Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦШ 0042.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
12.18 Mб
Скачать

7 Внутрішня перевірка трансформаторного ящика і стакана світлофора

Візуально перевірити стан трансформаторного ящика і монтажних проводів, маркірування трансформаторів, надійність кріплення гайок і контргайок, якість обробки наконечників монтажних проводів, наявність ізоляції в місцях переходу через металеві грані.

При необхідності трансформаторний ящик почистити.

Перевірити кріплення монтажних проводів спробою їх зсуву щодо клемних штирів, при необхідності гайки підтягнути. Монтажні проводи повинні бути цілими і мати справні ізоляційні поверхні.

Роботи, пов’язані з дотиком до струмоведучих частин, проводити з відключенням живлення або використанням захисних засобів. Трансформатори повинні мати позначення, що вказує найменування лампи, яку живить даний трансформатор, наприклад К, Ж2, З тощо.

У пристроях, де застосований провід марки ПРГ, необхідно стежити за тим, щоб бавовняне покриття не торкалося металевих наконечників. Для цього на відстані в межах від 3 мм до 5 мм від наконечника на проводи надягають поліетиленову чи полівінілхлоридну трубку. Наконечники повинні бути акуратно оброблені і щільно закріплені під гайками. Кожен кінець дроту повинний мати запас довжини, не менше ніж на два-три обробки.

У місцях переходу монтажу через металеві грані, де проводи змінюють напрямок і виникає небезпека ушкодження ізоляції, джгут обмотують ізоляційною стрічкою.

Проводи, підключені до головки світлофора, у світлофорних стаканах і кабельних муфтах повинні мати фіброві бірки із записом призначення дроту, наприклад К – провід червоного вогню, Ж – провід жовтого вогню тощо. Встановлювати бірки не обов’язково, якщо проводи у світлофорних стаканах і кабельних муфтах розшиті відповідно до типових креслень, також не встановлюють бірки на проводах місцевого монтажу (перемичках). При відсутності бірок в кабельні муфти повинні бути вкладені монтажні схеми.

Перевірити стан наявного ущільнення, яке повинне виключати можливість потрапляння усередину пилу і вологи.

Металеві поверхні пакету заліза трансформаторів та інших приладів протерти тканиною, змоченою трансформаторним маслом, потім протерти насухо.

Про виконані роботи записати в Журнал форми ШУ-2.

Укрзалізниця ЦШ

ТК 14 (п. 8.12 ЦШЕОТ/0012)

Польове обладнання пристроїв СЦБ

Найменування робіт

Періодичність

Вико­навець

Фарбування світлофорів, шаф та іншого обладнання

В міру необхідності, але не рідше одного разу в 3 роки

Електро-монтер

Інструмент, матеріали: металевий шкребок, металева щітка, малярні щітки, фарба алюмінієва, нітроемаль НЦ-5134 або інша фарба сірого кольору, чорна фарба, розчин соди, гас, розчинник № 646, запобіжний монтерський пояс, рукавиці, обтиральний матеріал, перемичка з дроту марки МГГ-50 мм2 із затискачами, сигнальний жилет.

Роботу з фарбування польового обладнання пристроїв СЦБ електромонтер повинний виконувати після інструктажу відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації пристроїв автоматики, телемеханіки та зв’язку на залізницях України, а також Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях. Інструктаж проводить старший електромеханік.

Фарбуванню підлягають світлофори, релейні і батарейні шафи, електроприводи та інше польове обладнання СЦБ. Світлофори слід фарбувати у вільний від руху поїздів час або в технологічне „вікно”.

Перед початком робіт необхідно перевірити стан щогли і кріплення драбини, оглянути фундамент, заземлення, при наявності іскрового проміжку замкнути його перемичкою з дроту марки МГГ-50 мм2. Візуально переконатися, що контактний чи силовий високовольтний (ВЛ) провід знаходяться не ближче 2 м від будь-якої частини світлофора. Польові пристрої СЦБ слід фарбувати, керуючись державними стандартами (негабаритні пристрої).

При фарбуванні світлофорів та інших пристроїв СЦБ, розташованих на відстані менше 2 м від частин контактної мережі, що знаходяться під напругою, напруга з контактної мережі повинна бути відключена на весь час роботи, а контактна мережа повинна бути заземлена.

Роботи поблизу не вимкнених і не заземлених контактних мереж і високовольтних ліній електропостачання повинні бути організовані так, щоб виключити наближення працюючих і наявних у них предметів та інструмента на відстань менше 2 м до проводів цих ліній.

Зняття напруги і заземлення контактної мережі та ВЛ виконує працівник дистанції електропостачання за письмовими заявками керівника робіт дистанції сигналізації та зв’язку (електромеханіка, старшого електромеханіка) на адресу начальника дистанції електропостачання, начальників відповідних районів контактної мережі і районів електропостачання про необхідність забезпечення безпеки виконання робіт поблизу пристроїв контактної мережі або високовольтних ліній із зазначенням точного місця, дати, тривалості й характеру робіт.

Для виконання планових робіт така заявка подається не пізніше ніж за три доби.

