8. Охарактеризуйте особистість як об’єкт і суб’єкт виховання.

Особистість - у філософсько–психологічному аспекті – це об’єкт і суб’єкт історичного процесу і власного життя.

Особистість з точки зору педагогіки – це людина в її соціальних зі’язках і взаєминах соціальнихвідносинах, яка перебуває , з одного боку . під впливом середовища, а з іншого – свідомо будує свої стосунки з іншими людьми і всією сукупністю соціальних явищ.

Об’єкт виховання- індивід постійно перебуває під впливом економічних, політичних, трудових та інших факторів. Застосовуючи суспільний досвід, включаючись у суспільні стосунки, людина - індивід стає людина – особистість.

Суб’єкт виховання – індивід бере активну учась у творенні своєї особистості з метою формування певних якостей. Активність може виявлятись у впливі як на оточення так і на самого себе. Такий вид активності називається самовиховання.

Самовиховання - складова частина і результат виховання й усього процесу розвитку особистості . воно залежить від конкретних умов, у яких перебуває людина. Його форми та методи самокритика самопереконання, самонавіювання, самопримус, самообов`язок, само перемикання, емоційно- мисленнєве перенесення у у становище іншої людини.

9. Сформулюйте основні фактори розвитку особистості

Особистість з точки зору педагогіки – це людина в її соціальних зі’язках і взаєминах соціальнихвідносинах, яка перебуває , з одного боку . під впливом середовища, а з іншого – свідомо будує свої стосунки з іншими людьми і всією сукупністю соціальних явищ.

Основні фактори розвитку особистості:

Спадковість- відновідлення у нащадків біологічної подібності з батьками. Гени визначають інтелектуальні та фізіологічні задатки, здібності, Обдарованості (сукупність здібностей) таланту.

Середовище – все те що оточує дитину від народження до кінця життя

Виховання - Цілеспрямований підготовка до життя, що здійснюється через державні і громадські структури які контролюється суспільством(в Україні воно уточнювалося виховання – оберігання дитя від небезпеки згодом мало інше значення вирощувати дітей, навчати правил поведінки.

10. Перерахуйте і поясніть зарубіжні теорії розвитку особистості

Зарубіжні теорії розвитку особистості: біологізаторська ,соціологізаторська, біосоціологізаторська, біхевіорістична, теорія психоаналізу.

Біологізаторська- вважає спадковість вирішальною у розвитку. Біологізаторські метафізичні ідеї розвитку людини а саме: духовні якості особистості перед існують в зародковий речовині. Перетворююяу роль середовища та виховання вони заперечували.

Соціологізаторська – вважали що у розвитку особистості вирішальним є середовище, вплив соціального оточення. На їх погляд, душа новонародженої дитини подібно до чистої дошки і вона формується лише під впливом соціального середовища і виховання.

Біосоціологізаторська – В основі його лежить теорії конвергенції двох факторів – біологічної та соціального. Представники цієї теорії вважають, що розвиток дитини визначається спадковим, біологічним, а середовище – лише зовнішня умова реалізації успадкованих властивостей.

Біхевіорістична – (від анг поведінка) напрям у психології, започаткований американським зоопсихологом Дж. Вотсоном на початку ХХ ст. він розглядають поведінку індивідів як механічні реакції організму на зовнішні подразнення, ігноруючи свідомість.

Теорія психоаналізу - ( фрейдизм, неофрейдизм) –вважає, що рушійною силою поведінки індивіда є несвідомі біологічні потяги та інстинкти, які витіснені суспільними умовами життя у підсвідоме, мають тенденцію виявлятися у сновидіннях, помилках, навіть у художній діяльності.