Прийоми перевірки фактичної точності й достовірності матеріалів

Дослідники теорії редагування пишуть про три основні способи перевірки фактичного матеріалу звіряння факту з авторитетним джерелом, внутрішньотекстова перевірка, офіційне підтвердження.

1. Звіряння факту з авторитетним джерелом. Редактор має завжди знати, до якого джерела треба звернутися в певному випадку:

а) цитати звіряють тільки за творами, з яких їх взято. Найчастіше тут зустрічаються три типи помилок, які можна виявити лише за умови аналізу контексту. Перший: автор вибирає для цитування з повідомлення-джерела тільки такий фрагмент, який узгоджується з його позицією, опускаючи ту частину цитати, яка їй суперечить. Друга: у своєму повідомленні автор відносить цитату до одного об'єкта, хоча в джерелі цитований фрагмент стосується зовсім іншого. Третя: у своєму тексті журналіст наводить цитату як загальновживану, хоча в оригіналі цитований фрагмент був поданий як частково-стверджувальний чи істинний лише за певних умов. Для перевірки цитат намагаються взяти останнє видання. Якщо праця увійшла до зібрання творів, то користуються ним. Цитата в повідомленні-копії повинна знак у знак відповідати цьому ж уривку в повідомленні-джерелі;

б) фактичні твердження загальної тематики контролюють за найвідомішими в світі універсальними енциклопедіями. До таких енциклопедій належать The Encyclopedia Americana (1989, в 30 т.); Большая Советская Энциклопедия (1978, в 30 т.), Українська Радянська Енциклопедія (1985, у 12 т.) та Енциклопедія Українознавства [переклад з англомовного видання Encyclopedia of Ukraine (1985, у 10 т.)];

в) фактичні твердження, що стосуються окремих країн, звіряють з їхніми енциклопедичними виданнями, в яких подається детальна інформація про певну країну. Наприклад: The Canadian Encyclopedia (1985, у 3 т.);

г) якщо потрібні для контролю фактів довідкові видання відсутні, редактор повинен користуватися науковими виданнями. У складних випадках редактор має право вимагати від автора знайти потрібне джерело й подати його редакторові для підтвердження істинності фактів, відображених у повідомленні;

ґ) для перевірки статистичних відомостей звертатись до офіційних видань Держкомстату України (найчастіше це щорічники), а також до офіційних статистичних збірників ООН;

д) для встановлення правильності фактів діяльності державних органів, зокрема тих фактів, які тільки нещодавно оприлюднені й не зафіксовані в довідниках, звертатись до офіційних видань – газет «Президентський вісник» (з 2005 року припинила вихід), «Урядовий кур’єр», «Голос України», журналу «Президент» тощо.

2. Внутрішньотекстова перевірка, яка передбачає вдумливий цілеспрямований аналіз контексту, який дозволяє дійти висновку щодо істинності або хибності відомостей. Під час цієї перевірки треба використовувати такі методи: метод фактологічного членування, метод системно-цільового аналізу для перевірки якості системи фактів, метод зіставлення фактів, метод тлумачення термінів, прийоми, що застерігають від недоліків смислового читання, конкретизація загальних положень і уточнення невизначених, метод підрахунків, метод ранжирування фактів, метод наочного уявлення опису в тексті, перевірка джерел фактів і фактів за джерелами.

2.1. Метод фактологічного членування – включає:

• визначення теми-поняття і його компонентів (ієрархічно організованої системи компонентів): компоненти першого рівня, другого рівня…;

• поділ змісту згідно з визначеними рівнями компонентів.

Текст “…І не одна, а одразу дванадцять” має тему “нова премія для театральних діячів «Київська пектораль»”. Поняття “нової премії” включає такі компоненти: призначення, новизна премії щодо умов надання, щодо розміру та іншого матеріального забезпечення, засновники премії (перший рівень). У свою чергу поняття “призначення” розкладається на інші компоненти: сфера, вік претендентів, мета надання тощо (другий рівень).

