Наука Стародавнього Китаю

Показником загального піднесення культури Китаю було також розвиток наукових знань, перш за все математики. Складений у ІІ ст. до н.е. трактат „Математика в десяти книгах” містить компендіум знань, накопичених попередніми поколіннями вчених. В цьому трактаті зафіксовані дії з дробами, пропорції та прогресії, алгоритм Евкліда, теорема Піфагора, формули для Піфагорових чисел тощо. „Математика в десяти книгах” була свого роду керівництвом для землемірів, астрономів, чиновників.

З розвитком математики були пов’язані значні успіхи китайців в області астрономії та календаря. В „Історичних записках” Сіма Цяня однин із розділів спеціально присвячений проблемам небесних світил. Аналогічний розділ є і в „Ханській історії” Бань Гу, де наводяться назви 118 сузір’їв (783 зірки). У працях астронома і математика ІІ ст. н.е. Чжан Хена згадується вже 124 сузір’я (2500 зірок). Велика увага приділялася в той час спостереженням за планетами. В І ст. до н.е. китайцям було відомо, що період оберту Деревної зірки (Юпітера) складає 11,92 роки. Це майже співпадає з результатами сучасних спостережень.

В 104 р. до н.е. було вирахувано, що тривалість року складає 365,25 днів. За цим календарем рік складався із 12 місяців; додатковий місяць приєднувався до високосного року, який встановлювався один раз на три роки.

Значних успіхів досягнула медицина. Медичний каталог І ст. налічує 35 трактатів з різних хвороб. Стародавні китайські лікарі у ІV–ІІІ ст. до н.е. стали застосовувати метод лікування, який отримав широке застосування в традиційній китайській медицині – голковколювання, або акупунктура. До ІІІ ст. відноситься застосування знаменитим лікарем Хуа То місцевої анестезії під час порожнинних операціях.

В Китаї вперше з’явились паперові гроші, порцеляна, папір, пензлики, туш та книгодрукування. Винайдено перший в світі сейсмограф. Багато винаходів китайців, такі, як шовк, порох, компас, є надбанням всього людства.

Стародавній Китай заклав основи своєрідної культури, яка визначила національний характер китайця, сформувала, глибоке почуття природи, зорієнтувала на глибоке вивчення її законів. Водночас створюється світ людини, який ґрунтується на суворій ієрархії та виконанні численних ритуалів („китайські церемонії”). Допитливість і працелюбність китайського народу спричинилася до низки важливих і оригінальних винаходів, без яких сьогодні не може обійтися людство.

В Китаї існували приватні й державні школи, які готували чиновників. Так, в столичній школі Тайсюе – першому китайському вищому закладі – навчалося до 30 тисяч учнів.

Освіта не обмежувала школою. У Стародавньому Китаї існувала дуже сувора система екзаменів на чин – особи, які претендували на державні посади й кар’єру, мусили, наприклад, вміти самостійно написати літературний твір.

Культура Стародавньої Індії

1. Періодизація культури Стародавньої Індії.

2. Релігія Стародавньої Індії.

3. Мистецтво Стародавньої Індії. Архітектура, живопис.

4. Наука Стародавньої Індії.