5 Перевірка справності роботи згладжувальних пристроїв

Посилені дренажі чи дренажно-катодні установки допускається підключати до рейкових мереж, обладнаних автоблокуванням і електричною централізацією, за умов включення в електричне коло згладжувальних пристроїв.

Під час пуску захисних установок в експлуатацію, а також періодично у випадку відсутності схеми автоматичного контролю гармонік, необхідно вимірювати гармонійні складові випрямленого струму (напруги). Струм вимірюють селективним вольтметром В69, підключеним до вимірювального шунта в колі дренажу. Струм не повинний перевищувати значення, приведеного в табл. 56.1.

Напругу на виході згладжувального пристрою допускається вимірювати в селективному режимі на частоті 50 Гц чи 100 Гц. Напругу на частоті 50 Гц допускається вимірювати мультиметром типу В7-63. Напруга не повинна перевищувати значень, зазначених у табл. 56.1. При включеному посиленому дренажі напруга на колійному реле не повинна відрізнятися більше, ніж на ±15% номінального значення напруги без дренажу (для умов нормального режиму роботи рейкового кола).

Таблиця 59.1

Місце підключення посиленого дренажу	Струм гармоніки, А, на частоті 100 Гц	Напруга гармоніки, В
		50 Гц	100 Гц
1	2	3	4
Тягова нитка однониткового рейкового кола змінного стру­му, частотою 50 Гц без АЛС	7,0	0,3	2,2
Середня точка дросель-транс­форматора рейкових кіл змінного струму, частотою 50 (25) Гц з АЛС	1,2	0,1	0,4
Тягова нитка однониткового рейкового кола змінного стру­му, частотою 25 Гц без АЛС	15	7,5	4,5

У випадку виявлення наднормативного впливу захисної установки на рейкове коло (колійне реле), а також перевищення струму і напруги гармонійних складових нормативних значень слід негайно викликати представника відповідної організації для відключення установки від рейкового кола, щоб визначити та усунути причину впливу. У випадку порушення нормальної роботи пристроїв СЦБ із цієї причини електромеханік відключає дану установку вилученням запобіжника в перехідному пристрої і через змінного інженера дистанції сигналізації та зв’язку сповіщає про це організацію, якій належить установка. У таких випадках між дистанцією сигналізації та зв’язку і організацією, у віданні якої знаходяться пристрої, що захищаються, повинний бути встановлений конкретний порядок дій.

Укрзалізниця ЦШ	ТК 60 (п. 17.1.5 ЦШЕОТ/0012)
	Кабельна мережа. Контрольно-вимірювальні пункти
Найменування робіт	Періодичність	Виконавець
Вимірювання потенціалу оболонок кабелів щодо землі та рейки в контрольних точках	1 раз у рік	Електромеханік і працівник РТД

Вимірювальні прилади, інструмент, матеріали: вольтампер­метр ЕВ2234 (ампервольтметр М231) чи аналогічний, мультиметр типу В7-63, секундомір, спеціальний журнал, план кабельної траси.

Вимірювання, що пов’язані з визначенням корозійної небезпеки і захищеності споруджень і конструкцій, слід проводити в умовах нормальної роботи електрифікованої дільниці залізниці (нормальна інтенсивність руху поїздів, тягові підстанції працюють у звичайних режимах). Тривалість вимірів повинна бути такою, щоб отримані в цей період середні значення потенціалів були близькі до дійсних їх середніх значень. Тривалість періоду вимірів потенціалів „рейка-земля” повинна бути не менше 30 хвилин. Показання приладу записують кожні 10 с.

На дільницях залізниць з інтенсивним рухом поїздів (більше 100 пар поїздів на добу) у період вимірювань повинно проїхати не менше двох електропоїздів у кожному (парному і непарному) напрямку, на дільницях з неінтенсивним рухом поїздів (менше 100 пар поїздів) – не менше одного поїзда кожного напрямку. До проведення вимірювань для встановлення небезпеки протікання процесу електрокорозії підземних споруджень необхідно переконатися у відсутності їх сполучення з рейками. Сполучення споруджень з рейками виявляють вольтметром, вимірюючи різницю потенціалів між спорудженням і рейкою. Сполучення відсутні, якщо стрілка приладу відхиляється.

