- •1.2 Гарантії охорони праці жінок та молоді
- •Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми.
- •І.З державне соціальне страхування
- •І.4. Система стандартів та державні нормативні акти безпеки праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •І. 5. Нормативні документи з техніки безпеки в будівництві
- •Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки
- •1.7 Управління охороною праці
- •1.8 Служба охорони праці в будівництві
- •1.9 Планування роботи з охорони праці
- •1.10 Фінансування заходів з охорони праці
- •1.11 Навчання та інструктаж працівників з техніки безпеки
- •1.12 Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.13 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •Функції лінійного інженерно-технічного персоналу при нещасних випадках
- •Розслідування, облік і звітність при виробничому нещасному випадку
- •Розслідування та облік професійних захворювань
- •1.14 Методи аналізу причин виробничого травматизму.
- •Іі.2 фізіологічні особливості організму людини, роль центральної нервової системи в трудовій діяльності
- •Іі.З фактори, що характеризують умови праці
- •Іі.4 ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму
- •Іі.5 фактори, що негативно впливають на організм людини
- •Іі.6 повітря робочої зони.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Іі.7 шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах.
- •Іі.8 санітарно-гігієнічне нормування шкідливих речовин.
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Іі.9 захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •II. 10 пил та заходи захисту працюючих від його впливу
- •Іі.11 вентиляція виробничих приміщень
- •Іі.12 отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєнь
- •Іі.13 виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці
- •Іі.14 виробничий шум, вібрація, ультразвук і заходи захисту від їхнього впливу
- •Іі.15 радіоактивне та іонізуюче випромінювання та його вплив на організм людини
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, м3в/рік
- •Іі.16 електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •Іі.18 засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт
- •Ііі.2 вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
- •Ііі.3 небезпечні зони на будівельному майданчику
- •Межі небезпечних зон на будівельному майданчику
- •Ііі.4 вимоги безпеки під час руху транспорту по території будівельного майданчика
- •Ііі.5 заходи безпеки при забиванні паль
- •Ііі.6 заходи безпеки при земляних роботах.
- •Крутість укосу котлованів
- •Мал. Ііі.3 Кріплення стінок траншей і котлованів:
- •Ііі.7 заходи безпеки при кам'яних роботах
- •Ііі.8 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі риштувань та помостів
- •Ііі.9 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі будівельних машин, механізмів та підіймачів
- •Ііі.10 заходи безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель
- •Норми бракування сталевих канатів з обмеженою серцевиною.
- •Ііі.11 заходи безпеки при бетонних, арматурних і опалубних роботах
- •Ііі.12 заходи безпеки при опоряджувальних роботах
- •Ііі.13 заходи безпеки при антисептуванні, заготовленні, складанні і монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •Ііі.14 заходи безпеки при покрівельних роботах
- •Ііі.15 безпечна організація вантажно-розвантажувальних і складських робіт
- •Ііі.16 техніка безпеки під час капітального ремонту та при реконструкції будівель і споруд
- •Ііі.17 санітарно-побутове обслуговування на будівельному майданчику
- •Ііі.18 техніка безпеки при виконанні будівельних робіт взимку
- •Ііі.19 безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •Група посудин за розрахунковим тиском
- •Ііі.20 електробезпека в умовах будівельного майданчика
- •Ііі.21 перша допомога при травмуваннях, отруєннях, опіках і ураженнях електричним струмом
- •IV.2 поняття про горіння, вибух, займання, самозаймання, самозагоряння, спалах
- •IV.3 основи проектування технічних рішень пожежної безпеки будівель і споруд класифікація приміщень за вибухо і пожежонебезпекою.