… І не одна, а одразу дванадцять

Якщо за кількістю літературних премій Україна цілком може змагатися з Францією, то театральних премій тут фактично немає. Є традиційна премія Спілки театральних діячів (для критиків) і недавно встановлена премія імені Марії Заньковецької (для працівників сцени). А тим часом країна вважається дуже театральною. І ось, рік тому, з’явилася премія київська пектораль . по суті, це не одна, а одразу дванадцять премій. Інтерес до неї великий не лише в Україні – адже аналогів немає в жодній із країн СНГ.

Уперше “Київська пектораль” присуджувалась минулого року 27 березня – в Міжнародний день театру. Премія включає дванадцять номінацій – за головну роль, за другорядну роль, за дебют, за кращу режисуру і сценографію, за кращу дитячу виставу тощо.

Торік кожен із дванадцяти нагороджених отримав по 100 тисяч карбованців – гроші на той час не малі. Скільки це буде в нинішньому році – поки що невідомо, сума визначається в останні дні перед врученням. Але підготовка до свята розпочалася вже зараз. “Київська пектораль”, на відміну від більшості наших традиційних премій, має незалежний, демократичний характер. Ні засновники, ні спонсори на результат вплинути не можуть. Лауреатів вибирають 30 незалежних мистецтвознавців – експертів. Ці експерти працюють протягом кількох місяців. Дванадцять імен переможців стають відомими в день вручення премій.

Окрім грошей, “Київська пектораль” має свій скульптурний символ із сплаву срібла і бронзи, виконаний відомим скульптором Олександром Сухолітом.

“Вибір” підтримує незалежних кандидатів

У тому числі – в Одесі. Про це заявив, прибувши в це чорноморське місто, творець “Вибору” Іван Салій.

Разом із тим парламент, з погляду Івана Салія, - не найкращий вибір. Україні потрібна президентська республіка. А Ради всіх рівнів – структура віджила. Іван Салій повідомив також, що в нього є команда, готова взяти у свої руки управління столицею.

Тема-поняття використовується для перевірки повноти системи фактів. У тексті має бути достатня кількість фактів, щоб тема-поняття вважалася розкритою: кожен компонент бажано представити у змісті твору. Включення факту залежить від комунікативної мети.

2.2. Метод системно-цільового аналізу для перевірки якості системи фактів – об’єднання виділених фактів на основі теми-поняття (вимога – достатня для розкриття теми кількості фактів, інтенціональна зумовленість тематичної системи фактів).

2.3. Метод зіставлення фактів – поєднання фактів між собою поза контекстом твору. Зіставляють: - факти в тексті з фактами, добре відомими редактору;

• факти, пов’язаними за смислом;

• повторювані факти;

• факти, пов’язані внутрітекстовими посиланнями;

• факти одного ряду з узагальнюючим словом.

2.3.1. Факти в тексті з фактами, добре відомими редактору. Не знаючи, наскільки достовірний факт, редактор може приблизно оцінити його правильність, якщо під час читання буде співвідносити його з відомими йому фактами, датами.

У цьому році ми святкуємо 200-річчя від дня народження Івана Франка. Гандбольний м’яч найменший. У жіночого діаметр – 54-56 см – на 3-4 см менше чоловічого. Територія Народної Республіки Бангладеш – 140 000 квадратних метрів. Він з’явився на світ під час новорічного святкування, коли його батьки в родинному колі вітали перший день фатального 1939 р.

…не можна не зачаруватися його думкою, коли вона бушує в грудях, наче лава, що вирвалася з кратера.

2.3.2. Факти в тексті, пов’язані за смислом. Будь-яка невідповідність між такими фактами – ознака помилки, тому співвідносити такі факти – обов’язок редактора.

А) співвіднесення дат, пов’язаних за смислом.

