6 Перевірка контакторів

Перед оглядом контактора відключити з нього напругу, виключивши пакетний вимикач (1ПВ чи 2ПВ на стійці ПВ60) і вилучивши плавкі вставки на вході фідера (П1, П2, ПЗ чи П7, П8, П9). Перед відключенням фідера старший електромеханік повинний погодити роботу з енергодиспетчером. Переконавшись за допомогою індикатора напруги чи вольтметра у відсутності на всіх струмонесучих частинах контактора напруги, приступити до його перевірки. Тиловий контакт контактора, через який включений другий контактор, зашунтувати перемичкою і пам’ятати, що він під напругою.

Електромеханік повинний очистити контактор від пилу і бруду, перевірити надійність усіх різьбових з’єднань, підтягнути кріпильні гвинти і гайки. Потім працівник РТД повинний перевірити контактну систему і при необхідності відрегулювати її.

Основними параметрами контактної системи є „провали”, розхил контактів, неодночасність замикання контактів, натискання на контактах. Параметри контактної системи різних контакторів слід регулювати згідно з даними, приведеними в табл. 66.1

Таблиця 69.1

Контактор		KT60I2	КТ6022	KT60I3	КТ6023	КТ6014	КТ6024
Число полюсів		2	2	3	3	4	4
Натискання, Н, у місці контролю на реле:
початкове Р2		22,5 – 24	22,5 – 24	15 – 16	15 – 16	11 – 12	11 – 12
кінцеве Р1		25 – 29	25 – 29	18 – 22	18 – 22	14 – 17	14 – 17
Примітка.	Для всіх контакторів розхил головних контактів 7,5-8,5 мм; зазор, що контролює „провал” головних контактів, 1,7-2,0 мм.

Зазор, що контролює провал (див. рис. 69.1), перевіряють щупом. Конструкція контактної системи контакторів допускає без зміни контакторів дворазове відновлення провалу, яке слід здійснити обертанням регулювального гвинта. Установивши необхідний зазор і переконавшись у відсутності перекосу рухомого контакту, зафіксувати контргайками регулювальні гвинти.

Чим точніше будуть відрегульовані провали, тим менше неодночасність замикання контактів. Неодночасність замикання перевірити щупом, контролюючи зазор між контактами в момент, коли інші контакти торкаються один одного.

Допускається неодночасність замикання контактів до 0,3 мм. Якщо неодночасність замикання контактів вище норми, то її відрегулювати, зменшуючи або збільшуючи провал контактів в межах норм.

Початкове натискання на контактах перевірити і відрегулювати при розімкнутих контактах (див. рис. 69 1). Якщо натискання не відповідає вимогам, то обертанням регулювальної гайки виміряти затягування контактної пружини. Після встановлення необхідного натискання регулювальні гайки зафіксувати контргайками.

Рисунок 69.1 –  Схеми вимірювання основних параметрів контактної системи контактора

Позначення на рис. 69.1:

–  а – розхил контактів;

–  б – зазор, що контролює провал;

–  Р1 – кінцеве натискання на контакт;

–  Р2 – початкове натискання;

–  1 – місце прокладання паперової стрічки при вимірюванні натискання;

–  2 – лінія торкання контактів;

–  3 – місце регулювання провалу й одночасності замикання контактів;

–  4 – місце регулювання натискання на контакт;

–  5 – місце прокладання паперової стрічки при вимірюванні натискання P2.

Кінцеве натискання не регулюють, але контролюють. Якщо воно не відповідає даним, приведеним вище, то слід поміняти контактну пружину.

Розхили контактів перевіряють калібром. Вони повинні відповідати приведеним даним. Розхил контактів регулювати поворотом ексцентричного бруска упора якоря навколо осі. Головні контакти, якщо вони зносилися до половини їх первісної товщини, замінити. Контакти з металокерамічними накладками замінити після того, як товщина накладки зменшиться до 0,8-0,5 мм.

Для заміни головних контактів зняти дугогасильні камери й упор, що обмежує хід рухомої системи, і повернути його так, щоб якір був опущений униз. Замінивши контакти, зібрати деталі в зворотному порядку. Відрегулювати провали, натискання і розхили контактів. Після цього відрегулювати положення контактів так, щоб вони замикалися по лінії, сумарна довжина якої була б не менше 75% ширини рухомого контакту. Допускається зсув контактів по ширині до 1 мм. Якщо контакти сильно обгоріли чи сплавилися, їхню поверхні зачищають надфілем.

Після кожного огляду контактної системи установити і зафіксувати дугогасильні камери. Перевірити відсутність торкання до них рухомих контактів. Робота контактора при знятій дугогасильній камері неприпустима.

Магнітна система контактора при роботі видає помірний шум, характерний для електромагнітів змінного струму (подібний до гудіння трансформатора). Якщо гудіння супроводжується різким деренчанням, викликаним періодичними співударами якоря і осердя, то це вказує на несправність контактора.

Причини, що можуть порушувати нормальну роботу контактора:

–  обрив у колі котушки;

–  відсутність осьового люфта вала (норма люфта від 0,2 мм до 0,5 мм);

–  невідповідність напруги мережі напрузі на втягувальній котушці;

–  торкання контактами стінок дугогасильних камер;

–  великі провали контактів;

–  завищене натискання контактів;

–  завищене натискання зворотної пружини;

–  струм навантаження вище номінального;

–  надмірна зношеність контактів;

–  наявність покритих пилом, брудних чи обгорілих контактів;

–  слабке контактування в місці з’єднання рухомого контакту з важелем;

–  мале контактне натискання;

–  нещільне прилягання якоря до осердя через забруднення робочих поверхонь і нерівності поверхонь дотику.