Різницю потенціалів „споруда-земля” вимірюють вольт­метром із двосторонньою шкалою, що має внутрішній опір не менше 20 Ом на 1 В шкали. Вольтметр з’єднують плюсовим затискачем із клемою К, мінусовим – з вимірювальним електродом порівняння (клема З). При відхиленні стрілки приладу вліво потенціал кабеля має негативне значення, вправо – позитивне. Дані записують до протоколу вимірювань.

За отриманими даними обчислюють середні значення позитивних і негативних потенціалів:

(60.1)

(60.2)

де		–	сума миттєвих значень обмірюваних потенціалів позитивного знака;
	n	–	загальне число відрахувань (позитивних і нега­тивних);
		–	сума миттєвих значень обмірюваних потенціалів негативного знака;
	l; m	–	число відрахувань відповідно позитивного і нега­тивного знаків.

Після вимірювання середніх позитивних і негативних значень потенціалів будують потенційну діаграму, для чого отримані значення відкладають у масштабі на схемі траси кабеля в тих точках, в яких проводилися вимірювання. Нагору по осі ординат відкладають позитивні значення потенціалів, униз – негативні. Після нанесення середніх значень потенціалів точки сусідніх пунктів вимірювань з’єднують між собою прямими лініями, окремо позитивні і негативні значення потенціалів.

За діаграмою можна судити про потенційний стан кабеля, що характеризує небезпеку електрокорозії й ефективність дії засобів захисту. Кабелі зі свинцевою оболонкою і бронею без зовнішнього полімерного покриття вважаються захищеними від електрокорозії блукаючими струмами і ґрунтової корозії, якщо мінімальний середній потенціал в усіх точках не вище мінус 0,85 В щодо мідно-сульфатного електрода або не вище мінус 0,3 В щодо сталевого електрода.

При відсутності на дільниці ґрунтової корозії ці кабелі вважаються захищеними від електрокорозії блукаючими струмами, якщо середні значення потенціалів щодо землі нижче значень, приведених в табл. 60.1.

Таблиця 60.1

Небезпечні потенціали, В, „кабель-земля” щодо електродів:
сталевого	0	0,1	0,2	0,4
мідно-сульфатного	– 0,55	– 0,45	– 0,35	– 0,15
Питомий опір ґрунту , Ом·м,	менше 100	100-500	500-1000	більше 1000

Якщо значення потенціалів на оболонці кабеля не задовольняють нормам, необхідно перевірити справність роботи захисних установок, а також умови каналізації тягового струму. Обв’язки тягових рейок однониткових рейкових кіл, виходи тягового струму з двониткових рейкових кіл тощо повинні відповідати проекту, тобто схема двониткового плану станції повинна відповідати дійсності.

Укрзалізниця ЦШ	ТК 61 (п. 17.1.6 ЦШЕОТ/0012)
	Кабельна мережа
Найменування робіт	Періодичність	Виконавець
Огляд траси підземних кабелів і кабельних жолобів	1 раз у квартал на станції; 2 рази у рік на перегоні	Електромеханік і електромонтер

Вимірювальні прилади, інструмент, матеріали: портативна радіостанція, виконаний кабельний план, лопата.

Основна мета огляду кабельних трас – це спостереження за збереженням кабелів і попередження механічного ушкодження. Тому при чергових проходах уздовж залізничних колій, або не рідше встановленої періодичності слід оглядати трасу підземних кабелів, а також кабельних жолобів для попередження можливості ушкодження їх при виконанні будівельних або земляних робіт. Під час весняного паводка, а також після зливових дощів необхідно виконувати позачерговий огляд траси підземних кабелів.

Частіше механічні ушкодження кабельних ліній відбуваються при проведенні різних будівельних робіт. Звичайно передумови, що ведуть до механічних ушкоджень кабельних ліній при будівельних і інших роботах, створюються поступово, тому їх можна знайти при періодичних оглядах трас.