Після встановлення заземлення представник дистанції електропостачання дає керівнику робіт письмовий нумерований дозвіл на виконання роботи (додаток 1 до Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях) із зазначенням номера наказу енергодиспетчера, місця, дати та часу початку і закінчення робіт. Копію дозволу з підписом керівника робіт представник дистанції електропостачання залишає в себе.

Приступати до роботи дозволяється тільки за вказівкою керівника робіт після одержання ним письмового дозволу від представника дистанції електропостачання.

Після закінчення робіт керівник зобов’язаний особисто або за повідомленням підлеглих йому працівників переконатися в тому, що люди віддалені від контактної мережі на відстань більше 2 м, після чого він повинний відмітити час закінчення робіт на письмовому повідомленні, що знаходиться в представ­ника дистанції електропостачання.

Представник дистанції електропостачання, переконавшись у тому, що люди знаходяться на безпечній відстані від контактної мережі, знімає заземлювальні штанги і дає повідомлення енергодиспетчерові про закінчення робіт. Після зняття заземлювальних штанг контактна мережа (високовольтна лінія) вважається під напругою і наближатися до неї ближче двох метрів забороняється.

Найкраща температура для фарбування від плюс 16 до плюс 20°С. Перед фарбуванням, місця, що мають сліди іржі, відшарувань старої фарби почистити металевою щіткою (шкребком), протерти обтиральним матеріалом, змоченим у содовому розчині (на 10 л води 1,5 кг каустичної соди) і дати якийсь час поверхні просохнути.

Металеві щогли, головки, у тому числі карликових світлофорів, кронштейни, зворотна сторона фонових щитів, шланги, корпуси світлових покажчиків, площадки і драбини (верхня частина до рівня стакана) та трансформаторні ящики на щоглах світлофорів фарбують алюмінієвою нітроемаллю НЦ-5134 чи фарбою сірого кольору. Лицеві сторони фонових щитів світлофорних головок і світлових покажчиків, козирки, нижню частину драбин до рівня верха стакана, світлофорний стакан, кабельні муфти, внутрішні стінки світлофорних головок, частину металевої щогли між головкою запрошувального сигналу й найближчою двозначною чи тризначною головкою фарбують чорною фарбою. Щогли загороджувальних світлофорів фарбують по спіралі в чорний і білий кольори (ширина смуг 100 мм).

Залізобетонні щогли за винятком щогл загороджувальних світлофорів і фундаментів фарбуванню, як правило, не підлягають. При необхідності виконують їх побілку або фарбують білою водоемульсійною фарбою.

Світлофори фарбують у такій послідовності. Спочатку чорною олійною фарбою фарбують козирки всередині й зовні, лицьові сторони фонових щитів світлофорних головок і світлових покажчиків, частину металевої щогли між запрошувальною головкою та найближчою двозначною чи тризначною головкою. Потім обтиральним матеріалом, змоченим у гасі або розчиннику № 646, ретельно протирають лінзи від патьоків фарби.

Алюмінієвою нітроемаллю (фарбою сірого кольору) фарбують спочатку світлофорну головку і тильну сторону фонового щита, верхівку щогли, кронштейни, щоглу й драбину. Після цього чорною фарбою фарбують нижню частину драбини до верху стакана, світлофорний стакан, кабельні муфти. Фарбувати слід щіточкою або розпилювачем (пилососом), намагаючись щоб поверхні, що фарбуються, не мали патьоків; шар фарби повинний лягати рівно.

Стрілочні електроприводи, трансформаторні ящики і універсальні муфти фарбують чорною олійною фарбою або емаллю. Релейні шафи і металеві двері батарейних шаф фарбують алюмінієвою нітроемаллю чи олійною фарбою ясно-сірого кольору.

Після закінчення робіт перемичку (шунт) з іскрового проміжку знімають.

Про результати робіт записують у Журнал форми ШУ-2.

Укрзалізниця ЦШ

ТК 15 (пп. 8.13 – 8.15 ЦШЕОТ/0012)

Світлофор

Найменування робіт

Періодичність

Виконавець

Пункти, що вико­нуються

Вимірювання часу сповільнення на відпускання якоря сигнальних реле вхідних, ви­хідних і маршрутних світлофорів

1 раз у 2 роки і після заміни приладів, що впливають на сповіль­нення

Старший електромеханік і електромеханік

1, 4

Перевірка збереження дозволяючого показання вхідних, вихідних і маршрутних світлофорів колій, по яких передбачається безупинне пропускання поїздів, при переході з основної системи електроживлення пристроїв СЦБ на резервну і назад

1 раз у 2 роки

Старший електромеханік і працівник дистанції електро­постачання

2, 4

Перевірка часу переходу з основної системи електроживлення на резервну і назад на пунктах живлення

1 раз у 2 роки

Працівник дистанції електропостачання і старший електромеханік

3, 4

Вимірювальні прилади, інструмент, матеріали: електросе­кундомір типу ПВ-53Л (ПВ-53Щ), засоби зв’язку з черговим по станції, драбина, схема включення вогнів світлофорів, журнал запису результатів вимірювань сповільнення на відпускання якорів сигналь­них реле світлофорів, блокнот, авторучка.