Походження мистецтва

Щодо першопричин походження мистецтва існує багато гіпотез і наукових концепцій. Історик Я.Рогінський стверджує, що людина почала творити лише тоді, коли соціальні якості її набули самостійності, тобто в епоху, коли складалися форми родової організації (пізній палеоліт); Г.Плеханов доводить: „Мистецтво – один із засобів спілкування”; думка Ф.Шіллера: „Мистецтво – незацікавлена насолода”; С.Рейнак: „Мета давнього мистецтва – магія, чаклунство мисливців”; О.Гущин: „Мистецтво породили первісна магія та розвиток колективного трудового процесу”.

Таким чином, Homo sapiens у період, коли став людиною суспільною, покликав до життя специфічний, свідомий вид діяльності, який називається мистецтвом. Мистецтво істотно вплинуло на еволюцію цілого біологічного виду, підняло його на якісно вищу сходинку; праця стала творчістю; слово почало жити в часі. Думка одержала додаткову до мови форму абстрагування дійсності.

Аналізуючи передумови походження мистецтва, доходимо висновку: у людини завжди існував тісний зв’язок між виробничою та ігровою діяльністю – обряди, ігри, танці, театралізовані дійства безпосередньо пов’язані з виконуваною роботою – полюванням, землеробством тощо.

Функції мистецтва

Мистецтво завжди виконує такі діяльнісно-перетворювальні функції:

– художній твір здійснює ідейно-естетичний вплив на людей;

– радіює людей до цілісно-орієнтовного виховання та бере участь у соціальному перетворенні суспільства;

– процес творчості – це трансформація дійсності на базі уявлень, вражень, фактів. Автор осмислює життєвий матеріал, вибудовуючи при цьому нову реальність – художній світ;

– трансформація матеріалу, яким оперує художник, творячи образ в архітектурі, скульптурі, живопису, літературі, музиці, – це завжди перехід із пасивної якості матеріалу в активну якість мистецького образу.

Усі твори мистецтва незалежно від виду і жанру виконують певні чітко визначені функції.

• Творча. Художня творчість розкриває людям правду життя, дає радість осягнення краси, естетичну насолоду.

• Естетична. Сприяє формуванню естетичних смаків, здібностей людини; формуванню цілісних орієнтацій у світі; пробудженню творчого духу, творчого начала, бажання та вміння творити за законами краси.

• Пізнавальна. Мистецтво здатне відображати важкодоступні для науки сторони буття, розкривати естетичну різноманітність у щоденному, загострює увагу на новому в уже відомих речах.

• Просвітницька. Передає досвід, утверджує факт як явище, закріплює навички мислення, узагальнює систему поглядів, є „підручником життя”, суттєво доповнює знання людини про світ.

• Інформаційна. Інформація, яка передається мовою мистецтва – через танець, театр, архітектуру, живопис, скульптуру, декоративно-прикладне, кіно тощо, – максимально доступна і легко засвоюється.

• Виховна. Завдяки їй формуються почуття, думки і дії людей.

Види мистецтва

З розвитком культури склалися різні види мистецтва: живопис, скульптура, музика, театр, література, кінематограф, телебачення, декоративно-ужиткове мистецтво тощо.