3 Вимірювання напруги на електродвигуні

Напругу на електродвигуні вимірюють при переведенні стрілки та при роботі електропривода на фрикцію у вільний від руху поїздів час за узгодженням з черговим по станції. Виконання цієї роботи суміщають з вимірюванням струму електродвигуна МСП (ДП) при нормальному переведенні стрілки (хрестовини з БПК) і роботі електропривода на фрикцію, а також з вимірюванням зусилля фрикційного зчеплення в електроприводах з електродвигунами змінного струму згідно з пунктами 1 і 2 цієї ТК.

Відкривши електропривод, електромеханік повинен звернутися за допомогою засобів зв’язку, які є у наявності, до чергового по станції з проханням про переведення стрілки (хрестовини з БПК). Спочатку вимірюють напругу на електродвигуні при переведенні стрілки, потім електромонтер під час переведення стрілки (рухомого, поворотного осердя) закладає шаблон між вістряком і рамною рейкою стрілки (рухомим, поворотним осердям і вусовиком хрестовини з БПК), а електромеханік вольтметром вимірює напругу на електродвигуні при роботі електропривода на фрикцію в плюсовому і мінусовому положеннях. Вимірювальний прилад (вольтметр) при вимірюванні напруги на електродвигуні МСП (ДП) підключають до середнього і крайнього виводу (робочого для даного напрямку обертання) до початку переведення стрілки (хрестовини з БПК). При зворотному переводі напругу вимірюють на іншому робочому виводі. Напруга на електродвигуні в електроприводі СП-3, СП-6, СПТ повинна бути не нижче номінальної для даного типу електродвигуна, а в електроприводі СП-200 з електродвигуном напругою 160 В – не менше 150 В.

Для вимірювання напруги на електродвигуні змінного трифазного струму МСТ, МСА, ДАТ вимірювальний прилад підключають між фазами двигуна і вимірюють напругу усіх фаз між собою. При роботі на фрикцію напруга повинна бути не менше 190 В.

Результати вимірювань заносять у Журнал форми ШУ-64.

Укрзалізниця ЦШ	ТК 23 (п. 9.1.5 ЦШЕОТ/0012)
	Стрілка ЕЦ, хрестовина з БПК (електропривод)
Найменування робіт	Періодичність	Виконавець
Заміна мастила у фрикційній муфті та масла в редукторі електроприводу	1 раз у рік	Електромеханік і електромонтер

Інструмент, матеріали: портативні радіостанції чи інші засоби зв’язку з черговим по станції, торцеві ключі 17 мм і 22 мм, комбіновані плоскогубці 200 мм з ізолюючими рукоятками, плоскогубці з подовженими губками (качконоси) з ізолюючими рукоятками, викрутки з ізолюючими рукоятками 0,8 мм × 5,5 мм × 200 мм і 1,2 мм × 8,0 мм × 200 мм, гачок спеціальний для вилучення фрикційних дисків, мастило ЦИАТИМ-201 чи ЦИАТИМ-202, індустріальне масло, гас (солярка), обтиральний матеріал, кондукторська сумка, сигнальний жилет.

1 Заміна мастила у фрикційній муфті електроприводів сп-3 (сп-2; сп-2р)

Заміну мастила (промивання) фрикційної муфти електроприводів зазначених типів, як правило, виконують у вільний від руху поїздів час або у технологічне „вікно” (коли стрілку, хрестовину з БПК переводити в інше положення не потрібно) за згодою чергового по станції з попереднім записом у Журналі огляду форми ДУ-46 без виключення пристроїв.

Електромеханік робить в Журналі огляду форми ДУ-46 запис, наприклад:

„Для промивання і заміни мастила в фрикційних муфтах електроприводів стрілок (хрестовин із БПК) парної (непарної) горловини станції по черзі будуть виключатися стрілки (хрестовини з БПК) № 2; 4 ... тривалістю ____ хв з моменту узгодження, зі збереженням контролю положення. Час виключення кожної стрілки (хрестовини з БПК) буде узгоджуватися окремо. Першою виключається стрілка № 2”.

Стрілку (хрестовину з БПК) у разі потреби переводять в інше положення відповідно до вимог Інструкції з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту пристроїв сигналізації, централізації та блокування (СЦБ) на залізницях України ЦШЕОТ/0018.

Електромеханік, прибувши на стрілку (хрестовину з БПК), за допомогою наявних засобів зв’язку погоджує з черговим по станції час початку роботи. Електромонтер відкриває кришку електропривода і при вимкнутому курбельному контакті відключає та знімає електродвигун, розбирає фрикційну муфту. Розбирання і промивання фрикції електроприводів СП-2 і СП-3 виконують без виймання редуктора з електропривода. Деталі фрикційного зчеплення при вийманні з корпусу розкладають відповідно до черговості їх зняття. Для вилучення фрикційних дисків спочатку потрібно плоскогубцями (качконосами) вийняти три шпонки, а потім за допомогою двох спеціальних гачків через шпонкові пази вилучити диски. Гачки виготовляють зі сталевого дроту діаметром 2 мм, довжиною 150 мм. З одного кінця дріт загострюється і на відстані 4 мм робиться вигин цього кінця під кутом 90°.

З дисків і внутрішньої частини корпусу фрикції обтиральним матеріалом спочатку видаляють старе мастило, а потім промивають гасом чи соляркою, перевіряють їх цілість, відсутність задирок і „раковин”, а також чистоту мастильних канавок. Після цього диски опускають у рідке мінеральне масло, потім виймають, дають якийсь час маслу стекти і змащують диски тонким шаром мастила ЦИАТИМ-202 чи ЦИАТИМ-201. Внутрішня частина корпусу фрикційного зчеплення і сальникові прокладки змащують мінеральним маслом. Для цього використовують ті ж мінеральні масла, що і для змащення зубчастих передач та інших деталей електропривода. Складання фрикційної муфти виконують у послідовності, зворотній розбиранню. Після закінчення збирання фрикційного зчеплення, встановлення електродвигуна в електропривод і підключення монтажних проводів перевіряють роботу електропривода, а також струм при нормальному переведенні та при роботі електродвигуна на фрикцію. Струм при роботі на фрикцію необхідно встановлювати на величину від 0,2 А до 0,3 А більше нормативного, враховуючи, що після припрацьовування фрикції струм знизиться на це значення.

Після закінчення роботи електромеханік оформляє про це запис у Журналі огляду форми ДУ-46.