Характерні ознаки, кожна з яких окремо може свідчити про намічене проведення будівельних робіт у зоні перебування кабелів, наступні: розмітка місцевості, завезення і складування будівельних матеріалів, виникнення доріг, установка огороджень, поява механізмів і будівельних будиночків-фургонів тощо. Інші роботи і заходи, потенційно небезпечні для стану діючих кабелів, проведені уздовж земляного полотна залізниць, на полях, лісосмугах тощо, стають очевидними ще до виникнення аварійного положення на кабельних трасах. Тому одна з основних цілей огляду траси кабелів – спостереження за зміною обстановки в районах трас і вживання невідкладних заходів щодо запобігання ушкодження кабеля в небезпечних випадках.

Для повноцінного огляду траси обслуговуючим персоналом необхідно знати: характер місцевості на всіх дільницях траси; підприємства, організації й установи, що можуть робити будівельні роботи в місцях проходження кабелів; будівельні, ремонтно-відбудовчі і земляні роботи, що вже ведуться; які роботи будуть зроблені найближчим часом; небезпечні для збереження кабелів місця поблизу польових станів, стоянок, механізмів, сховищ пально-мастильних матеріалів, кар’єрів виробничого і побутового призначення (піщаних, глиняних і чорноземних), ставків, промислових і побутових смітників, а також місця перетинання трас залізничними, шосейними і ґрунтовими дорогами, осушувальними і зрошувальними каналами, стоками, дренажами, газо- і нафтопроводом, високовольтними лініями, лініями зв’язку й інших комунікацій, на яких можуть проводитися експлуатаційні і ремонтно-відбудовчі роботи. З огляду на сезонність багатьох робіт, можна заздалегідь визначити початок їх проведення і ужити відповідних заходів щодо схоронності кабельних ліній.

При огляді траси кабеля електромеханік повинний користуватися виконаним кабельним планом, де повинні бути зазначені муфти і дана прив’язка проходження траси до місцевості. У зимовий час особлива увага повинна приділятися наявності знаків огородження (вишок) кабельних розгалужувальних муфт і колійних трансформаторних ящиків, особливо ретельний нагляд за станом кабельної траси повинний проводитися на дільницях, де будівельно-монтажними організаціями вже ведуться будівельні роботи.

На дільницях з електричною тягою необхідно перевіряти візуально стан з’єднань металевих оболонок і броні кабелів між собою в кабельних приямках або в підвальних приміщеннях одним відрізком проводу марки ПРГ або ПВ перерізом 6 мм кв. та підключення їх до контуру заземлення через двоштирну клему.

В польових пристроях на електрифікованих дільницях броня й металева оболонка сигнально-блокувальних кабелів СЦБ та зв’язку повинна бути ізольована від релейних шаф й інших металевих споруджень, що заземлені на рейки.

На постах ЕЦ (релейних) та будинках зв’язку всі міжповерхові та міжкімнатні кабельні переходи повинні бути закриті неспалимим матеріалом, а силові кабелі електроживлення відділені від сигнально-блокувальних кабелів листовим азбестом або прокладанням в азбестоцементних трубах.

Неприпустимо, щоб місця проходження кабельної траси були засипані сміттям, що може привести до загоряння кабеля.

При огляді кабельних жолобів, не засипаних землею, перевіряють цілість жолобів, наявність кришок, позначень відповідно до кабельного плану. На жолобах повинні бути незмивні написи типу ВИР – на жолобі з бірками, СМЖ – на жолобі зі сполучною муфтою, СМЗ – на жолобі, поруч з яким в землі знаходиться сполучна муфта, ВИХ 5.20 – на жолобі, з якого виходять кабелі під номерами 5 і 20. Кабелі в жолобах повинні лежати вільно „змійкою”, не перетинаючись один з одним. Допускається укладання кабелів у кілька рядів, але не більше п’яти. При цьому між рядами через кожні 40 м повинні бути встановлені дерев’яні прокладки перетином 40 мм × 40 мм.

