- •Джерела інформації
- •Причини виникнення фактичних помилок
- •Найтиповіші фактичні помилки
- •Прийоми перевірки фактичної точності й достовірності матеріалів
- •2.5. Прийоми, що застерігають від недоліків смислового читання.
- •2.6. Конкретизація загальних положень і уточнення невизначених
- •2.7. Метод підрахунків, тобто перевірка цифрових даних.
- •2.9. Метод наочного уявлення опису в тексті.
- •2.10. Перевірка джерел фактів і фактів за джерелами.
2.9. Метод наочного уявлення опису в тексті.
Обличчя його зморшкувате, як печене яблуко, а ніс рухливий, як цурпалок хвоста в дога.
2.10. Перевірка джерел фактів і фактів за джерелами.
Вимога багатьох видавництв до авторів – на берегах оригіналу вказувати джерело всіх фактів, що наводяться, якщо вони не супроводжуються посиланнями всередині тексту. Завдяки цьому редактор може:
оцінити авторитетність і надійність джерел, на які спирається автор (якщо джерело сумнівне, не довіряти й відомостям);
перевірити, наскільки точно автор дотримується джерела.
Обов’язково перевіряють ті дані, на яких автор будує свої висновки, а з найменш значимих – ті, що викликають сумніви. Виділити в тексті те, що редактору відомо приблизно або взагалі невідомо, і перевірити за довідниками або іншими авторитетними виданнями.
Поєднання прийомів перевірки.
Френсіс Брет Гарт народився в 1834 р. в місті Олбані в штаті Нью-Йорк в родині шкільного вчителя. На початку 1845 р. Брет Гарт відправляється в Каліфорнію, де спочатку працює вчителем. (Співвіднести два пов’язані між собою факти і підрахувати, чи узгоджуються вони.)
Офіційне підтвердження. Якщо ні звіряння з авторитетним джерелом, ні внутрішня перевірка не дозволяють установити істинність факту, то треба звернутися за консультацією до компетентних людей, спеціальних установ. Офіційне підтвердження наукового інституту, підприємства, організації, державної установи є авторитетною підставою для оприлюднення оригінального фактичного матеріалу.
Якщо, попри всі належні перевірки, нова інформація свідчить про те, що в попередній публікації була припущена помилка, то редакція має неодмінно наголосити на цьому в наступному випуску та вибачитися перед читачами. Чим серйознішою є помилка, тим рішучіше її слід виправляти.
Загальні умови успішності аналізу й оцінки фактичного матеріалу.
Перша умова. Знати хоча б у загальних рисах предмет твору, не сподіватися тільки на свій розум, знайомитися з основною літературою про предмет твору, критично ставитися до своїх знань, пам’ятати, що краще скористатися допомогою кваліфікованого спеціаліста.
Друга умова. Намагатися мати енциклопедичні знання, широку загальну культуру як основу перевірки точності й достовірності фактів.
Третя умова. Свідомо використовувати специфічні редакторські прийоми та навички аналізу й оцінки фактів.
Четверта умова. Читати текст з установкою на те, що помилки в ньому обов’язкові, вміти визначати всі об’єкти, які потребують перевірки.
П’ята умова. Знати загальні і спеціальні джерела фактів у тій області, до якої відноситься твір, його позитивні та негативні якості, вміти добре орієнтуватися в них.