Розгром Кирило-Мефодіївського братства (1874), в якому брали участь провідні українські письменники і літературознавці (Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров та ін.), погіршив умови для видання літературознавчих і критичних праць, друкування творів українською мовою. Лише під кінець 50-х років з’явився збірник П. Куліша “Записки о Южной Руси” і альманах “Хата” (1860).

Б) співвіднесення дати, що визначає вік, із подією.

Френсіс Брет Гарт народився в 1834 р. в місті Олбані в штаті Нью-Йорк в родині шкільного вчителя. На початку 1845 р. Брет Гарт відправляється в Каліфорнію, де спочатку працює вчителем.

В) співвіднесення століття з роком події, що стосується цього століття.

Другим осередком видавничої справи стала друкарня Києво-Печерської Лаври, заснована у ХУІ ст. (1616 р.).

Г) співвіднесення величини й одиниці величини.

Яма була шириною в два-три квадратних метри.

Машина лакує друковану продукцію з товщиною покриття, що варіюється (до 50 г/квадратний метр). г/квадратний метр – одиниця щільності, а одиницею товщини може бути одна з одиниць довжини (мкм, мм, см).

Ґ) співвіднесення держави і частини світу, до якої вона віднесена в тексті.

Італійський антрополог Мадзіні очолив експедицію, яка відправилася на пошуки південноафриканського племені карликів, що живуть у горах Піріха – 700 км північніше від колумбійської столиці Боготи.

Е) співвіднесення властивості й речі.

Такий оригінал треба виконати чорнилом на білому папері, який не має будь-якого іншого кольорового тону. Для приготування їжі треба використовувати очищену воду, яка не має ніякого присмаку.и

Є) співвіднесення загального положення і фактів, що його конкретизують.

…міста-“чоловіки” розташовані на правому березі Волги, а “жінки” – на лівому. Щоправда, місто Куйбишев лежить на правому березі, однак він там розмістився, коли був Самарою.

Ж) співвіднесення знаряддя і дії, що здійснює персонаж.

Між тим П’ятниця з героїчною сміливістю переслідував дикунів. У нього в руці була сокира, іншої зброї не було. Цією сокирою він уже вбив трьох дикунів, поранених першими нашими стрілами, і тепер нікому не дарував життя… Іспанець схопив пістолет і погнався за іншими, та вони встигли сховатися в лісі.

За ними, розмахуючи сокирою, погнався П’ятниця. Незважаючи на свої поранення, один із дикунів кинувся в море й поплив за лодкою, в якій знаходилися три дикуни, що змогли врятуватися. Вони гребли з усіх сил, намагаючись сховатися від пострілів іспанця.

П’ятниця два-три рази вистрелив у них, але, здається, не влучив.

З) співвіднесення тих дій персонажів, які пов’язані за смислом, або їх розмов про такі дії.

Професор Опеншоу… розмовляв зі своїм другом Брауном перед входом до готелю, де вони обидва провели ніч і щойно поснідали…

На наступній сторінці: Опеншоу запрошує Брауна: - Не поснідаєте зі мною?

А ще через декілька сторінок: Професор зателефонував Брауну і сказав, що сніданок замінюється обідом, оскільки йому треба відвідати одного вченого з Індії.

І) співвіднесення пов’язаних закономірністю чисел із цією закономірністю,

У народному господарстві СРСР у 1946 р. було зайнято 2 245 тис. спеціалістів з вищою та спеціальною середньою освітою, у 1956 – 8 тис., у 1970 – 16,4 тис.

К) співвіднесення частки числа людей або інших істот з числом предметів.

У минулому році загинув 61 шахтар – 0,42 людини на 1 млн. тон. Щоправда, у радянський час гинуло більше – одна людина на 1 млн тон.

(У минулому році загинув 61 шахтар – одна людина на 2,4 млн тон видобутку. Щоправда, у радянський час гинуло більше – одна людина на 1 млн тон.)

Л) співвіднесення пов’язаних за смислом імен.

Син – Сергій Миколайович, а батько – Андрій.

М) співвіднесення держави і державної приналежності особи.

