- •1. Предмет, методи і завдання курсу «Регіональна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Місце регіональної економіки в системі наук.
- •3. Загальні закономірності розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер.
- •4. Принципи розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •5. Основні фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •6. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем.
- •7. Критерії, принципи та чинники економічного районування.
- •8. Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування.
- •9. Типи економічних районів та їхні цільові функції.
- •10. Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- •11. Суть, мета і концепція державної регіональної економічної політики.
- •12. Основні завдання державної регіональної економічної політики.
- •13.Механізм реалізації державної регіональної економічної політики України.
- •14.Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка
- •15.Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- •16.Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів
- •17. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання
- •18. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.
- •19. Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.
- •20. Динаміка чисельності та статевовікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- •21. Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні
- •22. Трудовий потенціал, його структура і розподіл за регіонами та видами зайнятості в Україні
- •23. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- •24. Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів України, їхня суть та складові.
- •1) Матеріально-технічну базу науки;2) кадри наукової системи; 3) інформаційну систему; 4) організаційно-управлінську підсистему.
- •25. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •27. Господарський комплекс України, його суть, структура та особливості структурної трансформації.
- •28. Територіальна структура господарського комплексу України.
- •29. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •30. Паливно-енергетичний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- •31. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку
- •32. Нафтова і нафтопереробна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •33. Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •34. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
- •35. Металургійний комплекс України, його значення структура, сировинна та паливна бази.
- •36. Передумови розвитку чорної металургії України, їхні регіональні особливості та економічна оцінка
- •37. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації чорної металургії України. Основні центри
- •38. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей кольорової металургії. Центри основних галузей.
- •39. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- •40. Машинобудівний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості формування.
- •41. Основні фактори розвитку і розміщення галузей машинобудування в регіонах України.
- •42. Хімічний комплекс України, його структура, сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
- •43. Лісопромисловий комплекс України, його значення, структура, регіональні особливості розміщення та структурної трансформації.
- •45. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •46. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особливості територіальної організації.
- •47. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •51. Донецький економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •54. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •Центральний економічний район
- •55. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •56. Подільський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •57. Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •58. Агропромисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розвитку.
- •59. Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •61. Східний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •62. Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •63. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •64. Міжнародне співробітництво України з питань екології та охорони навколишнього середовища в умовах глобалізації.
5. Основні фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
Під факторами розміщення розуміють сукупність аргументів (причин), що зумовлюють вибір місця для окремих підприємств, їх груп і галузей.
Природно-географічні фактори включають характеристику природно-кліматичних умов та економічну оцінку природних ресурсів.
Сучасне використання земельних, водних і лісових ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. Тому в перспективі для посилення позитивного впливу цієї групи факторів на розміщення продуктивних сил необхідно сформувати високоефективну систему водо-, земле- та лісокористування.
Геополітичні фактори розвитку і розміщення продуктивних сил охоплюють: географічне положення території; конкурентні переваги вітчизняних товаровиробників у системі світового господарства; модель інтеграції в світовий економічний простір. В цілому географічне положення України є сприятливим для економічного розвитку.
Демоекономічні фактори розміщення і розвитку продуктивних сил включають: загальну чисельність населення, його структуру, режим відтворення та територіальні особливості розміщення; чисельність трудових ресурсів, їх територіально-галузевий розподіл та якісні характеристики; чисельність робочої сили, основні форми її зайнятості, рівень зареєстрованого і прихованого безробіття; мобільність робочої сили та форми її економічного руху.
Соціально-економічні фактори розміщення і розвитку продуктивних сил охоплюють: рівень розвитку соціальної інфраструктури, що задовольняє потреби населення в освіті, охороні здоров’я, сфері послуг та житлово-комунальному обслуговуванні; стан навколишнього середовища і природоохоронну діяльність; санітарно-гігієнічні умови праці.
Техніко-економічні фактори включають: основні напрями науково-технічного прогресу та конкретні форми впровадження його результатів у практику господарювання, форми суспільної організації виробництва та рівень розвитку транспортної системи. Сукупна дія цих факторів створює можливості для рівномірного розміщення продуктивних сил на основі зниження трудо-, фондо- і матеріаломісткості виробництва, встановлення раціональних міжгалузевих та внутрігалузевих зв’язків, забезпечення ефективного використання усіх видів ресурсів.
6. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем.
Ек р-ня – це науково обґрунтований поділ країни на ек р-ни, що склалися історично або сформувалися вв процесі р-ку ПС на основі сусп. І терит поділу праці.
Ек р-ня спрямовано на поліпшення територіальної організації вир-ва та управління господар д-тю. Воно дає змогу поєднати загальнодержавні та регіональні інтереси у всебічному і комплексному використанні природних та економічних ресурсів території, її комплексному соц.-ек р-ку, у формув рац терит-галузевої структури господ комплексу країни.
Основою формування економічних районів є територіальний поділ праці, що зумовлює виробничу спеціалізацію окремих територій і розвиток міжрайонної кооперації. Об’єктивними умовами виділення і розвитку економічних районів виступають наявні природні ресурси, особливості економіко-географічного положення території, чисельність населення, виробничий потенціал, рівень господарського освоєння території.
Сам процес економічного районування являє собою доцільний, науково обґрунтований поділ країни на економічні райони.
Ек районування є науковим методом поділу країни на спец терит-госп частини, що склалися в результаті суспільного і терит поділу праці за певний історичний період.
Формування економічних районів пов’язано із способом виробництва, рівнем розвитку і особливостями розміщення продуктивних сил. Виникнення і формування їх відбулося в умовах розвинутого товарного виробництва і подальшого розвитку суспільного територіального поділу праці.
Ек рай-ня сприяє підвищенню ефективності використання ресурсного, вир-чого і наук-техн потенціалу регіонів і всієї країни. В Укр здійснюється генеральне ек рай-ня території для цілей прогнозування, розробки і реалізації територіальних комплексних програм і схем природокористування, проектів районного планування, схем розвитку і розміщення п/с та розселення нас-ня.