13.Механізм реалізації державної регіональної економічної політики України.

Державна регіональна економічна політика – це сукупність організаційних, правових та економічних заходів, які здійснюються державою у сфері регіонального розвитку відповідно до її поточних і стратегічних цілей. Ці заходи спрямовуються на стимулювання ефективного зв’язку і розміщення продуктивних сил окремих регіонів, раціональне використання природного, виробничого і трудового потенціалів; створення нормальних (здорових умов) життєдіяльності населення; забезпечення економічної безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства

Регіональна економічна політика є складовою державної регіональної політики.

Всебічно обґрунтована державна регіональна економічна політика повинна будуватися на врахуванні та оптимальному поєднанні загально – державних, регіональних і місцевих інтересів.

Пріоритетними цілями державної регіональної економічної політики є наступні:

1. збільшення національного багатства країни;

2. поступове вирівнювання рівнів економічного та соціального розвитку регіонів України;

3. сприяння гармонійному та збалансованому розвитку регіонів;

4. створення належної фінансової, матеріальної і правової основи регіонального управління та місцевого самоврядування;

5. структурна перебудова економіки регіонів, створення нових виробничих потужностей;

6. досягнення продуктивної зайнятості населення.

Регіональна економічна політика за організаційною сутністю являє собою сукупність організаційно – правових та економічних заходів, які за допомогою відповідних адміністративних векселів та фінансово – економічних інструментів забезпечують стимулювання ефективного, пропорційного та збалансованого розвитку економіки регіонів, раціональне та економічне використання їх ресурсного потенціалу з метою підвищення життєвого рівня та якості населення.

Таким чином важливим механізмом проведення регіональної політики є Україні повинен стати адміністративно – територіальний устрій держави. Державна регіональна економічна політика являє собою систему заходів, що здійснюється органами державної влади з метою забезпечення управління політичним, економічним і соціальним розвитком регіонів і територіально – адміністративних одиниць. Вона передбачає створення ефективно-діючої системи влади та управління в центрі, та нормативно – правове забезпечення на основі оптимального поєднання загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів. Основною метою регіональної економічної політики є створення необхідних \

14.Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка

Природно-ресурсний потенціал — важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови.

Пр ресурси - тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства.

Природні умови — це тіла й сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей.

Такий поділ є до певної міри умовним, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ресурси, і як умови.

Розрізняють компонентну, функціональну, територіальну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу.

Компонентна структура характеризує внутрішньо- та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо); територіальна — різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна — можливості відтворення та ефективної експлуатації природних ресурсів

Функціональна структура природно-ресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.

Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Виділяють такі його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, біологічні, рекреаційні, кліматичні та космічні ресурси.

Використання в економічній системі природних ресурсів вимагає їх адекватної оцінки. Існує два основних види оцінки: технологічна (виробнича) та економічна.

Економічна оцінка природних ресурсів — необхідний етап для забезпечення їх ефективного використання. Визначилися дві групи економічних оцінок: перша — характеризує економічні результати використання природних ресурсів, друга — економічні наслідки дії на навколишнє природне середовище (переважно це економічні втрати від забруднення чи порушення природного середовища).

.