Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЦШ 0042.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
12.18 Mб
Скачать

1 Перевірка дії і видимості вогнів загороджувальних світлофорів

Дію і видимість вогнів загороджувальної сигналізації (світлофорів) пристроїв тунельної (мостової) сигналізації перевіряє електромеханік, а мостової (тунельної) сигналізації – майстер дистанції колії. Перевірку виконують у вільний від руху поїздів час (у проміжках між поїздами) або в технологічне „вікно” за узгодженням з черговим по станції. На дільницях залізниць, обладнаних пристроями диспетчерської централізації (ДЦ), перевірку погоджують з поїзним диспетчером. Для перевірки дії і видимості вогнів загороджувальних світлофорів електромеханік попередньо робить запис у Книзі прийому і здачі чергувань по тунелю (мосту). Під цим записом електромеханіка ставить час і свій підпис черговий по тунелю (мосту), а також мостовий (тунельний) майстер дистанції колії. Потім електромеханік і мостовий (тунельний) майстер дистанції колії розташовуються на відстані, необхідній для перевірки видимості вогнів загороджувального світлофора, радіо- або телефонним зв’язком повідомляють чергового по тунелю (мосту) про свою готовність до перевірки і просять ввімкнути загороджувальну сигналізацію. Черговий по тунелю (мосту) зриває пломбу з кнопки „Включення загороджувальної сигналізації” і з дозволу чергового по станції натискає її, перевіряючи при цьому наявність індикації за контрольними лампами на щитку керування. При включенні загороджувальних сигналів на пульті керування загоряються контрольні лампи, що сигналізують про справну роботу загороджувальних світлофорів. Якщо контрольна лампа при включенні загороджувального сигналу не загорається, то це значить, що світлофор несправний, і електромеханік вживає відповідних заходів.

Перевіривши видимість загороджувального світлофора, електромеханік і мостовий (тунельний) майстер сповіщають про це чергового по тунелю (мосту). Видимість вогню загороджувального світлофора повинна задовольняти вимогам ПТЕ.

Якщо схемою передбачені режими живлення ламп загороджувальних світлофорів змінним і постійним струмом, то видимість вогню світлофора перевіряють в обох режимах. Переключення струму живлення ламп загороджувальних світлофорів із змінного на постійний здійснює електромонтер за вказівкою електромеханіка вилученням запобіжників (роз’єднувачів) у релейній шафі.

Електромеханік і мостовий (тунельний) майстер дистанції колії інші загороджувальні світлофори тунелю (моста) перевіряють аналогічно.

Після закінчення перевірки дії і видимості вогнів загороджувальних світлофорів тунелю (моста) черговий по тунелю (мосту) виключає загороджувальні світлофори, витягаючи кнопку „Включення загороджувальної сигналізації”.

Електромеханік, закінчивши перевірку, пломбує кнопку „Включення загороджувальної сигналізації” і робить відповідний запис у Книзі прийому і здачі чергувань по тунелю (мосту); під цим записом, проставивши час, розписується черговий по тунелю (мосту), а також мостовий (тунельний) майстер дистанції колії. Про закінчення перевірки електромеханік повідомляє чергового по станції.

2 Перевірка стану пульта керування

Електромеханік, перевіривши дію і видимість вогнів загороджувальних світлофорів тунелю (моста), перевіряє пульт керування. Для цього в Книзі прийому і здачі чергувань по тунелю (мосту) він робить про це запис. Черговий по тунелю (мосту) під записом електромеханіка проставляє час і ставить свій підпис, що є дозволом приступити до роботи.

При зовнішньому огляді пульта керування електромеханік перевіряє цілість корпусу, міцність кріплення елементів, кабеля, наявність пломб і відповідність відбитків на них пломбувальним лещатам, стан написів над елементами керування і контролю, справність (горіння) контрольних ламп.

Після розпломбування й розкриття пульта керування електромеханік здійснює внутрішній його огляд, звертаючи увагу на стан кнопок (відповідно до пункту 2 ТК 42), цілість і кріплення всіх елементів, стан клемної колодки, монтажних проводів (монтажу), патронів контрольних ламп.

Перевіряють також стан пайок, кріплення монтажних проводів і жил кабеля, підтягують при необхідності гайки і гвинти кріплення. Недоліки, виявлені при перевірці, усунувають. При необхідності внутрішні деталі пульта керування чистять від пилу щіточкою-флейц і обтиральним матеріалом. Після закінчення перевірки стану пульта керування його пломбують і в Книзі прийому і здачі чергувань по тунелю (мосту) роблять відповідний запис.

Результати роботи записують у Журнал форми ШУ-2, а на об’єктах з черговим працівником – також у Книгу форми ПУ-67.