Першими українськими друками в Німеччині стали книжки, видані Швайпольтом Фіолем у Кракові.

Н) співвіднесення підпису до ілюстрації із зображенням на ній.

Під рисунком підпис “На фотографії”.

2.3.3. Повторювані факти. Коли в тексті якийсь факт повторюється, то дуже часто повторюваний факт відрізняється від початкового. Часто через забудькуватість автора.

А) імена і прізвища.

Розгром Кирило-Мефодіївського братства (1847), в якому брали участь провідні українські письменники і літературознавці (Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров та ін.), погіршив умови для видання літературознавчих і критичних праць, друкування творів українською мовою. Лише під кінець 50-х років з’явився збірник М. Куліша “Записки о Южной Руси” і альманах “Хата” (1860).

Обов’язково співвідносити ініціали особи з розгорнутим її іменем та по батькові, імена особи в тексті і в іменному покажчику, імена особи в тексті і в примітках.

Б) числа, дати, вказівки на час.

З виключною точністю, неймовірним відчуттям кожного метра Кіллі виграв у свого співвітчизника Гі Перійя – 0,8 секунди. Вісім сотих! Мить, якого ледве вистачить, щоб підняти руку.

В) назви.

Матеріали публікувалися в альманахах „Украинский сборник”, „Киевлянин”, „Вінок русинам на обжинки”, „Отечественные записки”. Зокрема в „Украинском вестнике” вмістили свої тексти М. Максимович та І. Вагилевич.

Г) посада, національність, адреса, колір волосся.

Як зазначив академік О. Білецький, найвизначнішим фактом у галузі збирання пам’яток було видання в ХІХ ст. фольклорних матеріалів етнографічно-статистичної експедиції в Західно-Руський край. Професор наголошував наслідки оприлюднення цих текстів.

Д) фактичні дані в основному тексті і в додатках.

Таким чином, редактор має 1) навчитися запам’ятовувати імена, назви, дати, що зустрічаються в тексті. Щоб вони краще „запали”, треба подумки оперувати ними, роблячи їх предметом своїх розумових дій. Наприклад, прочитавши ім’я, згадати, у кого ще було таке саме; побачивши дату, зробити висновки про час події – значить, це було до або після того, як відбулося те-то тощо; 2) дійшовши в тексті до імені, дати, назви, що вже зустрічалися в тексті раніше, поставити собі питання: „Чи таким було ім’я чи дата в першому випадку? Такою була назва? Скільки минуло часу від події?...”. Такі питання – свідомі провокації, що примушують повернутися на попередню сторінку, навіть краще переконувати себе, що попереду було не так.

Повторювані елементи технічно співвідносити простіше, якщо помічати олівцем імена, назви, дати, цифри і т.п.

Будь-який повтор – сигнал для редактора для співвіднесення з попереднім текстом. На покладатися на свою пам’ять. Більше сумніватися. Краще перевірити, ніж пропустити помилку.

2.3.4. Факти, пов’язані внутрітекстовими посиланнями.

Співвідносити такі факти (основний текст і примітки за текстом, основний текст і бібліографічні посилання або бібліографію, основний текст і зміст) – закон для редактора. Незважаючи на кількість посилань, редактор має йти за адресою, вказану в посиланні, щоб переконатися в правильності адреси, в тому, що читач справді знайде там потрібну інформацію.

2.3.5. Співвіднесення загального слова з членами ряду, що ним об’єднуються.

На мапі позначені місце видобутку цинку, бронзи, вольфраму, вугілля…

2.4. Метод тлумачення термінів – для оцінки достовірності і точності фактів шляхом включення їх у природну систему фактів. Редактор не повинен пропускати в набір текст з термінами й іншими словами, значення яких знає приблизно.

Кожна група знайшла собі затишне місце. Почали готуватися до конкурсу гербаріїв та натюрмортів.

Редактор має піклуватися й про те, щоб не зрозумілі читачеві слова були пояснені.