14 Вимоги безпеки при виконанні робіт з технічного утримання автоматизованих пристроїв з обслуговування пасажирів

14.1 Проведення профілактичних робіт і поточного ремонту автоматизованих пристроїв з обслуговування пасажирів (покажчики відправлень поїздів, апаратура диспетчеризації квиткових кас, апаратура вокзальної інформації, автоматичні довідкові установки, білетодрукувальні машини, камери схову із самообслуговуванням) дозволяється тільки при знятій напрузі.

14.2 При заміні сигнальних ламп не можна торкатися вільною рукою металевих частин обладнання. Аварійні роботи на не відключеному обладнанні можуть проводитися, але не менше ніж двома особами (одна з них повинна мати групу з електробезпеки не нижче IV).

14.3 Чистка реле та інших деталей бензином або іншими вогненебезпечними рідинами мають проводитися в спеціальній шафі з витяжним пристроєм або на спеціально обладнаному робочому столі з місцевим відсмоктувачем. В приміщеннях регулювальних, а також в приміщеннях, спеціально відведених для промивання приладів і деталей бензином, палити і користуватися відкритим вогнем забороняється.

14.4 При тривалих перервах і після закінчення роботи електропаяльник слід відключати від електромережі. Робоча поверхня столу, на якому ведеться пайка припоєм, який містить свинець, має бути по закінченні зміни старанно вичищена і вимита гарячою водою з милом. Пайку в незручних для роботи місцях слід виконувати в захисних окулярах.

14.5 Фарбування виробів має проводитися в приміщеннях, обладнаних витяжними шафами. За винятком дозволяється виконувати пофарбування пристроїв на місці їх установлення в період відсутності в приміщенні пасажирів і з наступним провітрюванням приміщення.

14.6 Перевірку справності триполюсної розетки і вимір захисного заземлення автоматизованих пристроїв, що встановлюються у працівників станції (вокзалу), виконує відповідальний працівник станції (вокзалу), призначений наказом адміністрації станції (вокзалу), із представленням акта про вимір у дистанцію сигналізації і зв'язку, а пристроїв, що встановлюються в апаратної електромеханіка, - електромеханік дистанції сигналізації і зв'язку з представленням акта про вимір.

14.7 Забороняється підключати до устаткування джерела електроживлення до того, як корпуси пристроїв будуть надійно заземлені; опір заземлення не повинен перевищувати 10 Ом.

14.8 Якість заземлень і справність проводки, яка заземлює, повинні систематично перевірятися.

Якщо виміром установлено, що опір заземлення перевищує 10 Ом, всі автоматизовані пристрої, корпуси яких приєднані до цього заземлення, мають бути відключені від джерел електроживлення, а опір заземлення має бути приведений до норми.

14.9 Для транспортування білетодрукувальних автоматів необхідно застосовувати спеціальні візки; встановлювати пристрої на візок і знімати їх слід удвох.

15 Вимоги безпеки при обслуговуванні джерел електроживлення

15.1 Автономні електростанції

15.1.1 Оглядати і ремонтувати автоматизовані дизель-генератори слід після переводу ключа (рубильника), який знаходиться на щиті автоматики, з режиму "Робота" у режим "Ремонт" або відключення електроживлення пристроїв автоматики.

15.1.2 Перед пуском двигуна внутрішнього згоряння необхідно переконатися, що він знаходиться в справному стані, закрити люки картера і поставити на місце всі огородження.

15.1.3 Забороняється: пускати в хід двигун, крутячи маховик безпосередньо вагою тіла моториста; підігрівати масло і паливопровідну систему паяльними лампами, смолоскипами тощо (для цієї мети слід використовувати гарячу воду); чистити, обтирати і змащувати вручну частини двигуна під час його роботи; заміняти на двигуні, що працює, приводні ремені і підсипати під них каніфоль; заходити і просовувати руки за огородження.

15.1.4 Під час зупинки двигуна для огляду, чищення і ремонту повинні бути вжиті заходи проти помилкового пуску його в хід або довільного його руху.

15.1.5 Під час огляду і ремонту двигунів особлива увага має бути звернена на надійність затягування і кріплення гайок шатунних болтів і правильність установлення колінчатого валу.

15.1.6 Забороняється заливати пальне в бак працюючого двигуна.