Кабелі зв’язку при спільній прокладці їх із сигнально-блокувальними і контрольними кабелями укладають крайніми у верхньому ряду. Силові кабелі напругою від 400 В до 1 кВ при прокладанні в одному жолобі з кабелями зв’язку і сигнально-блокувальними кабелями відокремлюють від них неспалимою перегородкою. У випадку прокладання кабелів у два ряди і більше на кожен кабель через 40 м повинна бути прикріплена бірка з номером кабеля відповідно до відомості й плану укладання. Бірки на всі кабелі прикріплюють в межах одного жолоба.

При огляді траси кабелів, що проходить металевими чи залізобетонними мостами, перевіряють цілість труб і жолобів, використовуючи для цього оглядові люки. При прокладанні кабелів під пішохідною частиною моста оглядові люки повинні бути улаштовані так, щоб відстань між сусідніми була не більше 50 м. У місцях переходу кабелів через температурні шви мостів і сполучення прольотних будівель різних типів, а також при переході з конструкцій мостів на підвалини чи безпосередньо в ґрунт повинний бути передбачений запас кабеля у вигляді напівпетлі довжиною не менше 1 м для запобігання механічних ушкоджень кабелів при температурних деформаціях елементів мостів.

При огляді кабельної траси в тунелях перевіряють цілість і надійність кріплення кабельних конструкцій і кабеля. Висота встановлення опорних кабельних конструкцій від рівня головки рейки і спосіб їх кріплення визначаються проектом. На прямолінійних дільницях тунелю опорні кабельні конструкції встановлюються на відстані 1 м один від одного по горизонталі. У місцях повороту траси відстані між конструкціями вибираються за місцем допустимого радіусу вигину кабелів; він повинен бути не більше, ніж для прямих дільниць. При встановленні кабельних конструкцій у кілька рядів вертикальна відстань між горизонтальними рядами повинна бути не менше 125 мм.

Опорні металеві кабельні конструкції повинні бути покриті антикорозійною фарбою, що не горить, або оцинковані. Для прокладання в тунелях повинні застосовуватися неброньовані і броньовані кабелі з захисним покриттям, що не горить, (скляна пряжа з неспалимим складом, полівінилхлоридний пластикат чи інші, рівні їм за негорючістю матеріали), а також броньовані кабелі без зовнішнього захисного покрову. Якщо кабель однієї будівельної довжини прокладається по опорних кабельних конструкціях і в землі, то застосовують кабель із захисним покриттям, а на всьому протязі тунелю захисний покров видаляється.

Застосування в тунелях кабелів із зовнішніми поліетиленовими оболонками чи покриттям за умовами пожежної безпеки забороняється.

Прокладання кабеля повинно відповідати вимогам, викладеним у Правилах производства работ по устройству автоматики и телемеханики на железнодорожном транспорте (кабельные работы) ВСН 129/1-80.

Результати огляду траси підземних кабелів і кабельних жолобів записати у Журнал форми ШУ-2.

Укрзалізниця ЦШ	ТК 62 (пп. 17.1.7, 17.1.8 ЦШЕОТ/0012)
	Кабельна мережа, внутрішній монтаж
Найменування робіт	Періодичність	Вико­навець	Пункти, що вико­нуються
Вимірювання опору ізоляції монтажу з кабелем, що не контролюється сигналізатором заземлення Перевірка стану ізоляції кабелів від релейних шаф і світлофорів на дільницях з електротягою	2 рази у рік; * – до одного разу в рік	Електро­механік	1, 2
Перевірка опору ізоляції монтажу на станціях, обладнаних сигналізаторами заземлення	1 раз у зміну – при змінному режимі; 1 раз у тиждень – без змінного режиму роботи	Електро­механік	3

Вимірювальні прилади, інструмент: мегомметр ЕС0202/1 (M4IOO/3), мультиметр типу В7-63, автономне джерело живлення постійного струму, вимірник опору заземлення М416(ЭС 0201), гайкові ключі для відключення заземлення релейної шафи і світлофора, вольтамперметр ЕВ 2234(М231).