Укрзалізниця ЦШ

ТК 50 (п. 14.4 ЦШЕОТ/0012)

Пристрої тунельної і мостової сигналізації

Найменування робіт

Періодичність

Виконавець

Перевірка стану приладів і монтажу звукової та світлової сигналізації

2 рази у рік

Електромеханік і електромонтер

Вимірювальні прилади, інструмент, матеріали: комбінований прилад Ц4380 чи аналогічний, портативні радіостанції чи інші засоби зв’язку з черговим по тунелю (мосту) і черговим по станції, гайкові торцеві ключі з ізолюючими рукоятками 8 мм × 140 мм; 9 мм × 140 мм, 10 мм × 140 мм, 11 мм × 140 мм, викрутки з ізолюючими рукоятками 0,8 мм × 5,5 мм × 200 мм і 1,2 мм × 8 мм × 200 мм, плос­когубці комбіновані 200 мм з ізолюючими рукоятками, ключі від релейної шафи, трансформаторного колійного ящика і світлофорної головки, щіточка-флейц, обтиральний матеріал, шліфувальне нульове полотно, сумка кондукторська, сигнальний жилет.

Пристрої тунельної і мостової сигналізації перевіряють з розкриттям 2 рази у рік, як правило, навесні і восени. При цьому перевіряють внутрішній стан пультів керування (колонок) колійних і з’єднувальних ящиків, гудків, дзвінків, світильників. При цій перевірці звертають увагу на цілість і надійність кріплення деталей і монтажу, виконують чищення. На гудках, дзвінках і лампах світильників вимірюють робочу напругу. У пристроях тунельної і мостової сигналізації застосовують гудки на номінальну напругу 127 В. Підключення гудків здійснюється двопровідними променями живлення. Кількість гудків, включених в один промінь, визначається граничним струмом обмотки живильного трансформатора ПОБС-ЗА і не повинне перевищувати чотирьох. Для зменшення числа жил кабеля в живильний промінь подається підвищена напруга, при цьому напруга на дальньому гудку повинна бути не менше 115 В, а на ближньому при виході з ладу (відмові) двох дальніх гудків не повинна перевищувати 135 В. Голосність звучання гудка повинна забезпечувати його виразну чутність на відстані не менше 140 м при відсутності сторонніх шумів. Напругу, що подається на гудок, вимірюють на клемах з’єднувального ящика, до яких підключені жили кабеля живильного променя і монтажні проводи гудка.

Для вимірювання напруги на гудку черговий по посту охорони за вимогою електромеханіка включає сигналізацію в контрольованому режимі. Голосність звучання гудків (чутність) електромеханік визначає (перевіряє), знаходячись посередині між сусідніми парами гудків. Лампи світильників потужністю 60 Вт включаються у двопровідні промені; в одному промені не більше чотирьох ламп. Напруга на дальній від шафи лампі не повинна перевищувати 230 В при перегоранні до 20% ламп у промені. Напругу на ближній лампі в нормальному режимі живлення встановлюють при пусконалагоджувальних роботах і введенні пристроїв тунельної і мостової сигналізації в експлуатацію, а надалі в умовах експлуатації напругу при вимірюванні порівнюють з нормативною. Напруга, що подається на дзвінки ЗПТ-24, встановлені на постах охорони і вентиляційних установок, повинна бути не менше 23,5 В. Виразна чутність роботи дзвінка повинна бути забезпечена на відстані не менше 80 м.

У з’єднувальних ящиках перевіряють цілість корпусу, надійність його кріплення і справність запору. При огляді внутрішнього стану з’єднувального ящика перевіряють кріплення жил кабеля і монтажних проводів, підтягуючи кріпильні гайки, кабельні жили і монтажні проводи повинні мати справну ізоляційну поверхню, а у ящик не повинні попадати волога і пил. У разі потреби внутрішні деталі з’єднувального ящика чистять щіточкою-флейц і обтиральним матеріалом. Гайки, що окислилися, і контргайки слід замінити на чисті, а штирі колодок почистити дрібним шліфувальним папером і злегка змастити трансформа­торним маслом.

Стан приладів у релейній шафі перевіряють відповідно до вимог ТК 43. Особливу увагу при цьому слід приділяти приладам, що працюють в імпульсному режимі і через контакти яких працюють гудки, дзвінки і сигнальні лампи.

Обладнання кабельних трас на мостах і в тунелях повинно бути виконано відповідно до вимог ВСН 129/1-80 Правила производства работ по устройству автоматики и телемеханики на железнодорожном транспорте (кабельные работы).

Кабелі в тунелях прокладають на кронштейнах, установлюваних на відстані 1 м один від одного. Одиночні кабелі кріплять скобами з шайбами. Кабелі, розташовані на порталах, повинні бути захищені від механічних ушкоджень трубами чи металевими кутниками, що виступають над поверхнею землі не менше ніж на 2,5 м. Для прокладки в тунелях повинні застосовуватися кабелі з непальними захисними зовнішніми покривами (скляна пряжа з непальним складом, поліхлорвінилхлоридний пластикат чи інші, рівні йому за неспалимістю матеріали), а також броньовані кабелі без зовнішнього захисного покрову. Застосування в тунелях кабелів із зовнішніми поліетиленовими оболонками і покривами за умовами пожежної безпеки забороняється.