15.1.7 Обтиральні матеріали повинні зберігатися в закритих металевих ящиках, встановлених віддалік від двигунів, генераторів, щитів і опалювальних приладів.

15.1.8 Забороняється курити та застосовувати відкритий вогонь в приміщеннях, де встановлені двигуни внутрішнього згоряння.

15.1.9 Вмикання і відключення електричних машин черговими біля агрегатів має виконуватися одноособово.

15.1.10 Забороняється виконувати роботи, пов'язані з доторканням до струмоведучих частин електричних машин і їх апаратури або до частин, що обертаються, і механізмів, які вони приводять в рух. Необхідно вимкнути електричну машину і на її пусковому пристрої або ключі керування вивісити плакат “Не вмикати! Працюють люди”

15.2 Акумулятори

15.2.1 Працювати в акумуляторних приміщеннях дозволяється працівникам, яким виповнилося 18 років, які пройшли навчання та перевірку знань з безпечного поводження з кислотою, лугом і свинцем.

15.2.2 Стаціонарні акумуляторні батареї повинні бути встановлені в спеціально призначеному для них приміщенні з виходом через тамбур.

15.2.3 На дверях приміщення з акумуляторною батареєю мають бути написи: "Акумуляторна", "З вогнем не входити", "Палити забороняється".

15.2.4 Двері акумуляторної мають замикатися замком, який самозамикається та вільно відмикається з внутрішньої сторони без ключа.

15.2.5 Розміщати кислотні і лужні батареї в одному приміщенні забороняється.

15.2.6 Стеля, стіни, віконні рами, двері, металеві конструкції, стелажі та інші частини приміщення, де встановлені кислотні акумуляторні батареї, мають бути пофарбовані кислотостійкою фарбою. Вентиляційні короби фарбують як із зовнішнього, так і з внутрішнього боку.

15.2.7 Для вікон акумуляторної має застосовуватися матове скло або скло, яке покрите білою клейовою фарбою. Допускається встановлювати акумуляторну батарею в приміщенні без вікон.

15.2.8 Вентиляція акумуляторної має бути припливно-витяжною і встановлюватися окремо для кислотних і лужних батарей.

15.2.9 Витяжні вентилятори мають бути у вибухобезпечному виконанні.

15.2.10 Установлення в акумуляторній електричних плит забороняється.

15.2.11. Акумуляторна повинна мати робоче та аварійне освітлення з застосуванням світильників у вибухозахищеному виконанні. Світильники розміщуються над проходами.

15.2.12 Вимикачі, штепсельні розетки і запобіжники мають бути встановлені поза акумуляторною.

15.2.13 Для огляду акумуляторів використовується переносна лампа у вибухозахищеному виконанні на напругу не вище 12 В з захисною сіткою.

15.2.14 Вентиляція акумуляторної вмикається за дві години до початку роботи в ній обслуговуючого або ремонтного персоналу і перед початком заряду акумуляторів. Виключення вентиляції здійснюється через 1,5 години після закінчення заряду.

При експлуатації акумуляторної батареї, що працює за методом постійного підзаряду:

- батарея має бути переведена в режим розряду за дві години до початку роботи в її приміщенні;

- вентиляція приміщення повинна виконуватись при кожному "закипанні" електроліту в акумуляторах.

15.2.15 Працівники, які обслуговують акумуляторні батареї, мають бути забезпечені спецодягом і іншими захисними засобами відповідно до діючих норм.

15.2.16 Працювати з кислотою, лугом або електролітом дозволяється тільки в гумових рукавицях і калошах, у прогумованому фартуху та бавовняному костюмі з кислотостійкім просоченням (для кислотних акумуляторів) і в захисних окулярах. Поблизу приміщення з кислотними акумуляторами мають знаходитися умивальник, мило, запакована вата, рушник і закритий посуд з 5-10%-ним нейтралізуючим розчином питної соди.

Під час експлуатації лужних акумуляторів в якості нейтралізуючого розчину застосовується 5-10%-ний розчин борної кислоти.

На весь посуд з електролітом, дистильованою водою, содовим розчином або розчином борної кислоти мають бути нанесені чіткі написи (найменування).