- •Класифікація будівель та споруд за займистістю та вогнестійкістю
- •Характеристика будівель і споруд за ступенем вогнестійкості їх
- •Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
- •Протипожежні розриви між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами і допоміжними будівлями
- •Протипожежні розриви між житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств
- •Евакуація людей при виникненні пожеж
- •Іv.4 пожежна безпека на будівельному майданчику
- •Іv.5 система пожежного захисту
- •Автоматичні установки пожежогасіння. Пожежні автомобілі
- •Пожежний зв'язок і сигналізація
Автоматичні установки пожежогасіння. Пожежні автомобілі
Автоматичні вогнегасильні засоби поділяють на водні, паро гасильні, піняві, вуглекислотні, порошкові та ін. Такі установки встановлюють у книгосховищах, музеях, картинних галереях та цехах, де обробляють і зберігають вироби з деревини (зокрема, на меблевих фабриках), а також там, де обробляють хімічні волокна і різні синтетичні матеріали тощо.
Спринклерні установки використовують для запобігання і гасіння пожеж твердих і волокнистих матеріалів за допомогою води, що розпиляється спеціальними насадками - спринклерами.
Мал. ІV.З Схема спринклерної установки:
— 307 —
1 - центральний насос; 2 - водонапірний
бак; 3,4- другорядний і магістральний
живильні трубопроводи;
5 - контрольно сигнальний клапан; 6 - сигнальний
пристрій; 7- спринклерні головки;
8 - розподільні трубопроводи
Спринклерні головки (мал. ІV.4, а) бувають із скляними і металевими легкоплавкими замками. На різним штуцером головка загвинчується в трійник розподільного трубопроводу, щоб струмінь води, що виходить з неї, спрямовувався на місце можливого виникнення пожежі. В діафрагмі головки є отвір діаметром 12,75 мм, герметичне закритий скляним клапаном. Клапан притискується до отвору діафрагми замком, який другим своїм кінцем упирається в рамку з розеткою для розбризкування води. Температура відкривання головки із скляним замком становить 53°С, а з металевим - 72, 93, 141 і 182°С.
Дренчера установка клапанного типу може приводитися в дію внаслідок автоматичного спрацьовування клапанів і вручну (відкриванням засувки).
Мал. ІV.4. Головки:
— 308 —
а - спринклерна; б - дренчері; 1 - нарізна головка, яка загвинчується у водопровідну мережу; 2 - шайба пластинчастого замка,
що підтримує скляний клапан; 3 - мідна розетка для розбризкування води; 4 - спринклер, який складається з трьох пластинок;
5 - кільце з дугою; 6 - металева діафрагма; 7 - скляний клапан;
8 - дренчер з розеткою, що дає змогу регулювати подачу води в певному напрямі; 9 - дренчер з розеткою для створення водяної завіси.
Піняві установки поділяють на установки повітряно-пінявого і хімічного піногасіння.
Є багато стандартних повітряно-пінявих та хімічних установок і систем. Деякі з них призначені для об'ємного гасіння пожеж підвалів, приміщень і трюмів суден, резервуарів з бензином тощо завдяки заповненню їх багаторазовою піною.
Вуглекислотні установки застосовують для гасіння пожеж у книгосховищах, трюмах суден, фарбувальних камерах, на складах цінних товарів, у приміщеннях з електрообладнанням тощо.
Для гасіння лужних металів, якщо вони горять, за принципом роботи ручних порошкових вогнегасників обладнують стаціонарні порошкові пожежогасильні установки з електричним дистанційним запуском. У них застосовують різні типи вогнегасних порошків, що прискорює гасіння пожеж.
У розпорядженні пожежних частин є різні пожежні автомобілі, їх поділяють на основні і спеціальні.
До основних належать пожежні авто насоси, автоцистерни, автомобілі вуглекислотні і пінявого гасіння, зв'язку й освітлення та аеродромної служби, які забезпечені необхідним інвентарем та обладнанням. Авто насосами воду можна подавати за допомогою відцентрового насосу на відстань 150...200 м. На авто насосах є невеликі резервуари для піноутворення або змочування. Автоцистерни мають спец резервуари для води, а також забезпечені рукавами, стволами, мотузками, шанцевим інструментом, апаратами для захисту пожежників у задимлених і загазованих приміщеннях.
До спеціальних машин належать автомеханічні драбини, рукавні автомобілі та газо димозахисної служби тощо.
— 309 —
