
- •1. Предмет, методи і завдання курсу «Регіональна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Місце регіональної економіки в системі наук.
- •3. Загальні закономірності розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер.
- •4. Принципи розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •5. Основні фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •6. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем.
- •7. Критерії, принципи та чинники економічного районування.
- •8. Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування.
- •9. Типи економічних районів та їхні цільові функції.
- •10. Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- •11. Суть, мета і концепція державної регіональної економічної політики.
- •12. Основні завдання державної регіональної економічної політики.
- •13.Механізм реалізації державної регіональної економічної політики України.
- •14.Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка
- •15.Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- •16.Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів
- •17. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання
- •18. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.
- •19. Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.
- •20. Динаміка чисельності та статевовікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- •21. Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні
- •22. Трудовий потенціал, його структура і розподіл за регіонами та видами зайнятості в Україні
- •23. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- •24. Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів України, їхня суть та складові.
- •1) Матеріально-технічну базу науки;2) кадри наукової системи; 3) інформаційну систему; 4) організаційно-управлінську підсистему.
- •25. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •27. Господарський комплекс України, його суть, структура та особливості структурної трансформації.
- •28. Територіальна структура господарського комплексу України.
- •29. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •30. Паливно-енергетичний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- •31. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку
- •32. Нафтова і нафтопереробна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •33. Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •34. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
- •35. Металургійний комплекс України, його значення структура, сировинна та паливна бази.
- •36. Передумови розвитку чорної металургії України, їхні регіональні особливості та економічна оцінка
- •37. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації чорної металургії України. Основні центри
- •38. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей кольорової металургії. Центри основних галузей.
- •39. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- •40. Машинобудівний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості формування.
- •41. Основні фактори розвитку і розміщення галузей машинобудування в регіонах України.
- •42. Хімічний комплекс України, його структура, сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
- •43. Лісопромисловий комплекс України, його значення, структура, регіональні особливості розміщення та структурної трансформації.
- •45. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •46. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особливості територіальної організації.
- •47. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •51. Донецький економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •54. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •Центральний економічний район
- •55. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •56. Подільський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •57. Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •58. Агропромисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розвитку.
- •59. Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •61. Східний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •62. Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •63. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •64. Міжнародне співробітництво України з питань екології та охорони навколишнього середовища в умовах глобалізації.
33. Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
Значення. Газова промисловість є найперспективнішою. Природний газ – найефективніше паливо. Собівартість його видобутку значно нижча, ніж вугілля, а теплова здатність висока. Використання газу дуже перспективне: в порівнянні з іншими енергетичними джерелами він майже не отруює навколишнє середовище. Крім того газ використовується у хімічній промисловості.
Розміщення. У межах України зараз виділяється дев’ять нафтогазоносних областей, розміщення яких дозволяє об’єднати їх в три нафтогазоносні регіони:
• Східний — Дніпровсько-Донецька газонафтоносна область;
• Західний — Передкарпатська, Складчаті Карпати, Закарпатська і Волино-Подільська
• Південний — Переддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська, Азово-Березанська область.
При цьому Східний регіон охоплює Сумську, Полтавську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську і Чернігівську області; Західний — Волинську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку і Закарпатську області; Південний—Запорізьку і Херсонську області, а також Автономну Республіку Крим.
Сучасний стан та перспективи. Найбільша частка газоспоживання в Україні припадає на промислово розвинутий Східний регіон, трохи менше - на Західний і Південний регіони. Важливо зазначити, що потреби населення можуть бути задоволенні власним видобутком газу, більшу ж частину імпортованого газу споживають вітчизняні підприємства, що зумовлено їхнім значним технічним відставанням.
До основних магістральних газопроводів слід віднести такі, як: Уренгой—Помари — Ужгород; Острогожськ — Шебелинка; Шебелинка — Дніпропетровськ; Кривий Ріг — Ізмаїл; Шебелинка — Полтава — Київ; Дашава — Київ; «Союз» та ряд ін.
Через територію України здійснюється транзит газу на експорт з Росії у Європу.
Перспективи розвитку газової промисловості України пов’язані з розширенням геолого-пошукових робіт, збільшенням обсягів пошукового буріння та прискоренням промислового освоєння відкритих родовищ.
Поряд з цим слід широко впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, зокрема новітніх технологій і техніки.
Екологічні проблеми в газовій промисловості мають свою специфіку, яка визначається в основному відчуженням та забрудненням земель в районах промислової експлуатації газових родовищ та проведенням геолого-пошукових робіт на нафту й газ. Щодо використання природного газу в різних секторах економіки та галузях народного господарства, то цей вид ресурсу є найбільш екологічно чистим порівняно з такими енергетичними ресурсами, як вугілля, мазут, торф
34. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
Значення. Електроенергетика – галузь промисловості, яка забезпечує електрифікацію господарства та побутові потреби населення на основі виробництва й розподілу електроенергії. Електроенергетика посідає провідне місце в енергетиці країни. Вона є матеріальною основою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці в усіх галузях суспільного виробництва. На сучасному етапі роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей.
Електроенергетика – основа розвитку економіки країни. Розвиток електроенергетики, будівництво потужних електростанцій сприяють створенню нових промислових вузлів.
Структура. Нині в Україні експлуатуються три типи генеруючих потужностей: теплові (паротурбінні та дизельні), гідравлічні (гідроелектростанції, гідроакумулюючі станції) та атомні.
Тес – 47.6% в-ва електроенергії У. ГЕС – до 5 % АЕС – 47. 1%
Великі теплоелектроцентралі (ТЕЦ), на яких, крім електроенергії, виробляється теплова енергія, необхідна для комунальних потреб чи в технологічному процесі. розміщені в найбільших містах країни: Києві, Одесі, Харкові та ін.
П’ять атомних станцій розміщені в Запорізькій, Київській, Миколаївській, Хмельницькій, Рівненській областях (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська).
Основні гідроелектростанції знаходяться на Дніпрі (Київська ГЕС і ГАЕС) — в Київській області, Канівська ГЕС — в Черкаській, Кременчуцька — в Полтавській, Дніпродзержинська — в Дніпропетровській, Каховська — в Херсонській області та Дніпрогес — в Запорізькій області.
Споживання. Останнім часом відбулися значні зміни в структурі споживання електроенергії: особливо зменшилась частка споживання галузями промисловості та будівельним комплексом.
Практично не змінилась у структурі споживання частка транспорту. У зв’язку з низькою якістю спожитого палива значно зросли витрати електроенергії на власні потреби електростанцій та технологічні втрати електроенергії в електромережах. У загальному обсязі споживання електроенергії зросла частка комунально-побутового сектора економіки.