У кожному акумуляторному приміщенні має бути скляний або фарфоровий кухоль з носиком місткістю 1,5-2 літра для приготування та доливання електроліту.

15.2.17 При попаданні кислоти або лугу на відкриті частини тіла необхідно негайно промити цю ділянку тіла спочатку водою, а потім нейтралізуючим розчином (соди або борної кислоти).

15.2.18 Бутлі із сірчаною кислотою переносяться вдвох на спеціальних ношах, з отвором посередині, а також латами, в які бутель повинна входити разом із корзиною (або ящиком) на дві третини своєї висоти. Забороняється бутель з кислотою переносити на руках або на спині. При перенесенні бутлі з кислотою повинні бути щільно закриті пробками.

15.2.19 При готуванні кислотного електроліту сірчану кислоту необхідно вливати у воду тонким струмком і невеличкими порціями, перемішуючи розчин скляною паличкою. Кислоту треба виливати із бутля в дистильовану воду за допомогою спеціальних пристосувань (сифонів, качалок і ін.).

Переливати кислоту вручну не дозволяється. Забороняється лити воду в кислоту.

15.2.20 Готування кислотних і лужних електролітів має здійснюватися централізовано в спеціальних окремих приміщеннях.

15.2.21 Для готування електролітів слід застосовувати ебонітові посудини (банки). Для готування лужного електроліту можна також застосовувати залізні або чавунні посудини. Не рекомендується готувати електроліти в скляних посудинах, тому що при нагріванні розчинів скло може лопнути.

15.2.22 Електроліт або дистильовану воду слід доливати в акумулятори за допомогою сифона з гумовою кулькою або гумовою грушею.

15.2.23 При монтажі та обслуговуванні акумуляторних батарей необхідно дотримуватися таких запобіжних заходів:

- усі роботи з пересування і вирівнювання стелажів і встановлених на них акумуляторних банок мають бути виконані до заливання в акумулятори електроліту;

- перед вмиканням змонтованої батареї на заряд керівник робіт зобов'язаний старанно перевірити правильність і надійність з'єднань між окремими акумуляторами і з батарейними шинами.

15.2.24 Пайка пластин в акумуляторному приміщенні дозволяється не раніше ніж через 2 години після закінчення заряду. Батареї, що працюють за методом постійного підзаряду, повинні бути за 2 години до початку робіт переведені в режим розряду. До початку робіт має бути заздалегідь увімкнута вентиляція для забезпечення повного видалення всіх газів з приміщення.

Під час пайки має проводитися безупинна вентиляція.

Місце пайки має бути відгороджене від решти батареї вогнестійкими щитами.

15.2.25 У проходах між стелажами з акумуляторами забороняється класти, хоча б і тимчасово, будь-які предмети і матеріали.

15.2.26 Забороняється зберігати і приймати їжу в приміщенні акумуляторної.

15.2.27 Під час роботи в акумуляторному приміщенні, коли відбувається заряд або формування батареї, необхідно користуватися респіраторами.

15.2.28 Запасні бутлі із сірчаною кислотою повинні зберігатися на складах у спеціальних корзинах із ручками або в дерев'яних, надійно збитих, гратчастих ящиках. Простір між бутлем і корзиною заповнюється соломою або тонкими стружками. Горло бутля має бути щільно закрите пробкою, накрите зверху пергаментним папером і обв'язане.

Зберігати більше добового запасу сірчаної кислоти в акумуляторній (кислотній) забороняється.

15.2.29 Заряджені акумулятори типу АБН до місця установлення транспортують на транспорті у спеціальних дерев'яних контейнерах, розділених на чарунки решітками. Висота решітки не повинна перевищувати 2/3 висоти акумулятора. У кожну чарунку поміщують тільки один акумулятор. Контейнери встановлюються на м'яку (повстяну, із деревної стружки або тирси) підстилку.

Для розвезення акумуляторів має бути зайнято не менше 2 осіб.

Виймати акумулятор з чарунки контейнера дозволяється тільки після повної зупинки транспортного засобу. Працівники мають користуватися спецодягом і захисними окулярами. Акумулятор має переносити один працівник, передавати його з рук до рук забороняється.

15.2.30 Безпечне обслуговування акумуляторів інших типів, також імпортних, здійснюється відповідно до інструкції з їхнього обслуговування.