двигун	Напруга, В, живлення	Споживаний струм, А, не більше	Номінальна частота обертання, об/хв	Обертальний момент, Н·м (кг·м)	Опір, Ом, обмотки статора фази
МСТ-0,3	190/110	2,1/3,6	850	3,43 (0,35)	5,3 – 5,9
МСТ-0,6	190/110	2,8/4,85	2850	2,37 (0,24)	2,0 – 2,3
МСА-0,3	190	1,95	850	3,43 (0,35)	5,36 – 5,92
МСА-0,6	190	2,6	2850	2,37 (0,24)	2,05 – 2,27
ДАТ	190/110	2,1/3,6	850	3,43 (0,35)	3,9 – 4,26