На металевих чи залізобетонних прольотних спорудах мостів кабелі прокладають у ринвах чи трубах, розташованих, як правило, із зовнішньої сторони під пішохідною частиною моста. Для прокладання кабелів на мостах застосовують кабелі з пластмасовими чи алюмінієвими оболонками. При прокладанні кабелів під пішохідною частиною моста не рідше ніж через 50 м повинні бути улаштовані оглядові люки.

У місцях переходу кабелів через температурні шви мостів і сполучення прольотних споруд різних типів, а також при переході з конструкцій мостів на підвалини чи безпосередньо в ґрунт повинний бути передбачений запас кабеля у вигляді напівпетлі довжиною не менше 1 м для запобігання механічним ушкодженням кабелів при температурних деформаціях мостів.

Результати перевірки записати у Журнал форми ШУ-2.

Укрзалізниця ЦШ

ТК 51 (п. 14.5 ЦШЕОТ/0012)

Пристрої тунельної і мостової сигналізації

Найменування робіт

Періодичність

Виконавець

Перевірка відповідності фактичної довжини ділянок наближення їх розрахунковій довжині

1 раз у рік

Старший електромеханік і електромеханік

Інструмент, матеріали: портативні радіостанції, необхідна технічна документація, сигнальний жилет.

Перевірку відповідності фактичної довжини ділянок наближення їх розрахунковій довжині для пристроїв тунельної і мостової сигналізації слід виконувати 1 раз у рік в осінній період, коли закінчуються, наприклад, роботи з капітального ремонту верхньої будови колії, пусконалагоджувальні роботи і впровадження в дію пристроїв СЦБ на прилеглих перегонах тощо.

Відповідність фактичної і розрахункової довжин ділянок наближення для пристроїв тунельної і мостової сигналізації перевіряють у такій послідовності. Старший електромеханік і електромеханік за технічною документацією (колійним планом перегону тощо) визначають ординати місць розташування моста і тунелю, сигнальних установок (точок), межі рейкових кіл парного і непарного напрямків руху, від яких починає надходити сповіщення про наближення поїзда, сигнальні установки (точки), через які надходить сповіщення на залізничний міст або у тунель. Потім за ординатами (кілометровими і пікетними стовпчиками) визначають фактичне місце розташування тунелю (моста), сигнальних точок (установок) і границь рейкових кіл парного і непарного напрямків руху, від яких надходить сповіщення про наближення поїзда.

При визначенні фактичної довжини ділянок наближення слід звернути увагу на ті дільниці залізниць, де проводилися роботи з модернізації пристроїв, капітального ремонту верхньої будови колії або пов’язані зі зміною меж рейкових кіл, перенесенням сигнальних точок (установок) на нові ординати. Фактичну довжину ділянок наближення кожного напрямку (парного і непарного) порівнюють з розрахунковою за проектом. Фактична довжина ділянок наближення поїздів для пристроїв тунельної і мостової сигналізації не повинна бути менше розрахункової.

Далі старший електромеханік і електромеханік перевіряють фактичне сповіщення пристроїв тунельної чи мостової сигналізації, тобто встановлюють, чи від тих блок-ділянок (рейкових кіл), зазначених в технічній документації (проекті перегону чи станції), подається фактичне сповіщення. Фактичне сповіщення пристроїв тунельної і мостової сигналізації перевіряють методом спостереження при прямуванні поїздів у парному і непарному напрямках або ж методом штучного заняття рейкових кіл ділянок наближення. Рейкові кола штучно займають у вільний від руху поїздів час або технологічне „вікно” за узгодженням з черговим по станції або поїзним диспетчером відповідно до вимог Інструкції з забезпечення безпеки руху поїздів при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту пристроїв сигналізації, централізації та блокування (СЦБ) на залізницях України ЦШЕОТ/0018.

Про закінчення перевірки старший електромеханік (електромеханік) доводить до відома чергового по тунелю (мосту) і чергового по станції (поїзного диспетчера).

Результати перевірки записати у Журнал форми ШУ-2.

6.10  КОНТРОЛЬНО-ГАБАРИТНІ ПРИСТРОЇ ТА ПРИСТРОЇ КОНТРОЛЮ ПОРУШЕННЯ НИЖНЬОГО ГАБАРИТУ

Укрзалізниця ЦШ

ТК 52 (пп. 15.1, 15.2 ЦШЕОТ/0012)

Контрольно-габаритні пристрої

Найменування робіт

Періодичність

Виконавець

Пункти, що вико­нуються

Перевірка працездатності КГП вилученням запобіжників у кабельному ящику при заданому маршруті

2 рази у рік

Електро­механік

1

Вимірювання напруги на контрольному реле

2 рази у рік

Електро­механік

2

Вимірювальні прилади, інструмент, матеріали: комбінований прилад Ц4380 чи аналогічний, портативні радіостанції чи інші засоби зв’язку з черговим по станції, ключі від релейної шафи і кабельного ящика, сигнальний жилет.