Культура імперії Маур’їв

В 321 р. до н.е. в Індії виникає перша об’єднана держава – імперія Маур’їв. Її столицю – Паталіпутру (в долині Гангу) – описали давньогрецькі автори. Більшість архітектурних споруд столиці були із дерева. Каміння почали широко використовувати за часів правління царя Ашоки (268–232 рр. до н.е.), що в першу чергу пов’язано із утвердженням буддизму як державної релігії. Влада намагалася затвердити основи буддизму у монументальному мистецтві, яке прийнято називати „мистецтво Ашоки”. Це перш за все меморіальні колони, на яких викарбувані укази державця. Колона, або стамбха, являє собою добре відшліфований камінний стовп. Стамбхи сягали висотою понад десяти метрів і завершувалися капітеллю зі скульптурним зображенням тварин. Найвідоміша з них – Левова капітель із Сарнатха (середина ІІІ ст. до н.е.). Стовп, на якому знаходиться капітель, за легендою, був поставлений на тому місці, де Будда проголосив свою першу проповідь.

З часів царя Ашоки в архітектурі отримали розповсюдження буддійські меморіальні поховальні пам’ятники – ступи. Перші ступи використовувалися для зберігання реліквій самого Будди. Існує легенда про те, що Будду спитали, якою повинна бути його поховальна споруда. Вчитель розстелив на землі свого плаща і перевернув на нього круглу чашу для збору милостині. Так ступа стала мати вигляд на півсфери.

Напівсфера, символ Неба та безкінечності, в буддизмі означає нірвану Будди та самого Будди. Центральна жердина – вісь Всесвіту, яка єднає Небо та Землю, символи Світового Дерева Життя. „Парасолі” на кінці жердини, сходинки до нірвани, вважаються також символами влади.

До нашого часу збереглася одна із найдавніших ступ, споруджених при династії Маур’я, – ступа в Санчі (біля 250 р. до н.е.). Пізніше вона була перебудована та дещо збільшена у розмірах. Напівсферична баня ступи розміщена на круглій основі із терасою, по якій обходили ступу під час ритуалів. З кожного боку до тераси ведуть сходи. Баня ступи надбудована кам’яним кубом із квадратною огорожею, форма якої повторює обриси вівтаря епохи вед і може вважатися символом Землі або гори Меру. Ступу оточує масивна огорожа. З чотирьох сторін зроблені ворота – торани, прикрашені рельєфом.

Ще один вид буддійської архітектури – печерні храми. Печера Ломас Ріші у Боях-Гаї – овальне святилище та прямокутна зала – були вирізьблені при Ашоку (близько 250 р. до н.е.). Стіни храму досконало відполіровані. Його фасад та план слугували зразком для наступних культових споруд І ст. н.е.

Монументальна скульптура із каменя – вид мистецтва, який отримав при Маур’ях широке визнання. В скульптурі раннього буддизму зображення Будди в образі людини не зустрічається. Будда і його вчення представляли в образі священного дерева Бо (під ним Вчитель досяг просвітлення), трону Будди та Колеса Закону, зображення ступи або відбитка ступні великого проповідника. Ці зображення символізували різні етапи життєвого шляху Вчителя: народження, поширення вчення, досягнення нірвани. Стиль цих зображень узагальнено-декоративний і надзвичайно нагадує різьбу по дереву або слонової кістки.