
- •1. Предмет, методи і завдання курсу «Регіональна економіка» та його зв’язок з іншими дисциплінами.
- •2. Місце регіональної економіки в системі наук.
- •3. Загальні закономірності розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть та об’єктивний характер.
- •4. Принципи розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •5. Основні фактори розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів, їхня суть.
- •6. Економічне районування, його суть та роль у формуванні регіональних господарських систем.
- •7. Критерії, принципи та чинники економічного районування.
- •8. Економічний район, його суть, основні ознаки та об’єктивний характер формування.
- •9. Типи економічних районів та їхні цільові функції.
- •10. Сучасна мережа економічних районів України та її складові.
- •11. Суть, мета і концепція державної регіональної економічної політики.
- •12. Основні завдання державної регіональної економічної політики.
- •13.Механізм реалізації державної регіональної економічної політики України.
- •14.Природно-ресурсний потенціал регіонів України, його структура та економічна оцінка
- •15.Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- •16.Земельний фонд України та його структура. Регіональні проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів
- •17. Водні ресурси України, їх значення та регіональні проблеми раціонального використання
- •18. Лісові ресурси України, їх господарське значення та проблеми комплексного використання в регіонах.
- •19. Рекреаційні ресурси України, їхня структура, регіональні особливості розміщення та використання.
- •20. Динаміка чисельності та статевовікова структура населення України, регіональні особливості формування.
- •21. Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні
- •22. Трудовий потенціал, його структура і розподіл за регіонами та видами зайнятості в Україні
- •23. Регіональні особливості міграційних процесів в Україні.
- •24. Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів України, їхня суть та складові.
- •1) Матеріально-технічну базу науки;2) кадри наукової системи; 3) інформаційну систему; 4) організаційно-управлінську підсистему.
- •25. Фінансовий потенціал регіонів України, його суть та складові.
- •27. Господарський комплекс України, його суть, структура та особливості структурної трансформації.
- •28. Територіальна структура господарського комплексу України.
- •29. Міжгалузеві комплекси, їхня суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •30. Паливно-енергетичний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості трансформації.
- •31. Вугільна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку
- •32. Нафтова і нафтопереробна промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •33. Газова промисловість України, її значення, особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.
- •34. Електроенергетика України, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії.
- •35. Металургійний комплекс України, його значення структура, сировинна та паливна бази.
- •36. Передумови розвитку чорної металургії України, їхні регіональні особливості та економічна оцінка
- •37. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації чорної металургії України. Основні центри
- •38. Сучасний стан розвитку та регіональні особливості територіальної організації галузей кольорової металургії. Центри основних галузей.
- •39. Металургійні райони України, особливості їхнього формування та структурної трансформації. Основні центри.
- •40. Машинобудівний комплекс України, його значення, структура та регіональні особливості формування.
- •41. Основні фактори розвитку і розміщення галузей машинобудування в регіонах України.
- •42. Хімічний комплекс України, його структура, сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.
- •43. Лісопромисловий комплекс України, його значення, структура, регіональні особливості розміщення та структурної трансформації.
- •45. Тваринництво України, його значення, галузева структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •46. Соціальний комплекс України, його суть, галузева структура та регіональні особливості територіальної організації.
- •47. Легка промисловість України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та центри основних галузей.
- •51. Донецький економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •54. Центральний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •Центральний економічний район
- •55. Промисловий комплекс Центрального економічного району, його галузева структура, особливості розміщення та центри основних галузей.
- •56. Подільський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •57. Поліський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •58. Агропромисловий комплекс Поліського економічного району, його галузева структура та проблеми розвитку.
- •59. Карпатський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •61. Східний економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •62. Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення.
- •63. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •64. Міжнародне співробітництво України з питань екології та охорони навколишнього середовища в умовах глобалізації.
22. Трудовий потенціал, його структура і розподіл за регіонами та видами зайнятості в Україні
Трудові ресурси — це частина населення України, яка має необхідний фізичний розвиток, здоров’я, освіту, професійні знання та кваліфікацію для заняття суспільно корисною працею. Трудові ресурси вважаються головною продуктивною силою суспільства. Чисельний склад трудових ресурсів залежить від природного приросту, статево-вікової структури, а також міграції населення.
До трудових ресурсів в Україні, як і в більшості країн світу, відносять працездатне населення у працездатному віці. Крім того, до трудових ресурсів відносять зайнятих у суспільному виробництві підлітків до 16 років та осіб пенсійного віку (без інвалідів I та II групи, а також непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах).
Чисельність трудових ресурсів — показник динамічний, він постійно змінюється залежно від багатьох факторів: демографічних, соціальних та економічних.
Усі зайняті трудові ресурси розподіляються за різними видами зайнятості: зайняті в суспільному виробництві (зайняті на державних та кооперативних підприємствах та в організаціях); зайняті в домашньому та особистому підсобному сільському господарстві та зайняті індивідуальною трудовою діяльністю; зайняті на навчанні з відривом від виробництва; зайняті у сфері військової діяльності (військовослужбовці).
Окрему групу становлять безробітні. Все зайняте у народному господарстві населення розподіляється між галузями матеріального виробництва та невиробничої сфери.
Найнижча частка населення працездатного віку відмічається у регіонах, де переважає аграрна сфера зайнятості. До них належать Вінницька, Волинська, Житомирська, Тернопільська, Хмельницька та Чернігівська області. Найвища частка осіб працездатного віку характерна для високоурбанізованих та індустріально розвинутих областей: Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Одеської.
Серед областей України з високим рівнем зайнятості в промисловості виділяються Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька області. Найнижча частка зайнятих у промисловості Вінницької, Волинської, Одеської, Тернопільської та Чернігівської областей. У цих областях переважають зайняті в сільському господарстві.
Найвища зайнятість населення в невиробничій сфері в регіонах з сприятливими рекреаційними умовами: Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Львівській, Одеській та Чернівецькій областях.
Нинішній етап соціально-економічного розвитку України не забезпечує повного і ефективного використання трудових ресурсів.
Це підтверджується зростанням чисельності безробітних та працюючих неповний робочий тиждень або день.
В Україні склалися три регіони з різними за масштабами резервами трудових ресурсів.
До першого регіону входять: Київська, Сумська, Полтавська, Кіровоградська, Чернігівська, Житомирська, Вінницька, Черкаська та Хмельницька області.
До другого регіону входять Миколаївська, Запорізька, Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Харківська та Херсонська області.
Третій регіон охоплює області з найвищою часткою незайнятих в народному господарстві. До його складу входять Львівська, Одеська, Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області та Автономна Республіка Крим